Справа № 2-3665/2009
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
22 жовтня 2009 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого - судді Коверзнева В.О.,
при секретарі – Кашка Т.Ю.,
з участю: представника позивача – ОСОБА_1 відповідача, його представника – адвоката ОСОБА_2 представника третьої особи – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності,
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»,
в с т а н о в и в:
15.04.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ в натурі житлового будинку № 96 по вулиці Пухова в місті Чернігові з надвірними спорудами.
Посилаючись на ухилення відповідача від добровільного поділу просила виділити їй власність тамбур 2-1 площею 1.7 кв. м, коридор 2-2 площею 4.7 кв. м, кладову 2-3 площею 4.5 кв. м, кухню 2-4 площею 8.3 кв. м, кімнату 2-5 площею 14.8 кв. м, кімнату 2-6 площею 15 кв. м, сарай «в» площею 7.3 кв. м, сарай «В» площею 14.4 кв. м, вбиральню «в-1» площею 1.1 кв. м.; виділити у власність відповідача коридор 1-1 площею 7.0 кв. м, кухню 1-2 площею 7.6 кв. м, кімнату 1-3 площею 20.5 кв. м., кімнату 1-4 площею 15.6 кв. м, кімнату 1-5 площею 15.2 кв. м, кімнату 1-6 площею 8.2 кв. м, шафу 1-7 площею 0.8 кв. м, сарай «б» площею 5.9 кв. м, сарай «Б» площею 21.0 кв. м, погріб з шийкою «Г» площею 10.9 кв. м, вбиральню «Д» площею 1.0 кв. м.; припинити право спільної часткової власності на домоволодіння.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.
Відповідач та його представник позов не визнали. Вони пояснили, що сторонами фактично проведено поділ домоволодіння, і кожний відокремлено користується належною на праві спільної часткової власності часткою домоволодіння, а тому вважають позов надуманим.
Представник третьої особи при вирішенні спору послалася на розсуд суду.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивачка є власником 8/25, а відповідач 17/25 частин житлового будинку № 96 по вулиці Пухова в місті Чернігові з надвірними спорудами (далі по тексту – Будинок).
До складу частки, що належить позивачці входять: тамбур 2-1 площею 1.7 кв. м, коридор 2-2 площею 4.7 кв. м, кладова 2-3 площею 4.5 кв. м, кухня 2-4 площею 8.3 кв. м, кімната 2-5 площею 14.8 кв. м, кімната 2-6 площею 15 кв. м, сарай «в» площею 7.3 кв. м, сарай «В» площею 14.4 кв. м, вбиральня «в-1» площею 1.1 кв. м.
До складу частки, що належить відповідачу входять: коридор 1-1 площею 7.0 кв. м, кухня 1-2 площею 7.6 кв. м, кімната 1-3 площею 20.5 кв. м., кімната 1-4 площею 15.6 кв. м, кімнату 1-5 площею 15.2 кв. м, кімната 1-6 площею 8.2 кв. м, шафа 1-7 площею 0.7 кв. м, сарай «б» площею 5.9 кв. м, сарай «Б» площею 21.0 кв. м, погріб з шийкою «Г» площею 10.9 кв. м, вбиральня «Д» площею 1.0 кв. м.
Як убачається з інвентарної справи домоволодіння і підтверджено сторонами, Будинок співвласниками фактично поділений. Він має окремі входи, що дозволяє сторонами здійснювати відокремлене користування належними їм частками.
Втім, відповідач відмовляється укладати з позивачкою угоду про реальний поділ Будинку і таким чином не визнає її право на поділ спільного майна.
Відповідно до статті 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Оскільки відповідач не бажає укладати договір про поділ Будинку, спір, що виник з приводу права позивачки на поділ спільного майна, підлягає вирішенню в судовому порядку.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз’яснено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасниками спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток.
Оскільки частини Будинку, якими фактично користуються сторони є відокремленими і відповідають розміру належних їм на праві спільної часткової власності часток, при цьому реальний поділ не потребує здійснення переобладнання чи перепланування Будинку, заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 208, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
позов задовольнити. Поділити в натурі між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житловий будинок № 96 по вулиці Пухова в місті Чернігові з надвірними спорудами.
Виділити у власність ОСОБА_4: тамбур 2-1 площею 1.7 кв. м, коридор 2-2 площею 4.7 кв. м, кладову 2-3 площею 4.5 кв. м, кухню 2-4 площею 8.3 кв. м, кімнату 2-5 площею 14.8 кв. м, кімнату 2-6 площею 15 кв. м, сарай «в» площею 7.3 кв. м, сарай «В» площею 14.4 кв. м, вбиральню «в-1» площею 1.1 кв. м.
Виділити у власність ОСОБА_5: коридор 1-1 площею 7.0 кв. м, кухню 1-2 площею 7.6 кв. м, кімнату 1-3 площею 20.5 кв. м., кімнату 1-4 площею 15.6 кв. м, кімнату 1-5 площею 15.2 кв. м, кімнату 1-6 площею 8.2 кв. м, шафу 1-7 площею 0.7 кв. м, сарай «б» площею 5.9 кв. м, сарай «Б» площею 21.0 кв. м, погріб з шийкою «Г» площею 10.9 кв. м, вбиральню «Д» площею 1.0 кв. м.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на житловий будинок № 96 по вулиці Пухова в місті Чернігові з надвірними спорудами.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 16 грн у відшкодування судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.
Повний текст рішення складено 22 жовтня 2009 року.
Головуючий: