Справа №1-143/2009 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого: судді Каліберди В.А.
при секретарі Пушкар І.М.
з участю прокурора Пономаренко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальну справу за звинуваченням :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює на тимчасових заробітках, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст.89 КК України раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 згідно виконавчого листа Краснокутського районного суду №2-324 від 25 березня 2003 року був зобов’язаний сплачувати аліменти на користь громадянки ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, починаючи з 14 березня 2006 року до настання його повноліття.
Але ОСОБА_1, злісно ухиляючись від сплати аліментів, на обліку в Краснокутському центрі зайнятості не перебував, працюючи на тимчасових роботах і отримуючи грошові кошти, не сплачував аліменти та не надавав будь–якої матеріальної допомоги ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3, в результаті чого, внаслідок умисних дій ОСОБА_1, який злісно ухилявся від сплати аліментів, сума заборгованості по аліментам в період з листопада 2008 року по серпень 2009 року склала 1925 грн.74 коп.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину , передбаченого ч.1 ст .164 КК України свою вину визнав повністю, щиро кається та пояснив, що в 1995 році він одружився і почав спільно проживати з громадянкою ОСОБА_2. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Сімейні відносини у них не склалися і в 2002 році за рішенням Краснокутського районного суду шлюб було розірвано.
Відповідно до виконавчого листа №2–324 від 25 березня 2003 року Краснокутського районного суду він був зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, починаючи з 14 березня 2003 року і до його повноліття. Проте вищевказані аліменти ОСОБА_1 не сплачував, хоча знав про те, що зобов’язаний виплачувати аліменти на користь дитини. Останній раз ОСОБА_1 бачив свого сина в серпні 2007 року.
На сьогоднішній день йому відомо, що сума заборгованості по сплаті аліментів з вересня 2008 року по серпень 2009 року становить 2225,74 грн. Дану заборгованість він зобов’язується в подальшому виплатити.
Окрім повного визнання, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується і іншими доказами, які маються в матеріалах справи, які не вивчались судом в судовому засіданні, а справу розглянуто в порядку ст.299 КПК України, проти чого ніхто із учасників судового процесу не заперечував.
В ході судового засідання судом встановлено, що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, суд також кваліфікує такі дії за ст.164 ч.1 КК України, оскільки він скоїв ухилення від сплати аліментів на утримання дитини.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який в силу ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 судом встановлено, що в силу ст.89 КК України він не судимий , згідно із довідкою Краснокутської ЦРЛ на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, згідно довідки Краснокутської ЦРЛ від 28.08.2009 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога, за місцем проживання згідно довідки – характеристики, виданої виконавчим комітетом Козіївської сільської ради 17.08.2009 року, компрометуючими даними на гр. ОСОБА_1 не розраховує., працює на тимчасових роботах.
Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного, згідно зі ст.66 КК України, являється його щире каяття у вчиненому злочині.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Підсудному суд призначає покарання необхідне та достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства, тобто суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_1 міру покарання, не пов’язану з позбавленням волі, звільнивши його від відбуття покарання з випробувальним терміном.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.:323, 324 КПК України, суд -
П Р И С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
В силу ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробувальним терміном 1 (один) рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи Краснокутського РВ ГУМВС України в Харківській області.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення шляхом надання апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.
СУДДЯ В.А. Каліберда