ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року № 8090/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Пліша М.А., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій, стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 в січні 2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2008 роках у розмірі меншому ніж це визначено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки в сумі 5492,91 грн. Зобов»язати відповідача в подальшому виплачувати щомісячну допомогу в повному обсязі.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації щодо виплати ОСОБА_1 в період з 10.07.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі ніж визначено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Зобов»язано відповідача виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 2033 грн. 84 коп. В зодоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, які мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Покликався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, відповідно до якого визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема ч.2 ст.56, п.14 ст.71, яким було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат .
Не погодившись з вищенаведеною постановою управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує також тим, що відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» . Якщо виплата грошової допомоги потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету, його обсяги не можуть визначатись будь-яким іншим законом, крім Закону України « Про Державний бюджет України».
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим Варварівською сільською радою Славутського району Хмельницької області (а.с.7), довідкою про отримання допомоги (а.с.6).
Відповідно до вимог ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст.56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особі за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
У відповідності до ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Оскільки рішення Конституційного суду України №6-рп було ухвалено 09.07.2007 року, то колегія суддів зазначає, що саме з цього моменту у позивача виникає право на отримання спірної допомоги.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Стосовно невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за 2008 рік та вимоги про зобов»язання відповідача призначити та виплатити на користь позивача таку допомогу, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення.
Так відповідно до ст.23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч.1 ст.15 «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та викладено у такій редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.». Вказана норма не була визнана неконституційною, а тому виплати, які проводив відповідач у 2008 році відповідають чинному законодавству.
Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов’язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Окрім того, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги, оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої наділені органи праці та соціального захисту населення.
Також правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати державну допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній.
Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2009 року у справі №2а-77/09 – без змін, уточнивши її резолютивну частину, а саме зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із врахуванням виплачених сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, виключивши посилання на конкретний розмір виплати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: М.А. Пліш
Р.М. Шавель
Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2009 року