Справа №   2а-2285/09   кат.  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 червня 2009 року    Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого - судді Лемешко А.С.,  

при секретарі - Бебеєвої Е.Е.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про спонукання до виконання певних дій,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених прав та стягнення недоплаченої щомісячної разової допомоги за 2006-2007 рік в розмірі 2733,30 гривень. Вимоги позову мотивував тим, що він має статус дитини війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання до пенсії надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Ухвалою суду замінено первісного відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі на належного - Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя.  

Сторони у судове засідання не з'явилися, надали на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач на позові наполягає в повному обсязі. Відповідач УПФ в Нахімовському районі м. Севастополя із позовом не згоден, у своїх запереченнях просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 цього Закону, а саме зі змісту даної статті не вбачається яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел і в якому саме порядку здійснюється призначення та виплата пенсії, наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.  

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується посвідченням встановленого зразка, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року зупинена на 2007 рік дія статті б вказаного Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 12 ст.11 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію статті б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 ЗУ «Про Держбюджет України на 2007 рік».  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" становить з 1 січня -380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня -411,00грн.  

Частиною 3 статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.  

Суд не може прийняти до уваги письмові доводи відповідача про те, що не може бути прийнятий за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього закону, тому що відповідно до положень Конституції України за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовуватись закон, регулюючий подібні правовідносини. Крім того, згідно з ч.4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1,2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими  

Ў   цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.  

Також суд не може взяти до уваги посилання відповідача на те, що фінансування виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється з Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, оскільки п. 3 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.07 року, встановлено, що до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 8 зазначеної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Згідно з Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. З якого визначено, що до основних засад Пенсійного фонду відносяться також забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних витрат, отже саме відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Однак суд приходить до висновку, що строк звернення до суду про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік та за період з січня по листопад 2007 року включно, позивачем пропущений, оскільки позивач звернувся до суду   11.11.2008 року,   тобто за межами річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в частині нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік та за період з січня по листопад 2007 року включно, позивач не надав. Відповідач в запереченнях на позов наполягав на застосуванні положень статей 99, 100 КАС України в частині відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.  

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, в частини вимог щодо стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   у період за грудень 2007 року в сумі 124,53 гривень,   згідно наступного розрахунку: (415,11:100*30%).  

На підставі ст.152 Конституції України, ст.ст.5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від     18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, керуючись ст.ст. 71,122,160-163, 167  КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов задовольнити частково.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на користь   ОСОБА_1   державну соціальну допомогу як дитині війни   , відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за   грудень 2007 року в сумі 124,53 гривень.  

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.  

Судові витрати покласти за рахунок держави.  

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Нахімовського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського адміністративного апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Нахімовський районний суд м. Севастополя.  

Головуючий - суддя:           /підпис/         А.С. Лемешко  

Згідно з оригіналом:  

Суддя Нахімовського районного  

Суду м. Севастополя         А.С. Лемешко