К о п і я

Справа № 2 - 5138/09

                               Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

 Іменем   України                                    

30 вересня 2009 року                                                                                                       м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді  Шепітко І.Г.

при секретарі           Дідик М.Ю.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Одесі в залі суду №22 цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, діючої також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4 та ОСОБА_5,   про визнання втратившими право користування жилим приміщенням,  -

В   С  Т  А  Н  О  В  И  В :

18 серпня 2009 року позивачі звернулися до суду з позовом та просили визнати відповідачів  втратившими право користування квартирою №88 в будинку №21 по вулиці Паустовського в місті Одесі . Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони є власниками зазначеної квартири, відповідачі зареєстровані у квартирі як колишні власники, після відчуження у квартирі не проживають, однак ухиляються від зняття з реєстраційного обліку у добровільному порядку.

 У судовому засіданні позивачі заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

 Відповідачка, котра діяла у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, позовні вимоги визнала.

 Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

 Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні й матеріалів, що є в справі, позов підлягає задоволенню.  

Так, у судовому засіданні встановлено, що  квартира АДРЕСА_1 належить позивачам у рівних частках згідно рішення Приморського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2003 року, що набрало чинності 07.11.2003 року та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.02.2009 року (а.с.4, 5).

У зазначеній квартирі відповідачі не проживають з жовтня 2003 року, позивачі постійно проживають у зазначеній квартирі, сплачуючи комунальні та інші послуги.  

Відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,   зареєстровані за даною адресою як колишні мешканці квартири, котрі від добровільного зняття з реєстраційного обліку ухиляються і по цей час зареєстровані у квартирі, не проживаючи в ній.  

Реєстрація відповідачки та її сина, котрі не проживають у квартирі позивачів, перешкоджає останнім у здійсненні права власності у повному обсязі: можливості розпорядження даним майном – продажу, дарування, обміну; оплати комунальних послуг відповідно до кількості зареєстрованих осіб  і т.д.  

Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ст.391 ЦК України передбачає, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року, який відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, п ри зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної  одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.

Згідно ст.7 зазначеного Закону, зняття з  реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем  проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на  житлове  приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно       відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, регулюються нормами ст.ст.29, 319, 391 ЦК України, Закону України  „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року,  і підлягають задоволенню, оскільки вказана квартира належить позивачам на праві власності на законних підставах і вони можуть вимагати усунення  перешкод у здійсненні такого права.  

 Керуючись  ст.ст.10, 11, 61, 64, 130, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -  

                                 В  И   Р  І  Ш  И  В :

 Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, діючої також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4 та ОСОБА_5,   про визнання втратившими право користування жилим приміщенням, - задовольнити.

 Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратившими право користування квартирою №88 в будинку №21 по вулиці Паустовського в місті Одесі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .

 Суддя:    /підпис/

 Згідно:

 Суддя:                     Секретар: