ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.10.09р. Справа № 35/322-09
За позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго",
м. Павлоград Дніпропетровської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 4 270,88 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від позивача - представник не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1, свідоцтво про держ. реєстрацію №НОМЕР_2 від 25.06.2002р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач в липня 2009р. звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за спожиту теплоенергію - 3864,67 грн, 3% річних - 57,49 грн, інфляційні втрати - 348,72 грн, всього 4270,88 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №274 від 24.11.2008р.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, 10.08.2009р. надіслав до суду клопотання про слухання справи без участі представника за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що факт поставки теплової енергії повинен бути підтверджений первинними документами, а саме відповідно до п. 5.3 договору актами приймання-передачі, які позивач йому не надавав та з його сторони ці акти не підписувалися, а сам лише акт звірки не може бути належним доказом постачання теплоенергії. Вважає, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних також здійснено безпідставно, оскільки оплата повинна здійснюватися лише після підписання акту виконаних робіт, які відповідачем не підписувалися. Просить в позові відмовити.
Ухвалою голови суду від 22.09.2009р. строк вирішення спору продовжувався до 22.10.2009р.
За згодою відповідача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ :
Між Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" (надалі –позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі –відповідач) було укладено договір №274 від 24.11.2008р. на постачання теплової енергії для потреб опалення строком до 24.11.2009р. Умовами договору передбачено постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1. Пунктом 3.4. договору визначено, що кількість теплової енергії визначається за контрольно-вимірювальними приладами, а при їх відсутності –розрахунковим методом. В судовому засіданні відповідач пояснив, що прилади обліку відсутні, тобто визначення кількості спожитої теплоенергії здійснюється розрахунковим методом.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як підставою виникнення спірного зобов’язання і підставою позов-них вимог позивач зазначив договір №274 від 24.11.2008р., зобов’язання за яким у сторін виникли з 24.11.2008р. (п.10.1 договору). Разом з тим в своєму розрахунку заборгованості позивач зазначає борг станом на 01.11.2008р. –4014,48 грн (оплачено 2014,50 грн) та з листопада по березень 2009р., який і просить стягнути з відповідача саме на підставі договору №274 від 24.11.2008р. Незважаючи на те, що позивач надіслав до суду копію договору, що раніше діяв, але свої вимоги на ньому не грунтує. Суду не надано право виходити за межі позовних вимог, якщо про це немає клопотання позивача.
З огляду на викладене, на підставі договору №274 від 24.11.2008р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, а останній спожив її в період з листопада 2008р. по березень 2009р. включно на загальну суму 2 135,07 грн.
Відповідно до п. п. 5.1., 5.3. договору попередня оплата за теплову енергію здійснюється щомісячно грошовими коштами шляхом перераху-вання на розрахунковий рахунок позивача 100% вартості теплової енергії, не пізніше, ніж за 7 календарних днів до початку постачання тепла. Оплата послуг здійснюється по рахунках-фактурах. Рахунок-фактура та акт виконаних робіт виписуються після постачання теплової енергії і являються накладною, яка направляється при постачанні теплової енергії.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 409,79 грн, що підтверджується квитанціями від січня 2009р. на суму 270,38 грн та за 30.06.2009р. на суму 139,41 грн, яку позивачем не враховано при розрахунку суми позову, та в цій частині позову слід відмовити.
Заборгованість становить 1 725,28 грн, що підтверджується розрахун-ком позивача, не спростовується відповідачем. Оплата в сумі 2014,50 грн, здійснена відповідачем в листопаді 2008р., судом не враховується, оскільки вона не стосується договору №274 від 24.11.2008р.
Вимоги щодо стягнення боргу за спожиту на 01.11.2008р. тепло- енергії в сумі 1999,98 грн судом відхиляються, оскільки не випливають з договору, на якому позивач грунтує свої позовні вимоги.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано. Заперечення відповідача про відсутність обов’язку сплатити за теплову енергію за відсутності підписаних сторонами актів суд відхиляє, оскільки кількість спожитої теплоенергії визначається розрахунковим методом та сам факт споживання теплоенергії відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за листопад 2008р. – квітень 2009р. включно становлять 84,49 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 23.11.2008р. по 01.05.2009р. – 15,19 грн. В решті вимоги про стягнення річних та інфляційних судом відхиляються з вище наведених підстав.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу – 1 725,28 грн, інфляційних втрат – 84,49 грн, 3% річних –15,19 грн. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 – 51400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (р/р невідомі) на користь Комунального підприємства "Павлоград-теплоенерго" –51413, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Промислова, 13А, код ОКПО 03342250 (р/р 26036010023017 у ДФ АТ «Індекс-банк», МФО 307015) борг – 1 725,28 грн (одну тисячу сімсот двадцять п’ять грн 28 коп), інфляційні втрати – 84,49 грн (вісімдесят чотири грн 49 коп), 3% річних – 15,19 грн (п’ятнадцять грн 19 коп), витрати по сплаті держмита – 43,55 грн (сорок три грн 55 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 133,44 грн (сто тридцять три грн 44 коп).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Рішення підписано 09 жовтня 2009 р.