АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Фащевської Н.Є.
Суддів Кузьми Р.М., Жолудько Л.Д.
при секретарі Танцюра О.В.
з участю апелянта ОСОБА_1 .,її представника,
позивача ОСОБА_2 .
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року ОСОБА_2 . звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 . про усунення від права спадкування. Позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її двоюрідна сестра зі сторони батька ОСОБА_3 ., яка була інвалідом 1 групи з дитинства і через важке захворювання потребувала постійної допомоги. Відповідачка ОСОБА_1 . — рідна сестра померлої, знаючи про безпорадний стан спадкодавиці, жодної допомоги їй не надавала.
Посилаючись на те,що відповідачка ухилялася від виконання обов'язку щодо надання допоми спадкодавцеві, позивачка просила усунути ОСОБА_1 . від права на спадкування.
Згодом ОСОБА_2 . змінила заявлені нею позовні вимоги та попросила визнати за нею право на спадкування разом із ОСОБА_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року позов зодоволено. Визнано право ОСОБА_2 спадкоємиці пятої черги спадкоємців за законом на спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_1 .
Справа №22а- 36/08 Головуючий у 1 інстанції – Підлісна І.М.
Категорія –26 Доповідач – Кузьма Р.М.
ОСОБА_1 . звернулася із апеляційною скаргою на вказане рішення і просила скасувати його та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачкою не надано доказів щодо тривалого надання допомоги ОСОБА_3 . а висновки суду не відповідають здобутим доказам.
Під час розгляду справи в апеляційному суді апелянт ОСОБА_1 . підтримала вимоги апеляційної скарги, з мотивів, наведених у ній та пояснила що дійсно померла ОСОБА_3 . потребувала сторонньої допомоги, яку крім позивачки надавали також сусіди.
Позивачка ОСОБА_2 . апеляційної скарги не визнала, пояснивши суду, що у померлої ОСОБА_3 . у 2004 році виявили важке захворювання. Каліцтво та важка хвороба довели ОСОБА_3 до безпорадного стану і вона потребувала постійного стороннього догляду.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити в силі, виходячи із наступних мотивів.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3 . - рідна сестра позивачки та двоюрідна сестра відповідачки. Після смерті ОСОБА_3 . відкрилася спадщина на її майно і Тернопільська районна нотаріальна контора завела спадкову справу № 415 за 2006 рік. З заявами про прийняття спадщини після смерті 23.08.2007 року ОСОБА_3 . звернулися:
1. 13 вересня 2006 року ОСОБА_1 -рідна сестра померлої;
2. 16 січня 2006 року ОСОБА_4 -двоюрідний брат померлої;
3. 19 лютого 2007 року ОСОБА_2 -двоюрідна сестра померлої.
Свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось нікому.
Встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 . з дитинства хворіла ДЦП, була інвалідом І групи а в 2004 році захворіла на важку хворобу і потребувала постійної сторонньої допомоги, пов'язаної із виїздом на лікування в Київ та в лікувальні заклади за місцем проживання. Вказану допомогу їй надавала позивачка ОСОБА_2 . та сусіди.
Вказані обставини знайши своє підтвердження поясненнями сторін в судовому засіданні. Зокрема відповідачка ОСОБА_1 . не заперечила, що спадкодавець ОСОБА_3 . останні роки важко хворіла, потребувала сторонньої допомоги в зв'язку з каліцтвом та хворобою і цю допомогу надавали сусіди та позивачка ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Задовільняючи позов суд виходив з того, що позивачка ОСОБА_2 ., яка є спадкоємицею п'ятої черги по закону, впродовж тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала допомогу спадкодавцеві ОСОБА_3 ., яка через важку хворобу була у безпорадному стані, а тому має право на спадкування майна померлої разом з спадкоємицею другої черги — ОСОБА_1 .
Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання за позивачем права на спадкування разом із відповідачем відповідає вимогам закону та встановленим обставинам по справі.
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються обставинами справи і не дають підстав для висновку про те, що судом неправильно застосовано норми закону.
У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, п.1ч.1 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року — залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді