ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2006 Справа № 9/117
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Павловського П. П. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Лисенко О.М
при секретарі судового засідання Ревкової Г.О
за участю представників сторін:
від позивача: Гринюк І.І., довіреність від № 697549 від 05.08.05р.
від відповідача: не з”явився
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.05р. у справі № 9/117
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком", м. Дніпропетровськ
про стягнення 175518 грн. 55 коп.
встановила:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.06р. у справі
№ 9/117 (суддя Подобєд І.М.) в позові ВАТ “Укртелеком”, м. Київ в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” до ТОВ “Оптіма Телеком” про стягнення 17 5518 грн.55коп відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що до квітня 2005 року позивач не направляв відповідачу у встановленому цивільним та господарським законодавствам порядку пропозицій про внесення змін до зазначеного договору, або про його розірвання з тих підстав, що договір не відповідав вимогам чинного законодавства. Також суд зазначив, що відповідач вимусив його укласти договір № Т/41-222 від 28.11.2003р. “Про доступ до мереж міжміського і міжнародного електрозв’язку” на свідомо невигідних умовах, а подальша відмова відповідача від внесення змін до умов цього договору, означає незаконне привласнення відповідачем частини доходів, які належать позивачу, не підтверджене належним чином.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає , що висновки викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду від 28.04.06р. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме зазначений договір було укладено з порушенням вимог законодавства –п.10 Порядку взаєморозрахунків... Скаржник вважає, що суд не надав належної оцінки неправомірним діям відповідача та не визначив підстави звільнення відповідача від відповідальності за спричиненні позивачу збитки.
Відповідач, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши апеляційну скаргу, визнала апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно що, 28.11.2003р був укладений договір № Т/41-222 28 між ВАТ “Укртелеком” в м. Київ в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпропетровськ (позивач) та ТОВ “Оптіма Телеком”, м. Дніпропетровськ (відповідач) “Про доступ до мереж міжміського та міжнародного електрозв’язку.
Відповідно до п.1.1. договору позивач надав відповідачу доступ до мереж міжміського і міжнародного телефонного зв’язку через АМТС “Укртелеком” і ЗАТ “Утел” і надав послуги міжміського і міжнародного телефонного зв’язку через АМТС “Укртелеком” абонентам міської телефонної мережі відповідача, а відповідач зі своєї сторони зобов’язався відшкодувати частину тарифних доходів за надані послуги.
Як було встановлено сторонами в умовах зазначеного договору ( з відповідними доповненням № 1, №2, №3 до договору), розподіл адміністративних витрат у складі нарахованих тарифних доходів від послуг міжміського і міжнародного телефонного зв’язку, було визначено у співвідношенні 5% - “Укртелекому” і 95%- “Оптімі”
При проведенні в 2005 році КРУ в Дніпропетровської області перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровської філії ВАТ ”Укртелеком” було встановлено, що згідно з договором №Т41/222 від 28.11.2003р. адміністративні витрати розподілені у співвідношенні: “Оператор”-95% і “Укртелеком”-5% і що таке співвідношення тарифних доходів суперечить вимогам п.10 Порядку взаєморозрахунків, яким передбачено, що розрахункові частини адміністративних витрат розподіляються між учасниками технологічного процесу відповідно до об’ємів виконаних кожним з них робіт, але не можуть бути менше 50% для ОПЕЗ (ОПЕЗ- обласні підприємства електрозв’язку, які після реорганізації і корпоратизації приналежності ВАТ “Укртелеком”)
В подальшому правомірність приналежності ВАТ “Укртелеком” не менше 50% адміністративних витрат у складі тарифних доходів від послуг міжміського і міжнародного телефонного зв’язку було встановлено також рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005р. у справі № 9/368, яким договір № Т41/222 28.11.2003р “Про доступ до мереж міжміського та міжнародного електрозв’язку” був визнаний на майбутнє, оскільки його умови не відповідали актам цивільного законодавства, а саме: договір був укладений з порушеннями вимог наказу Міністерства зв’язку України від 30.10.96р. № 234, яким затверджений Порядок взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного зв’язку різних форм власності.
Протягом дії зазначеного договору для приведення у відповідність із вимогами законодавства позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи: №41/1-394 від 21.08.03р., №41/1-137 від 15.03.04р., №41/73 від 26.04.04р., телеграму, №41/1-232 від 19.04.2005р. (а.с 18,25, 39) і додаткову угоду №1 від 19.04.05р. з додатками до договору № Т/41-222 від 28.11.03р (а.с 29-31), але відповідач відмовлявся укласти договір, який відповідав вимогам, тобто на умовах, передбачених наказом Міністерства зв’язку України від 30.10.96 №234.
Суд першої інстанції правильно, відповідно до ст.ст.33,35 ГПК України вирішив даний спір.
Як вже було встановлено сторонами в умовах зазначеного договору ( з відповідними доповненням № 1, №2, №3 до договору), розподіл адміністративних витрат у складі нарахованих тарифних доходів від послуг міжміського і міжнародного телефонного зв’язку, було визначено у співвідношенні 5% - “Укртелекому” і 95%- “Оптімі”.
До квітня 2005 року позивач не направляв відповідачу у встановленому цивільним та господарським законодавствам порядку пропозицій про внесення змін до зазначеного договору, або про його розірвання з тих підстав, що договір не відповідав вимогам чинного законодавства.
З квітня 2005 року позивач став ініціювати приведення умов зазначеного договору у відповідність із діючим законодавством, у тому числі у судовому порядку, але цей договір був визнаний судом недійсним на майбутнє, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2005р. у справі № 9/368 (набрало законної сили з 27.12.2005р.) з підстав встановлених ст..48 ч.1 і ст..60 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), як угода, що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст.. ст., 161,162 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк у відповідності до вимог закону, акту планування, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст..525 Цивільного кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004р., суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає, що згідно вищевказаних приписів цивільного та господарського законодавства, протягом дії договору № Т/41-222 від 28.11.2003р. “Про доступ до мереж міжміського і міжнародного електрозв’язку” з 28.11.2003р по 27.12.2005р. сторони зобов’язані були дотримуватися його умов.
Відповідно до ст.ст.42,49 Господарського кодексу України, підприємці зобов’язані, зокрема, не порушувати права і законні інтереси інших суб’єктів господарювання. За заподіяні збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
У відповідності до положень ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження ії майна, а також не одержані нею доходи, які тобто неодержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б при належному дотриманні правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання скаржника на те, що зазначений договір було укладено з порушенням норм законодавства, оскільки в судовому засіданні позивач визнав той факт, що укладення зазначеного договору було по-перше-обумовлено певними обставинами, що діяли станом на листопад 2003 року, а по –друге - його не укладення на умовах, які визнані недійсними судом на майбутнє, спричинило б позивачу додаткові збитки, що дає право вважати економічно доцільним виконанням договору протягом певного часу та спростовує твердження позивача про його свідому збитковість, тобто йдеться тільки про не отримання доходів понад вже отримані доходи. До того ж, наданий позивачем розрахунок збитків на суму 175518,55 грн., спричинених протягом з квітня 2005 року - з часу ініціювання внесення змін до договору - не підтверджений певними документальними доказами, оскільки носить порівняльний характер між доходами, які були фактично отримані і тими доходами, які могли б бути отриманими із використанням іншого співвідношення у розподілі адміністративних витрат. Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач вимусив його укласти договір № Т/41-222 від 28.11.2003р. “Про доступ до мереж міжміського і міжнародного електрозв’язку” на свідомо невигідних умовах, а подальша відмова відповідача від внесення змін до умов цього договору, означає незаконне привласнення відповідачем частини доходів, які належать позивачу, не підтверджене належним чином.
Судова колегія враховує те, що відповідач не порушував господарського зобов’язання протягом дії договору, який мав виконуватися сторонами належним чином, хоча в подальшому і був визнаний недійсним на майбутнє, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 175518,55 грн. збитків –є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для скасування рішень першої інстанції.
Керуючись ст.ст.101-105 ГПК Україні
Постановив:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.06 року у справі
№ 9/117 –залишити без змін
Апеляційну скаргу –відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”
м. Дніпропетровськ без задоволення.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Чус