№2-1303\09  

          РІШЕННЯ  

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

23.10.2009р.                 м.Виноградів  

  Виноградівський районий суд Закарпатської області у особі головуючого- судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Чейпеш, за участю представника позивача по довіреності ОСОБА_1 та відповідача, розглянувши у відкритому судому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виноградівтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,  

          В С Т А Н О В И В :  

  Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу по справі, згідно із Договором №630 від 21.07.2005р. надаються позивачем комунальні послуги з теплопостачання та горячого водопостачання, а відповідач зобов"язаний проводити оплату за опалення за діючими тарифами регулярно до 5-го числа наступного місяця.  

Позивач відповідно до укладеного Договору та Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМ України №1497 від 30.12.1997р. регулярно надавав відповідачу послуги з теплопостачання, який ними користувався в повномуобсязі і наміру відмовитися від даних послуг не виявляв. З боку відповідача претензій з представленням відповідних актів щодо ненадання  чи неякісного надання послуг  на адресу позивача не надходло.  

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов"язання не виконує. За наданні послуги з січня 2006р. по серпень 2009р.  відповідач заборгував 9.234,22 грн. На усні та письмові попередження позивача про необхідність сплати боргу відповідач не реагує.  

Крім цього, позивач просить, крім основного  боргу, стягнути з відповідача і 1.904,97 грн. витрат позивача від інфляції та 305,10 грн. відшкодування відсотків за користування чужими коштами, а також судові витрати по справі: 250,00 грн. за надану правову допомогу та 30,00 грн. по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

  Представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсягу, посилаючись на підстави, викладенні в позовній заяві та просив суд їх задоволити  в повному обсягу.  

  Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення, оскільки заборгованість виникла із його вини- відсутність постійного місця роботи.    

  Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього-ж Кодексу, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

  Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає   заявлений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.  

Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

  Розглядаючи дану цивільну справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що правовідносини між сторонами врегульовані нормами ЦК та ЖК України.  

  Споживання фізичними особами комунальних послуг, в даному випадку послуг з теплопостачання, регулюється нормами Постанови КМ України №1497 від 30.12.1996р "Про правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", при чому основою виникнення правовідносин є договори між постачальником та споживачем.  

  Так, відповідно до ст.3 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення вимоги щодо кількісних та якісних показників послуг визначаються договором.  

Як вбачається із Договору за №630 від 21.07.2005р., укладеного між сторонами, відповідач відповідно до п.17 1 зазначеної угоди зобов"язався перед позивачем проводити оплату за опалення та гаряче водопостачання згідно до діючих тарифів у встановлені договором строки.  

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись  належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.  

  Згідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.  

  Відповідно до чинного житлового законодавства, зокрема ст.ст.67-68 ЖК України,  відповідач зобов"язанний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.  

З пояснень сторін та наявних у справі матеріалів не встановлено, що позивач припиняв надання відповідачу відповідних послуг. Не подавав і відповідач відповідних заяв позивачу про припинення надання послуг, або неякісне їх надання, а відтак суд приходить до висновку, що саме відповідач не виконує взяті на себе зобов"язання.  Згідно проведених розрахунків заборгованість відповідача становить 9.234,22 грн.  

  Оскільки відповідач борг в добровільному порядку не відшкодовує, то він зобов"язаний це зробити примусово.  

Щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1.904,97 грн. витрат позивача від інфляції, то  суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити, оскільки відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» за №486\96-ВР від 13.11.1996р., який є чинним і на даний час, у зв»язку з невиконанням державою зобов»язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по рахунках з 1 жовтня 1996р. та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та при будинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).  

Крім цього,  не підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення з відповідача 305,10 грн. відшкодування відсотків за користування чужими коштами, оскільки в суді встановлено, що позивач, відповідно до умов Договору, надав відповідачу комунальні послуги, зокрема, з теплопостачання, а не фінансові послуги, надання яких регулюється відповідно до приписів Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків  фінансових послуг».  

Суд також бере до уваги і те, що позивач по справі є комунальним підприємством Виноградівської РДА, а не фінансовою установою, які надають  фінансові послуги населенню та юридичним особам.  

Позивач, посилаючись на умови Договору-доручення №18\т про надання консультацій, юридичних послуг та представництво в судових органах від 01.04.2009р. просить суд також стягнути з відповідача і його витрати за надання правової допомоги в розмірі 250,00 грн., які він сплатив відповідно до видаткового касового ордеру №0946 від 15.09.2009р. юристу Д.І.Гонтару.  

  Суд виходить з того, що відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  

  Стороні (ч.1 ст.88 ЦПК України), на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Суд вважає, що зазначена позивачем сума за надання йому правової допомоги адвокатом грунтується на чинному законодавстві.  

  З урахуванням вищенаведеного, оскільки, як вбачається з документально підтверджених матеріалів справи, позивач поніс наступні судові витрати по даній справі: 250,00 грн. - вартість послуг адвоката та 30,00 грн. за інформаціійно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього- 280,00 грн., то суд вважає, що їх необхідно стягнути з відповідача на користь КП «Виноградівтеплокумуненерго».  

  Крім цього, з відповідача підлягає стягненню і 51,00 грн. судового з бору на користь держави.  

  За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що  позов грунтовний і такий підлягає до задоволення в частині стягнення з відповідача основного  боргу та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи і вартість правової допомоги, в решті позовних вимог відмовити.  

  Відповідно до вимог ст. ст.526,527,530,903 ЦК України, ст.ст.67-68 Житлового кодексу України,  ст.3 Постанови КМ України №1497 від 30.12.1997р. "Правила надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" та керуючись ст.ст.3,10,11,59,60,130,174,212,213-215 ЦПК України, суд-  

          В И Р І Ш И В :  

Позов Комунального підприємства «Виноградівтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити частково.  

  Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь  Комунального підприємства «Виноградівтеплокомуненерго» м.Виноградів, вул.Вакарова-18 (рр26002000006418 в ВАТ «Фольксбанк» м.Львів, МФО 325213, ЄДРПОУ 33689364) - основний борг 9.234,22 грн., 30,00 грн. сплачених витрат позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 250,00 грн. за надання правової допомоги.  

  Стягнути з ОСОБА_2 Степановича51,00 грн. судового з бору на користь держави.  

В решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних і штрафних санкцій та відшкодування відсотків за користування чужими коштами- відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Головуючий:               А.А.Надопта