ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
(13 год. 20 хв.) Справа № 2а-3945/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Прудивуса О.В.,
при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,
за участю представників:
позивача – Онищук Я.В.,
відповідача – Барковських В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
до: Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А-0652)
про: надання дозволу на проведення позапланової перевірки.
06 липня 2009 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі – позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А-0652) (далі - відповідач), в якому просить суд надати дозвіл на проведення позапланової перевірки ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) (код ЄДРПОУ 08011078) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, встановити тривалість перевірки 10 робочих днів, починаючи з дати вступу рішення суду в законну силу.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначене на 04 серпня 2009 року.
Відповідач в попереднє судове засідання не прибув. 03.08.2009 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення попереднього судового засідання у зв’язку з перебуванням представника відповідача Барковських В.А. у черговій відпустці.
Відповідно до ч. 5 ст. 111 КАС України за заявою однієї із сторін про неможливість прибуття до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поважними.
Суд не визнав поважними причини неприбуття відповідача в попереднє судове засідання, оскільки суду не було надано доказів на підтвердження наявності поважних причин, крім того клопотання відповідача про відкладення судового засідання було подане представником відповідача Кущуком А.А., який згідно довіреності від 09.06.2009 мав повноваження на представництво інтересів відповідача в суді.
В попередньому судовому засіданні представник позивача мотивував вимоги позивача тим, що відповідач перебуває у процедурі санації, у зв’язку з чим позивач вважає, що відповідач проводить власну реорганізацію, а відтак, в силу вимог закону, має бути проведена позапланова перевірка відповідача на предмет дотримання вимог податкового законодавства. 25.05.2009, на підставі наказу № 606 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та направлення № 300412, які були вручені представнику відповідача 25.05.2009, співробітниками позивача була розпочата перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства, проте 26.05.2009 відповідач відмовив позивачу в допуску до проведення перевірки, про що працівниками позивача був складений відповідний акт. За останні три роки планові та позапланові перевірки відповідача не проводились.
Судом у попередньому судовому засіданні було завершено підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд на 03.09.2009.
В судовому засіданні 03.09.2009 позивачем було заявлене клопотання про зупинення провадження по справі у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів на обґрунтування своїх позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.09.2009 клопотання позивача було задоволено, провадження у справі зупинено до 13.10.2009.
Ухвалою суду від 14.10.2009 провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні 14.10.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В обґрунтовування своїх вимог посилався на п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, оскільки на його думку санація відповідача передбачає реорганізацію останнього, а також послався на наявну в нього інформацію про те, що відповідачем вчиняються дії щодо реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі. Попросив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме: надати дозвіл на проведення позапланової перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 тривалістю 10 робочих днів, починаючи з дати вступу рішення суду в законну силу.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, пояснив, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 було порушене провадження по справі № 25/38 про банкрутство відповідача. 18.01.2007 ухвалою господарського суду Запорізької області введено процедуру санації відповідача. 09.02.2009 ухвалою господарського суду Запорізької області по цій справі керуючим санацією відповідача було призначено Барковських Вадима Аркадійовича. На теперішній час процедура санації відповідача триває. 25.05.2009 до відповідача звернулись посадові особи позивача та пред’явили наказ керівника позивача №606 від 25.05.2009 та направлення на перевірку від 25.05.2009 № 300412. Ці особи були допущені до проведення перевірки відповідача. Проте, оскільки позивач не отримав дозволу суду на проведення позапланової перевірки, то керуючий санацією відповідача видав наказ від 25.05.2009 № 9 щодо недопущення посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки, яким начальнику охорони відповідача було наказано не допускати на територію відповідача з питань проведення позапланових перевірок представників позивача до пред’явлення відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначив, що за наслідками проведеної 25.05.2009 перевірки, посадовими особами позивача був складений акт про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Крім того, під час судового розгляду цієї справи співробітниками позивача також була здійснена перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача на підставі приписів виконуючого обов’язки військового прокурора Запорізького гарнізону від 21.09.2009 №№ 2305 та 2306. Стосовно посилання позивача на те, що під час процедури санації відповідач буде реорганізований, зазначив, що планом санації такий захід як реорганізація не передбачений, а відтак посилання позивача на реорганізацію відповідача є необґрунтованими та недоведеними. Попросив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 14.10.2009 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі – Закон № 509-XII), п. п. 1.1, 2.1 Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом ДПА України від 25.06.2008 р. № 412, позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом державної виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості юридичної особи 11.03.1997, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи – 08011078 (а.с. 22-35). Згідно довідки від 19.05.2004 №150 (а.с. 5) відповідач узятий на облік у позивача 21.09.1992 за № 451 Н.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 було порушено провадження у справі № 25/38 про банкрутство відповідача (а.с. 38).
18.01.2007 ухвалою господарського суду Запорізької області введена процедура санації відповідача (а.с. 39-40).
20.09.2007 план санації відповідача був затверджений ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 25/38. Даний факт підтверджується наданим суду планом санації відповідача та листом Запорізького обласного відділу з питань банкрутства від 17.09.2009 № 764, копію якого суду було надано позивачем.
Згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 09.02.2009 по справі №25/38 (а.с. 10-12) керуючим санацією відповідача було призначено заступника директора відповідача Борковських Вадима Аркадійовича (далі – керуючий санацією), якого зобов’язано приступити до повноважень передбачених ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі – Закон № 2343-XII), від дня винесення цієї ухвали.
Відповідно до наказу начальника позивача від 25.05.2009 № 606 (а.с. 6), виданого на підставі п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-XII, п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ), та п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 № 80 та зареєстрованого в Мінюсті України 16.03.1998 за № 172/2612 співробітникам позивача було доручено проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009. термін перевірки був встановлений – 5 робочих днів з 25.05.2009 по 29.05.2009 включно. На підставі наказу № 606 від 25.05.2009 начальником позивача було видане направлення № 300412 (а.с. 7) на проведення виїзної позапланової перевірки відповідача в період з 25.05.2009 по 29.05.2009. 25.05.2009 керуючий санацією відповідача був ознайомлений із зазначеним наказом та направленням.
25.05.2009 уповноважені посадові особи позивача розпочали проведення перевірки відповідача.
25.05.2009 керуючим санацією відповідача був виданий наказ № 9 (а.с. 8) про недопущення посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки, яким начальнику охорони відповідача було наказано не допускати на територію відповідача з питань проведення позапланових перевірок представників позивача до пред’явлення відповідного судового рішення, що набрало законної сили.
26.05.2009 на підставі наказу керуючого санацією відповідача від 25.05.2009 № 9 посадових осіб позивача не було допущено до продовження позапланової виїзної перевірки відповідача, у зв’язку з чим посадовими особами позивача 26.05.2009 в присутності понятих був складений акт № 81 про відмову від допуску до перевірки (а.с. 9).
У зв’язку з відмовою відповідача від допуску посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.
Правовою підставою вимог позивача є Закон № 509-ХІІ .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
В ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ наведені обставини, за наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова виїзна перевірка. Серед таких обставин п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ визначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства .
Своє право на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача позивач вмотивовує тим, що згідно із визначенням, наведеним в ст. 1 Закону №2343-XII, санацією є система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. В значенні Закону № 2343-ХІІ реструктуризацією підприємства є здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
З наведеного позивач приходить до висновку про те, що наслідком санації відповідача є його обов’язкова реорганізація.
Позицію позивача суд вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства України, через наступне.
З наведеного в ст. 1 Закону № 2343-ХІІ визначення поняття санації випливають наступні шляхи запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації:
- кредитування,
- реструктуризація підприємства,
- реструктуризація боргів і капіталу та (або)
- зміна організаційно-правової та виробничої структури боржника.
При цьому з визначення поняття санація, наведеного в ст. 1 Закону № 2343-ХІІ, жодним чином не випливає те, що реструктуризація підприємства є обов’язковим шляхом відновлення платоспроможності боржника.
З визначення поняття реструктуризація підприємства, наведеного в тій же ст. 1 Закону № 2343-ХІІ, випливає, що така реструктуризація спрямована не лише на реорганізацію підприємства, а ще й на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми.
Відтак твердження позивача про те, що обов’язковим наслідком санації відповідача є його реорганізація є безпідставним.
Крім того, відповідно до ч. 14 ст. 11 Закону № 2343-ХІІ з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно із ч. 2 ст. 18 Закону № 2343-ХІІ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути серед іншого й реструктуризація підприємства.
Відтак, в разі якщо серед заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення боржника, присутній такий захід як реструктуризація підприємства, то про реорганізацію відповідача обов’язково має бути зазначено в плані його санації.
Згідно із ч. 11 ст. 13 Закону № 2343-ХІІ під поняттям реорганізації боржника розуміється його злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення. Таке саме значення поняття реорганізація наведено і в ч. 1 ст. 56 ГК України. Таким чином за законодавством України реорганізацією є одна з наведених вище подій.
В ході судового розгляду цієї справи судом був досліджений план санації відповідача, затверджений ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 25/38 від 20.09.2007 та встановлена та обставина, що цей план не містить вказівки на те, що під час здійснення процедури санації відповідача передбачається такий захід, як реорганізація відповідача, як то його злиття, приєднання, поділ, виділення чи перетворення. Цей факт також був засвідчений представником позивача, якому судом в ході судового розгляду цієї справи була надана можливість ознайомитися з планом санації відповідача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» о рганам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року установлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V) дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 2 статті 2 Закону № 877-V визначені відносини, на які дія цього закону не поширюються.
Пунктом 17 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі – Закон № 107-VI) частина 2 статті 2 Закону № 877-V була викладена в новій редакції, якою, крім іншого, передбачалось що дія Закону № 877-V не поширюється на відносини контролю за дотриманням податкового законодавства. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміну, внесену в ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V Законом № 107-VI, визнано неконституційною. Тобто, така зміна з 22.05.2008 втратила чинність, а відтак, на час розгляду справи, чинною є редакція ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V, яка існувала до набрання чинності Законом № 107-VI.
Таким чином, предметом регулювання Закону № 877-V є крім іншого й відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю за дотриманням податкового законодавства. А відтак дія положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» поширюється й на правовідносини між позивачем та відповідачем.
З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, а відтак доходить висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя до Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А-0652) про надання дозволу на проведення позапланової перевірки - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Прудивус
Постанова в повному обсязі складена 19.10.2009.