Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1085/2009р. Головуючий у першій
інстанції Проценко О.І.
Категорія 24 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2009 року колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Сундукова В.М., Зотова В.С.,
при секретарі - Петренко Г.Г.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 серпня 2009р. по цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги користування мобільним зв'язком, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009р. закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок" (далі – ЗАТ "УМЗ") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги користування мобільним зв'язком в сумі 98111,62 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 23.03.2006. між сторонами були укладені договори на надання послуг мобільного зв'язку №2766879 на номер телефону 504166017 та №2766891 на номер телефону 504166021 та відповідачу було надано окремий рахунок 1.11394798.
Позивач вказує, що в порушення умов вказаних договорів відповідач за період часу з 30.04.2008р. по 01.06.2008р. не оплатила вартість наданих їй послуг та заборгованість складає 98111,62 грн.
Відповідач ОСОБА_1 з позовними вимогами не погодилась та просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що вказані договори вона з позивачем не укладала, послуги мобільного зв'язку від позивача не одержувала.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 серпня 2009р. в задоволенні позову ЗАТ "УМЗ" відмовлено, постановлено стягнути з ЗАТ "УМЗ" на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правову допомогу в сумі 126 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду в частині визначення суми судових витрат, які підлягають стягненню з позивача на її корить змінити, та стягнути з позивача на її користь реально понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправильно застосував Постанову КМУ від 27.04.2006р. №590, та не врахував, що понесені нею витрати на правову допомогу не перевищують встановлений вказаною постановою розмір.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до п.1.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, яким видана квитанція про прийняття від відповідача за надання юридичних послуг суми у розмірі 2000 грн. (арк. справи 46), був допущений у справу в якості представника відповідача за її клопотанням, приймав участь у попередньому судовому засіданні 18.06.2009р., та в судовому засіданні 25.08.2009р., та період часу його участі в судових засіданнях у сукупності складає 30 хвилин(арк. справи 22-25, 49-52).
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", мінімальна заробітна плата на час вказаних судових засідань суду першої інстанції складала 630 грн.
За таких обставин, з врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати на час розгляду справи у суді першої інстанції, часу роботи представника відповідача по справі (30 хвилин) та відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на користь відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 126 грн. (630 х 40% х 30 хвилин).
Судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу не перевищують встановлений законом розмір, оскільки такі доводи суперечать п 1.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, відповідно до якого, розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Інших даних, які б свідчили про інший розмір часу роботи представника відповідача по справі, та про надання іншого обсягу юридичної допомоги, ОСОБА_1 не надано та такі дані в матеріалах справи відсутні.
Рішення суду першої інстанції в інший частині сторонами не оскаржується.
Інші доводи висновків суду також не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 серпня 2009р. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: В.М.Сундуков
В.С.Зотов