Справа №22ц-2101/2009
Категорія – цивільна Головуючий у першій інстанції – Циганко М.О.
Доповідач – Заболотний В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2009 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шарапової О.Л.
суддів - Заболотного В.М., Євстафіїва О.К.
при секретарі - Штупун О.М.
з участю - позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2.,
представника відповідача Котеленця О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Прилуцької дослідної станції Української академії аграрних наук (далі – УААН) на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької дослідної станції УААН про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, вказуючи на те що наказом №48 від 25 травня 2009 року його було звільнено з посади заступника директора з загальних питань Прилуцької дослідної станції УААН за п.п. 2, 3 ст.40 КЗпП України, через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації та систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків. Дане звільнення позивач вважає незаконним, оскільки за весь час роботи він добросовісно та якісно виконував свої обов’язки, рівень його освіти при прийомі на роботу був відомий керівництву дослідної станції. В даний час ОСОБА_1 навчається на 2-му курсі факультету екології і біотехнології Національного університету біоресурсів та природокористування України на заочній формі навчання. Позивач зазначає, що йому незаконно було оголошено догану наказом №30 від 16.04.2009 року за перевищення службових повноважень, хоча він організував виробничий колектив на прибирання території дослідної станції. Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 зазнав душевних страждань та переживань. А тому, позивач просив поновити його на попередній посаді, стягнути з Прилуцької дослідної станції УААН на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також 2250 грн. витрат на юридичну допомогу.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29.07.2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ виконавчого директора Прилуцької дослідної станції УААН №48 від 25.05.2009 року, а ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника директора із загальних питань даної установи, та допущено негайне виконання рішення суду в цій частині. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 3155грн. 50коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 500грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2250грн. витрат на правову допомогу. Стягнуто з Прилуцької дослідної станції УААН на користь держави 51грн. судового збору та 30грн. витрат на ІТЗ. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Прилуцька дослідна станція УААН просить зазначене рішення суду скасувати і вирішити питання по суті, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, суд не звернув уваги на природу виникнення наказів про вчинення позивачем певних дій, які були його безпосередніми службовими обов’язками та які не виконувались належним чином протягом тривалого часу з вини самого ОСОБА_1 Доповідні записки позивача про неможливість виконання поставлених перед ним завдань є необґрунтованими. Твердження ОСОБА_1 про те, що йому не виділялись кошти для проведення ремонтних робіт на підприємстві, не заслуговують на увагу, оскільки це спростовується показами головного бухгалтера дослідної станції, яка зазначила, що на дані цілі з бюджетних коштів було виділено близько 16 тис. грн. Висновок суду про якісне та своєчасне виконання позивачем своїх трудових обов’язків є безпідставним, так як спростовується результатами перевірки КП „Прилукитепловодопостачання”, якою було виявлено невиконання певних робіт, що входили в посадові обов’язки заступника директора підприємства із загальних питань.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відділенню, а рішення суду - зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках:
- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи. При цьому, звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу;
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
По справі встановлено, що згідно наказу наукового директора Прилуцької дослідної станції УААН №75 від 13.10.2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника директора із загальних питань даної установи (а.с.2).
Наказом виконавчого директора Прилуцької дослідної станції УААН №48 від 25.05.2009 року позивача було звільнено з даної посади за п.п. 2, 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки до нього раніше застосовувались міри дисциплінарного характеру, відповідно до наказу №30 від 16.04.2009 та наказу №39 від 12.05.2009 року, а також через відсутність у нього належної освіти (а.с.3).
Як вбачається з посадової інструкції заступника директора із загальних питань Прилуцької дослідної станції УААН, він призначається на посаду та звільняється з посади наказом наукового директора установи. При цьому, працівник, який обіймає дану посаду, повинен мати вищу технічну або економічну освіту, стаж роботи не менше одного року або середню спеціальну освіту зі стажем роботи на посадах із господарського обслуговування не менше трьох років.
Відсутність у ОСОБА_1 належної освіти не може бути підставою для звільнення його з посади за ст.40 п.2 КЗпП України, оскільки на момент прийняття його на роботу такий факт роботодавцю був відомий, і протягом 2008-2009 років позивачу надавались додаткові відпустки у зв’язку з навчанням на факультеті екології та біотехнології Національного університету біоресурсів і природокористування України, чого не заперечував у судовому засіданні представник відповідача (а.с.38).
До того ж, звільнення з роботи на підставі ст.40 п.2 КЗпП України може бути лише за умови, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Проте, як вбачається з матеріалів справи, даних умов керівництвом дослідної станції додержано не було.
Підставою для звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України стали накази виконавчого директора Прилуцької дослідної станції УААН №30 від 16 квітня 2009 року, яким позивачу оголошено догану за перевищення службових повноважень, що призвело до зриву наукової і виробничої діяльності дослідної станції 15.04.2009 р. (самовільне відволікання людей на непередбачені програмою роботи), та №39 від 12 травня 2009 року, яким з ОСОБА_1 було знято надбавку за складність і напруженість роботи, у зв’язку з відмовою позивача від виконання своїх функціональних обов’язків в частині охорони праці і пожежної безпеки на підприємстві, а також через невиконання наказу №33 від 25.04.2009 року (а.с.12-14).
Проте, дані дисциплінарні стягнення були застосовані до ОСОБА_1 без врахування ступеня тяжкості вчинених проступків, заподіяння ними шкоди та причини їх вчинення.
Так, статтею ст.147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення у вигляді догани або звільнення.
А тому, наказ виконавчого директора Прилуцької дослідної станції УААН від 12.05.2009 року №39 про зняття з ОСОБА_1 надбавки за складність і напруженість роботи в розмірі 393грн., у зв’язку з відмовою останнього від виконання своїх функціональних обов’язків в частині охорони праці і пожежної безпеки на підприємстві, а також через невиконання наказу №33 від 25.04.2009 року, є незаконним.
Крім того, протягом 2009 року позивач неодноразово письмово повідомляв керівництво дослідної станції про обставини, які перешкоджають йому належним чином виконувати свої посадові обов’язки, зокрема, нереальні строки виконання робіт, недостатнє фінансування та забезпечення робітниками.
Як вбачається з матеріалів справи, прибирання території дослідної станції 15.04.2009 року, до свята Великодня, проводилось за розпорядженням наукового директора Попова О.П. (а.с.49). При цьому, залучення працівників підприємства до виконання вказаних робіт узгоджувалось позивачем із завідуючими відділами Шило Н.П. та ОСОБА_4. З показів свідків також вбачається, що в той день ніяких невідкладних справ на дослідній станції не було. Таким чином, твердження відповідача, що вищевказані дії ОСОБА_1 призвели до зриву наукової і виробничої діяльності установи 15 квітня 2009 року є безпідставними.
Наказ №33 від 25.04.2009 року не був своєчасно виконаний ОСОБА_1, оскільки виконавчий директор дослідної станції Журавський І.М. не виділяв для проведення робіт працівників та службового транспорту, а також коштів для закупівлі комплектуючих матеріалів та інструментів (а.с.50-55).
Наказ №45 від 22.05.2009 року був доведений до відома ОСОБА_1 о 13.00 годині, в п’ятницю (а.с.15). Згідно цього наказу, строк виконання робіт по ремонту електропроводки в приміщенні адмінкорпусу та усунення витікання води на з’єднаннях лічильника обліку використання водопостачання був зазначений до 25.05.2009 року (понеділок). Таким чином, позивач не мав реальної можливості виконати в строк покладені на нього цим наказом обов’язки. Крім того, для виконання даного виду робіт необхідні спеціальні пізнання, кваліфікація, а також дозвіл відповідних органів, що і підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6, позивач до роботи відносився добросовісно і відповідально. З часу його призначення активізувалась робота по господарському обслуговуванню будівель і приміщень дослідної станції, проведення ремонтних робіт, роботи з благоустрою та прибирання території.
Крім того, позивач звільнений з роботи наказом виконавчого директора Прилуцької дослідної станції УААН Журавського І.М., що суперечить пункту 1 посадової інструкції заступника директора із загальних питань дослідної станції, де зазначено, що прийняття та звільнення заступника директора із загальних питань проводиться науковим директором установи (а.с.22-24).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання незаконним наказу виконавчого директора Прилуцької дослідної станції УААН №48 від 25.05.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора із загальних питань та поновив його на роботі, оскільки таке звільнення було проведено відповідачем без достатніх підстав та з порушенням норм трудового законодавства.
При цьому, апеляційний суд не може погодитись із розміром стягнутої на користь позивача розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на юридичну допомогу.
Згідно п.8 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Виходячи з наданого відповідачем апеляційному суду розрахунку заробітної плати позивача за березень-квітень 2009 року, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, тобто з 26 травня по 29 липня 2009 року, повинен становити 4151 грн. 96 коп. (обов’язкові платежі з даної суми не утримано).
Як вбачається з угоди про надання правової допомоги, інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_2, за що ОСОБА_1 сплатив йому 2250 грн., що підтверджується витягом з книги доходів і витрат підприємця, що надає послуги (а.с.65-70). Відповідно до журналів судових засідань від 16.07.2009 р., 24.07.2009 р., 29.07.2009 р. на представництво у суді адвокатом було витрачено 4 год. 14 хв. А тому, відповідно до положень Постанови КМУ від 27.04.2006 року №590 „Про граничні розмірі компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” ч.1 п.1 Додатку, з Прилуцької дослідної станції УААН підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 1066 грн. 80 коп. витрат на юридичну допомогу (630 Х 40% Х 4 год. 14 хв. = 1066 грн. 80 коп.).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Прилуцької дослідної станції Української академії аграрних наук - відхилити .
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 29 липня 2009 року в частині стягнення з Прилуцької дослідної станції Української академії аграрних наук на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу – змінити .
Стягнути з Прилуцької дослідної станції Української академії аграрних наук на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4151 грн. 96 коп. (обов’язкові платежі з даної суми не утримано) та 1066 грн. 80 коп. витрат на правову допомогу.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: