Головуючий у 1 інстанції – Литвиненко Н.В.
Суддя-доповідач – Ляшенко Д.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
13 жовтня 2009 року справа № 2а-880/09/0520
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Колеснік Г. А., Ястребової Л. В.
при секретарі судового засідання: Агейченковій К. О.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні
Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області
на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 21 квітня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-880/09/0520
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області
про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому, після уточнення позовних вимог, просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області щодо відмови у нарахуванні та виплати належного підвищення до пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, як дитині війни неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має статус дитини війни, у зв’язку з чим відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 квітня 2009 року позов було задоволено частково. Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, починаючи з дати прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судом першої інстанції було застосовано норми статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі за викликом до суду не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
ОСОБА_1. відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року - 481грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист інвалідів війни”, та приписи статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог саме з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 квітня 2009 року у справі № 2а-880/09/0520 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області «про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за віком, як дитині війни» – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: