АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2009 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Крукевича М.Н.
суддів: Стадника О.Б., Кузьма Р.М.
з участю прокурора – Бурлаки Г.В.
потерпілого – ОСОБА_1 .
засудженого – ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора м. Тернополя та потерпілого ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 19 червня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, гр. України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одружений, працює охоронцем в ТзОВ «Адвокат» м. Львова, не судимий
засуджений:
• за ч.2 ст.146 КК України до 3 років позбавлення волі;
• за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
• за ст. 353 КК України до 2 років обмеження волі.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_2 . призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України, засудженого ОСОБА_2 . звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком на 3 роки.
Згідно п.п.2,3,4 ст.76 КК України, на засудженого ОСОБА_2 . покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти
органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
____________________________________________________________________ Справа № 11-214/09 Головуючий у 1 інстанції Шміло В.І.
категорія ч.2 ст.186 КК України доповідач Стадник О.Б.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню – грошову заставу.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 . задоволено частково. З засудженого ОСОБА_2 . стягнуто в користь потерпілого ОСОБА_1 . 5 000 грн. моральної шкоди заподіяної злочином.
Згідно вироку суду, 1 0 березня 2008 року, з метою позбавлення волі потерпілого ОСОБА_1 . у засудженого у ОСОБА_2 . виник злочинний намір, спрямований на самовільне присвоєння владних повноважень.
Реалізовуючи свій злочинний намір, 10 березня 2008 року, близько 12 год.30 хв., ОСОБА_2 . перебуваючи в дворі будинку, по АДРЕСА_2 , пред’явивши посвідчення помічника заступника начальника Департаменту Міжрегіонального Західного регіону, виданого на його прізвище Національним Комітетом по боротьбі з корупцією, яке підтверджує його дійсний статус, видавши себе за працівника правоохоронного органу, якого потерпілий помилково сприймав за службову особу, де в подальшому, проти волі потерпілого, заштовхнув його в салон автомобіля, вивізши за межі міста.
Крім цього, 9 березня 2008 року, ОСОБА_2 ., вступив у злочинну змову із невстановленими слідством особами, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_1 . та подальшого його залякування.
Реалізуючи свій злочинний намір, 10 березня 2008 року, біля 11 год. 00 хв., ОСОБА_2 ., діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, відповідно до розподілення ролей, на невстановленому слідством автомобілі, з м. Львова прибули в м. Тернопіль, де близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_2 . достовірно знаючи можливе місцезнаходження потерпілого ОСОБА_1 ., разом із трьома невстановленими слідством особами, прибули в двір будинку АДРЕСА_2 та помітивши ОСОБА_1 ., який виходив з під’їзду будинку, що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 . підійшов до нього, разом із одним із невстановлених слідством осіб та шляхом подолання опору потерпілого, заштовхали його в салон автомобіля, та поїхали за місто.
Під час руху транспортного засобу в напрямку м. Львова, ОСОБА_2 ., погрожуючи застосуванням насильства та застосовуючи таке насильство, яке виразилося в нанесенні удару рукою в область обличчя, зупинились в лісопосадці, на 12 км. + 710 м. автодороги. сполученням «Львів - Кіровоград – Знам’янка», де вивівши ОСОБА_1 . з автомобіля, продовжували погрожувати йому застосуванням насильства та наносити удари руками та ногами в різні частини тіла. вимагаючи при цьому виконувати вказівки своєї колишньої дружини, ОСОБА_3 ., незаконно утримуючи його, не давши змоги залишити місце, в якому він не бажав перебувати, чим потерпілого було позбавлено вільного пересування, та принижено його честь і гідність.
Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи в лісопосадці неподалік проїзної частини дороги сполученням «Львів - Кіровоград - Знам’янка», у ОСОБА_2 . виник злочинний намір на відкрите викрадення майна у ОСОБА_1 .
Реалізуючи свій злочинний намір. 10 березня 2008 року, біля 13 год. ОСОБА_2 ., застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що виразилось в утримуванні ОСОБА_1 . та нанесенні йому ударів рукою в груди, в область обличчя, спричинивши йому тим самим тілесні ушкодження у вигляді двох синців верхньої третини спинки носа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 908 від 16 травня 2008 року відноситься до легких, відкрито викрав у потерпілого належний йому мобільний телефон марки «Нокіа 8800», залишковою вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6-764/08, від 21.10.2008 року, станом на 10 березня 2008 року, становить 3440.00 грн., із стартовим пакетом оператора стільникового зв’язку «МТС», вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилося 50 грн., спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_1 . матеріальну шкоду на загальну суму 3515 грн., після чого ОСОБА_2 ., разом із іншими невстановленими слідством особами, поїхали на автомобілі в невідомому напрямку.
В апеляціях:
- старший помічник прокурора м. Тернополя просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати та постановити новий вирок, яким призначити покарання засудженому ОСОБА_2 . за ч.2 ст.146 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України 4 роки позбавлення волі, за ст.353 КК України 2 роки обмеження волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, остаточно призначити засудженому 4 роки позбавлення волі. Свої вимоги старший помічник прокурора м. Тернополя мотивує тим, що застосування ст.. 75 КК України та звільнення засудженого ОСОБА_2 . від відбування покарання з випробуванням не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та його особі. Зокрема, при призначенні судом покарання в достатній мірі не враховано, що засуджений вчинив тяжкий злочин, своєї вини не визнав та не розкаявся у вчиненому, що свідчить про суспільну небезпечність його особи та неможливість виправлення без ізоляції від суспільства.
Потерпілий ОСОБА_1 . просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати та винести свій вирок, яким засудити ОСОБА_2 . за ст.353, ч.2 ст.146, ч.2 ст.186 КК України до реальної міри покарання, мотивуючи м’якістю призначеного покарання, те, що судом не враховано, що засуджений своєї вини не визнав, у вчиненому не розкаявся, заподіяної шкоди добровільно не відшкодував.
Крім того, просить порушити кримінальну справу щодо свідка ОСОБА_4 . за ч.2 ст.146, ч.2 ст.186 КК України та направити справу для проведення досудового слідства, мотивуючи тим, що під час судового слідства було виявлено достатньо доказів, які вказували на причетність до вчинення даних злочинів свідка ОСОБА_4 ., проте, його клопотання щодо порушення відносно останнього кримінальної справи за ч.2 ст.146 та ч. ст.186 КК України, судом безпідставно залишено без задоволення, належної правової оцінки діям ОСОБА_4 . судом не дано.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким засудити його за ст.353, ч.2 ст.146, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до остаточної міри покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, потерпілого ОСОБА_1 ., який просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати та винести своє рішення, яким засудити ОСОБА_2 . за ст.353, ч.2 ст.146, ч.2 ст.186 КК України до реальної міри покарання, а також порушити кримінальну справу відносно свідка ОСОБА_4 . за ч.2 ст.146, ч.2 ст.186 КК України, яку направити для проведення досудового слідства, засудженого ОСОБА_2 ., який просить вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав:
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 . у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які об’єктивно досліджені, належно оцінені судом і в апеляціях не оспорюються.
Покарання засудженому ОСОБА_2 .. призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, особи засудженого та обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, у тому числі те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, також враховано й клопотання потерпілого ОСОБА_1 . в судовому засіданні про призначення засудженому ОСОБА_2 . покарання не пов’язаного з позбавленням волі.
За таких обставин, суд вірно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 . без відбування покарання та прийняв рішення про звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду, про що зазначають у своїх апеляціях потерпілий та ст. помічник прокурора м. Тернополя
З протоколу судового засідання вбачається, що під час судового розгляду справи ні потерпілий ОСОБА_1 . ні його представник не звертались з заявами про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, у тому числі свідка ОСОБА_4 .
Потерпілим ОСОБА_1 . не враховано положень ст.236-1 КПК України, згідно яких Законом визначено порядок оскарження постанов органу досудового слідства про відмову в порушенні кримінальної справи. Так, відповідно до вказаної норми постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова слідчого у справі від 21 жовтня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 . (а.с. 275) потерпілим ОСОБА_1 . у встановленому законом порядку не оскаржена.
. Оскільки, згідно зі ст. 275 КПК України, розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення, посилання потерпілого ОСОБА_1 . в апеляції на те, що судове слідство по даній кримінальній справі є неповним, так як не притягнуто іншу особу до кримінальної відповідальності є необґрунтованими, оскільки виходять за межі оскаржуваного судового рішення і розгляду апеляційним судом не підлягає.
Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляції старшого помічника прокурора м. Тернополя та потерпілого ОСОБА_1 . залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 19 червня 2009 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б.Стадник.