АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І  М  Е Н  Е  М   У К Р А Ї Н И

20 березня 2008 року    

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Фащевської Н.Є.

Суддів - Кузьми Р.М., Гурзеля І.В.

при секретарі - Шкільняк Б.М.

за участю: апелянта ОСОБА_1 .,

позивача ОСОБА_2 ., адвоката ОСОБА_3 .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Бережанського районного суду від 27 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2  та ОСОБА_4  до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

  В лютому 2007 року ОСОБА_2 . та ОСОБА_4 . звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 . про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що вони є власниками житлового будинку по АДРЕСА_1  та мають в користуванні присадибну земельну ділянку яка закріплена за даним будинковолодінням.

  ОСОБА_1 . на протязі тривалого часу чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою, порушуючи межові знаки.

Рішенням Бережанського районного суду від 27 грудня 2007 року позов  задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 . не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою та у встановленні межових знаків на границі земельних ділянок, повернути 73 кв.м. вказаних на плані земельних ділянок під №3 та 34 кв.м. вказаних на плані земельних ділянок під №4, відповідно висновку судово земельно-технічної експертизи №510 від 2 листопада 2007 року.

__________________________________________________________________________

Справа №  22а-350                                                        Головуючий у I інстанції - Новіцький І.П.

Категорія - 33                                                               Доповідач - Кузьма Р.М.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить рішення Бережанського районного суду від 27 грудня 2007 року скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . та ОСОБА_4 ., посилаючись на те, що  дане рішення прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального закону, є необгрунтованим та незаконним, суд прийняв дане рішення з перевищенням позовних вимог.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 . апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.

Позивач ОСОБА_2 .заперечив доводи апеляційної скарги.    

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 .та ОСОБА_4 . є власниками житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1  та на даний час користуються присадибною земельною ділянкою розміром 5709 кв.м.

Відповідачка ОСОБА_1 . користуються присадибною земельною земельною ділянкою розміром 3950 кв.м.

ОСОБА_1 . відповідно до рішення Потуторської сільської ради від 26 грудня 1993 року було передано в приватну власність 0,36 га земельної ділянки.

    Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того що, факт чинення перешкод в користуванні земельною ділянкою з боку ОСОБА_1 . підтверджується актом від 11 вересня2006 року складеним в складі комісії секретаря Потуторської сільської ради, головного спеціаліста та спеціаліста Бережанського районного відділу земельних ресурсів, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель в Тернопільській області в присутності ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 ., які встановили, що ОСОБА_1 . порушує межові знаки.

Із акта, складеного 8 травня 2006 року в складі комісії голови Потуторської сільської ради та землевпорядника, вбачається, що ОСОБА_1 . порушує межові знаки.

Згідно висновку судово земельно-технічної експертизи №510 від 2 листопада 2007 року, ОСОБА_2 . та ОСОБА_4 . фактично користуються земельними ділянками площею 0,5709 га, а ОСОБА_1 . фактично користується земельними ділянками площею 0,3950 га.

Враховуючи матеріали справи та висновок судово земельно-технічної експертизи суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо зобов'язання ОСОБА_1 . не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою та у встановленні межових знаків на границі земельних ділянок, повернути 73 кв.м. вказаних на плані земельних ділянок під №3 та 34 кв.м. вказаних на плані земельних ділянок під №4.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивачі є неналежними землекористувачами та не вправі вимагати усунення порушеного права, оскільки позивачі набули право на користування вказаною земельною після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .

Таким же чином набула права користування земельною ділянкою і відповідачка ОСОБА_1 ., після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 .

    Відповідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

    За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи дотримані, а доводи апеляційної скарги не є істотними.

Керуючись  ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити, рішення Бережанського районного суду від 27 грудня 2007 року  залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і  може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

Судді