Справа № 2-А-219/09р .
П О С Т А Н О В А
15 жовтня 2009 року Печенізький районний суд
Харківської області
В складі: головуючого судді - Смирнова В.А.
при секретарі - Шевченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Печеніги адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області ст. сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до інспектора ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та ОСОБА_2 в Харківській області ст. сержанта міліції ОСОБА_3 про оскарження рішення відповідача – постанови про адміністраитвне правопорушення
В позові ОСОБА_4 зазаначає, що 23.04.2009 р. по віношенню до нього інспектором ІДПС БДПС ДАІ м. Харкова ст. сержантом міліції ОСОБА_3 було складено постанову про адміністративне правопорушення АХ 112774.
Згідно з даною постановою позивач був притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 12-4 Правил дорожнього руху україни, а саме перевищення швидкості.
У зазначеній постанові вказано, що ОСОБА_4, 22.04.2009 року о 07 год 34 хв керуючи автомобілем ВАЗ 21053 д/н. АХ 6611ВЕ, рухався по вул. Салтівське Шоссе, 139 зі швидкістю 85 км/год, чим перевищив встановлену допустиму швидкість на 25 км.
Додатком до постанови було прикріплено два чорно-білі роздруковані фотографічні зображення, на верхньому – автомобіль ВАЗ, д/н АХ 6611АВ, що належить позивачеві на праві власності, в верхній частині зображення вищевказаного автомобілю зазначена дата 22.04.2009 р. час 07:34:26, та швидкість 85 км/год, та на нижньому фото зображено невстановлений проміжок автодороги зі скупченням автомобілів (поганої якості, яскравості, та без адреси) також в верхній частині зазначено дату 22.04.2009 , та час 07:34:29.
Як вказує позивач зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео фіксації, що працюють в автоматичному режимі, відповідно до ст. 14-1 КУпАП. Про те така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
У постанові не вказано, який саме інспектор ДАІ проводив фото фіксацію, проте згадується прізвище інспектора Іващенко Олександра Вікторовича, котрий розглянув матеріали адміністративного правопорушення. Отже неможливо бути переконаним, що інспектор ДАІ, який проводив фотофіксацію, був кваліфікованим для користування зазначеним у постанові пристроєм фотофіксації, як цього вимагає п. 13.12 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, та склав відповідні заліки по користуванню пристроем. У тексті Постанови зазначено, що власник транспортного засобу ОСОБА_4 керуючи автомобілем у зазначений у постанові час, у зазначеному місці рухався зі швидкістю 0,85 км/год. перевищів швидкість на 0,25 км/год, проте у особи, яка винесла Постанову не було жодних підстав для такого висновку. На місці правопорушення позивача ніхто не зупиняв, постанову та протокол правопорушення не складав. Якщо постанова виноситься до особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом.
На позивача було накладено штраф у розмірі 300 грн., але не вказано, чому саме ця сума була вибрана як штраф. Згідно зі ст. 252 КУпАП інспектор ДАІ, що проводив фотофіксацію зобов*язується ”оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю”, проте інспектор ДАІ не провів ніякого дослідження обставин правопорушення позивача, та йому не було надано права пояснити свої дії.
Як вважає позивач, складена постанова не відповідає формі затвердженої інструкції з оформлення матеріалів про адміністратвне правопорушення та матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення ним правопорушення.
Позивач просить суд поновити строк на оскарження постанови про адміністратитвне правопорушення, скасувати постанову про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити .
В судове засідання позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду не з`явився , але просив суд розглядати справу за його відсутності.
Відповідач - інспектор ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та ОСОБА_2 в Харківській області ст. сержант міліції ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності .
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав:
Як вбачається з постанови, серії АХ № 112774, по справі про адміністративне правопорушення від 23.04.2009 року інспектором ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та ОСОБА_2 в Харківській області ст. сержантом міліції ОСОБА_3 на позивача по цій справі було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. за передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення.
Згідно цієї постанови ОСОБА_4 22.04.2009 року о 07 год 34 хв., керуючи автомобілем марки « ВАЗ 21053», державний номер АХ 6611ВЕ в м. Харків по вул. Салтівське шосе, 139 рухався зі швидкістю 85 км/ год., начебто перевищив швидкість руху на 25 км/год.
Дане правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу « Візир» № 0711183.
Як вказує позивач в своїй позовній заяві, 22 серпня 2009 року йому передали Постанову серії АХ№ 112774. 22.04.2009 року у день коли його автомобіль був нібито сфотографований в момент скоєння правопорушення працівниками ДАІ він не був зупинений та протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався. На думку позивача прилад « Візир» не є стаціонарним спеціальним технічним приладом, який працює в автономному режимі, тому така постанова підлягає скасуванню.
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність»на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в України та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. У постанові у справі про адміністративне правопорушення, відповідач не вказав реквізити документів про повірку пристрою фотозйомки “ВІЗІР” № 0711183 , а також не надав суду цих документів.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян.
Як встановлено судовим розглядом, єдиним доказом скоєння позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є дані, які вказані у постанові по справі про адміністративне правопорушення та ксерокопія фотознімку зробленого приладом Візир № 0711183, який був переданий позивачу і був ним представлений суду.
Разом з тим, дослідивши вищезазначений доказ, судом встановлено, такий доказ є не достатній для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, відсутній протокол про адміністративне правопорушення, який повинен бути складений у присутності свідків.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних, дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, під розписку позивачу , як це передбачено ч. 2 ст. 254 КУпАП, не вручався.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фото фіксація правопорушення повинна бути здійснена саме стаціонарним спеціальним технічним приладом, який працює в автономному режимі. Відповідно до ст.. 14-1 КУпАП України законною є тільки фіксація порушення засобом автоматичної фотозйомки.
Прилад "Візир", про який вказується в постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, зазначеного в ст. 258 КУпАП, який працює в автоматичному режимі.
Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційними відео записуючим вимірювачем швидкості "Візир" цей прилад забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є "умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги, погодні умови та обмеження швидкісного режиму, похибка приладу згідно його основних технічних характеристик становить у стаціонарному режимі +1,у патрульному режимі +2. Функції автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ "Візир" не містить. В розділі 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ "Візир", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення , зафіксованого за допомогою "Візир", що також узгоджується з вимогами ч.2 ст.254 КУпАП.
Фіксація вручну не відповідає вимогам закону, а також не сприяє виконанню ДАІ своїх основних обов'язків, а саме профілактики та попередженню порушень, тому якщо прилад «Візир» використовувався співробітником ДАІ самостійно - він не є стаціонарним спеціальним технічним приладом, тому тільки фотознімку не достатньо для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню як винесена з порушенням Закону. До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візир», між тим це повинно бути зафіксовано.
Оскільки повідомлення позивач отримав лише 22.08. 2009 року, суд вважає, що строк оскарження позивачем постанови пропущений з поважної причини.
При таких обставинах, суд розцінює вищевказану постанову як неналежний доказ відповідного порушення водієм ОСОБА_4 конкретних правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає його винність в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в його діях складу даного правопорушення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящій орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково, чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-163,
167 КАС України, 293 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
Поновити строк на оскарження постанови серії АХ №112774 від 23.04.2009 року.
Позовну заяву ОСОБА_4 до інспектора ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та ОСОБА_2 в Харківській області ст. сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії АХ № 112774 від 23.04.2009р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 300( триста) грн., винесену інспектором ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та ОСОБА_2 в Харківській області ст. сержантом міліції ОСОБА_3.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий : Смирнов В.А.