Справа № 11-490/2009 р. Головуючий Стеблина А.В.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Щербаков О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Щербакова О.С.
суддів Салая Г.А., Григор’євої В.Ф.
з участю прокурора Євхименка В.В.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 липня 2009 року.
Цім вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Чернігова, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель м. Чернігова, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, не працює, раніше засуджений: 10.03.1989 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 81 ч.3, 141 ч.2, 140 ч.2 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 14.06. 1989 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 141 ч.2, 42 КК України (1960 р.) до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 25.10.1993 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 144 ч.2, 196-1 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі; 19.03.1999 року Чернігівським обласним судом за ст.ст. 101 ч.1, 140 ч.3 КК України (1960 р.) до 5 років позбавлення волі; 13.02.2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 24.12.2004 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 3.06.2005 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився з місць позбавлення волі 26.09.2008 року по відбуттю строку покарання, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1795 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст.81 КПК України.
Як встановив суд, 16 січня 2009 року близько 17 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в першому під’їзді будинку АДРЕСА_1, з метою відкритого викрадення чужого майна, діючи з єдиним умислом, умисно штовхнув в спину ОСОБА_3, заподіявши йому фізичний біль, після чого ОСОБА_2 з метою подолання опору потерпілого, руками утримував обидві руки останнього та погрожував застосуванням насильства, що не є небезпечним для його життя та здоров’я, а ОСОБА_1 відкрито викрав мобільний телефон „Самсунг Д 900 Г” вартістю 900 грн. з сім картою „КиївСтар” вартістю 25 грн., а всього на загальну суму 1820 грн., що належав ОСОБА_3
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить переглянути вирок суду щодо нього, вказуючи на непричетність до скоєного злочину, а також те, що призначаючи покарання суд не взяв до уваги стан його здоров’я. Просить застосувати щодо нього ст. 69 КК України та ст. 75 КК України.Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить скасувати вирок суду, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.186 на ч.1 ст. 186 КК України, застосувати ст. 69 КК України та не позбавляти його волі, посилаючись на те, що суд виніс вирок на підставі доказів добутих під час досудового слідства, проігнорувавши показання як його так і потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали доводи викладені у апеляції, думку прокурора про обгрунтовність вироку суду, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій засуджених.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умисних діях (грабіжі), які виявились у відкритому викрадені чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинених повторно, або за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку.
Так, обставини застосування насильства до потерпілого та погроз їх застосування були визнані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході осудового слідства, чим підтвердили показання потерпілого ОСОБА_3
Суд правильно оцінив докази і навів у вироку мотиви, з яких узяв за основу ті показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вони дали в ході досудового слідства. Дії засуджених відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані за цим обвинуваченням за ч.2 ст. 186 КК України.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні насильницьких дій та погроз їх застосування щодо потерпілого. За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані по справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження їх обвинувачення у вчиненому, зокрема показань самих засуджених, які на досудовому слідстві розповіли про обставини викрадення мобільних телефонів, даними протоколів очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_1, показань потерпілого ОСОБА_3
Отже, наведені у апеляції доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він не вчиняв злочину щодо потерпілого і що суд неправильно оцінив докази й необгрунтовно його засудив, є безпідставним і спростовуються зібраними у справі доказами.
Згідно зі ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ст. 69 КК України не встановлено і у апеляції не наведено.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи засуджених, а також усі обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляціях.
За урахуванням зазначеного колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання, яке призначене засудженим.
На підставі наведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду від 9 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – без зміни.
СУДДІ:
САЛАЙ Г.А. ЩЕРБАКОВ О.С. ГРИГОР’ЄВА В.Ф.