Судове рішення #6373240

                   

                                                                                                                          Справа № 2-1548

                                                2009 рік    


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


         06 жовтня 2009 року                                Василівський районний суд Запорізької області


         у складі:           головуючого                судді    Носика М.А.

         при секретареві:                                                 Захарченко Ю.С.

         за участю: позивачки                                         ОСОБА_1 .

                            представника відповідача               Шинкаренко С.В.

                            третьої особи                                    Солопова М.О.        


розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції (далі – УДППЗ «Укрпошта»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Солопова Михайла Олександровича, про зміну запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, суд,


ВСТАНОВИВ:


    До Василівського районного суду звернулася ОСОБА_1 . з позовом до УДППЗ «Укрпошта». У позовній заяві зазначено, що позивачка з 02 червня 2007 року працювала на підприємстві відповідача, з 23 липня 2007 року – начальником ВПЗ Дніпрорудний – центр. 22 червня 2009 року ОСОБА_1 . звернулася до начальника ЦПЗ №3 Солопова М.А. із заявою з проханням звільнити її із займаної посади у зв’язку із виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров я. Того ж дня, тобто 22 червня 2009 року, позивачку було звільнено з роботи за ст.38 КЗпП України, у зв’язку із виходом на пенсію та видано трудову книжку. ОСОБА_1 . є інвалідом третьої групи і звернулася до Василівського РЦЗ про надання їй роботи, однак їй було відмовлено, постільки підстави звільнення та відповідний запис у трудову книжку не відповідають чинному законодавству. Позивачка звернулася до начальника ЦПЗ №3 Солопова М.А. про зміну запису у трудову книжку, однак їй було відмовлено. Тому ОСОБА_1 . просить суд зобов’язати відповідача змінити запис у трудовій книжці НОМЕР_1  від 22 червня 2009 року та викласти його наступним чином: «звільнена за ст.38 КЗпП України з приміткою за станом здоров я, підстава власна заява», крім того, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати заподіяну моральну шкоду грошовою сумою у розмірі 1000 грн.

    У судому засіданні позивачка ОСОБА_1 . свій позов підтримала та просить задовольнити за підставами, що викладені нею у письмовій формі.

Представник відповідача Шинкаренко С.В. проти позову заперечує та суду пояснив, що звільнення позивачки проведено у відповідності із діючим законодавством, за власним бажанням із зазначенням поважної причини – «вихід на пенсію». Також чітко регламентовано і порядок внесення запису у трудову книжку, що унеможливлює внесенню запису у редакції, яка, як вважає позивачка, їй потрібна. ОСОБА_1 . не надала доказів наявності перешкод у працевлаштуванні. Також не заподіювало підприємство відповідач і моральної шкоди ОСОБА_1 . Тому УДППЗ «Укрпошта» просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

 Третя особа Солопов М.О. проти позову заперечує та суду пояснив, що він звільнив позивачку за власним бажанням, згідно поданої заяви. Запис у трудову книжку зроблено правильно. Тому вважає позов ОСОБА_1 . необґрунтованим.

             Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи із наступних підстав:

        Судом встановлено, що згідно наказу №262-к від 02 червня 2007 року, позивачка ОСОБА_1 . прийнята учнем оператора поштового зв’язку у ВПЗ Дніпрорудний-2 УДППЗ «Укрпошта». 23 липня 2007 року ОСОБА_1 . переведена на посаду начальника ВПЗ Дніпрорудний – центр.

    Наказом №602-к від 22 червня 2009 року, того ж дня, тобто 22 червня 2009 року, позивачка звільнена з посади за ст.38 КЗпП України, у зв’язку із виходом на пенсію, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки та видано трудову книжку.

    Статтею 38 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за ініціативою працівника. Згідно частини 1 вказаної статті, у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, у тому числі у зв’язку із виходом на пенсію, власник, або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий орган у строк, про який просить працівник.

    Про розірвання трудового договору власник, або уповноважений ним орган підприємства, видає наказ. Підставою для видання наказу є відповідна заява працівника із зазначенням, за наявності, поважної причини для розірвання трудового договору.

    На підставі наказу вноситься відповідний запис до трудової книжки.

    Згідно п.2.3 та абз.3 п.2.25 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №58 від 29 липня 1993 року із подальшими змінами та доповненнями, запис у трудову книжку працівника здійснюється  у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. При розірванні трудового договору з ініціативи працівника, за яким законодавство пов’язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин.

    Згідно довідки до Акту огляду МСЕК №123076 від 25 травня 2009 року, у зв’язку із загальним захворюванням ОСОБА_1 . встановлено третю групу інвалідності.

    22 червня 2009 року ОСОБА_1 . звернулася до уповноваженої особи підприємства відповідача Солопова М.О. із заявою про розірвання трудового договору за власним бажанням з 22 червня 2009 року та зазначенням поважної причини для звільнення у зв’язку із виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров я.

    Згідно вимог ст.38 КЗпП України, у зв’язку із наявністю поважної причини для розірвання трудового договору, того ж дня, тобто 22 червня 2009 року, відповідач звільнив позивачку на підставі поданої заяви за власним бажанням, та була вказана поважна причина, що зазначена у частині першій вказаної статті – вихід на пенсію. Відповідний запис, згідно наказу, із зазначенням ст.38 КЗпП України та поважної причини, було зроблено у трудову книжку позивачки.

    Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено наступні види державних пенсій: а) трудові пенсії; б) за віком; в) по інвалідності; г) в разі втрати годувальника; д) за вислугу років.

    Тому наявність у позивачки інвалідності, передбачає надання їй державної пенсії, яку вона після встановлення інвалідності і отримує. Поважна причина, яка передбачена у ч.1 ст.38 КЗпП України, вказана саме як вихід на пенсію, без зазначення її виду.

    Стаття 38 КЗпП України не містить такої поважної причини для розірвання безстрокового трудового договору як – «за станом здоров я». Стан здоров я, як поважна причина для розірвання трудового договору, передбачена п.2 ст.40 КЗпП України. Однак вказане звільнення працівника проводиться за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. ОСОБА_1 . ж звернулася до відповідача із власноруч написаною заявою про звільнення за власним бажанням, де зазначила поважну причину для звільнення – вихід на пенсію.

    Суд встановив, що розірвання трудового договору між позивачкою та підприємством відповідачем проведено законно, запис у трудову книжку зроблено на підставі наказу та вказаної вищу «Інструкції…». До того ж, ОСОБА_1 . не надала суду доказів, що запис до трудової книжки зроблений відповідачем, перешкоджає її працевлаштуванню. Середній заробіток не підлягає стягненню.

    Суд вважає необґрунтованими посилання позивачки на довідку №647 від 24 червня 2009 року Дніпрорудненської філії Василівського РЦЗ як на доказ своїх вимог. Постільки як вбачається із вказаної довідки, позивачці було відмовлено у реєстрації її як такої, що шукає роботу у зв’язку з тим, що вона не надала посвідчення інваліда. Крім того, у довідці помилково зазначено, що ОСОБА_1 . звільнена з останнього місця роботи за ст.38 КЗпП України у зв’язку з виходом на пенсію за віком. ОСОБА_1 . звільнена у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності.

    Не заподіювало підприємство відповідач і моральної шкоди позивачці, тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.  

      Судові витрати суд вважає необхідним віднести на рахунок держави.

    Керуючись ст.ст.232,235,237-1 КЗпП України, ст.ст.10,60,88,209,212,215 ЦПК України, суд,


ВИРІШИВ:


           Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1  до УДППЗ «Укрпошта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Солопова Михайла Олександровича, про зміну запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                                                         


Суддя                                        М.А. Носик


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація