справа 22ц-33/09 головуючий у І інстанції – Зумшан Г.І.
категорія – спори, що виникають із договорів (22) доповідач – Гірський Б.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого — Міщія О.Я.
Суддів — Гірського Б.О., Гурзеля І.В.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю апелянта ОСОБА_1 ., його
представника – ОСОБА_2 ., представника
позивачів: ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . –
ОСОБА_5 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду від 05 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Борщівського районного суду від 05.11.2008 року позов задоволено.
"Розірвано договір довічного утримання від 30 грудня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 . від свого імені та від імені ОСОБА_4 . (відчужувачами) та ОСОБА_1 . (набувачем), посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 . і зареєстрований у реєстрі за №4687.
Стягнуто з ОСОБА_1 . в користь ОСОБА_4 . Ѕ частину сплаченого судового збору в сумі 73 грн. 85 коп. та Ѕ частину сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., а всього стягнуто 88 грн. 85 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 . в користь ОСОБА_3 . Ѕ частину сплаченого судового збору в сумі 73 грн. 85 коп. та Ѕ частину сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., а всього стягнуто 88 грн. 85 коп.
Інші витрати по справі покладено на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт ОСОБА_1 . в суді апеляційної інстанції вказав, що 30.12.2005 року між ним та позивачами ІНФОРМАЦІЯ_1 був укладений договір довічного утримання, згідно умов якого він зобов’язався їх довічно утримувати та доглядати, а вони передали йому у власність свій жилий будинок НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Залісся Борщівського району Тернопільської області.
Вважає, що всі передбачені договором довічного утримання умови він виконував належним чином, тому суд першої інстанції неправильно розірвав такий договір.
Представник позивачів ОСОБА_5 . доводи апеляційної скарги заперечила та пояснила, що позивачі по справі є її батьками, які проживали самі у власному будинку в селі Залісся Борщівського району, далеко від неї та інших дітей. В зв’язку з цим вони погодились на те, щоб батьків доглядав ОСОБА_1 ., за що йому у власність мав перейти будинок батьків, про що був складений відповідний договір довічного утримання.
Однак ОСОБА_1 . не виконував передбачених укладеним договором умов: не доглядав належним чином батьків, не забезпечував ліками, належним харчуванням, не опалював житло, чим створив їм неможливі для проживання в даному будинку умови, в зв’язку з чим вона вимушена була забрати їх до себе, в м. Львів в квартиру житловою площею 28 кв.м., тому батьки вимушені були звернутися в суд з позовом про розірвання договору довічного утримання, який суд першої інстанції задовольнив.
Вважає таке рішення суду законним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 . до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 744, 755 ЦК України, за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2005 року між ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . (відчужувачами) та ОСОБА_1 . (набувачем) був укладений договір довічного утримання, згідно умов якого відчужувачі передали у власність набувачу жилий будинок НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами в селі Залісся Борщівського району Тернопільської області, а останній зобов’язався довічно їх утримувати, забезпечуючи харчуванням, одягом, доглядом, необхідними ліками, побутовими послугами і житлом, шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчуженому будинку. Матеріальне забезпечення з утримання, яке щомісячно мало надаватись ОСОБА_1 . оцінено сторонами в розмірі 300 грн. на кожного відчужувача.
Постановляючи рішення і задовольняючи пред’явлений позивачами ІНФОРМАЦІЯ_1 позов про розірвання договору довічного утримання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 . належним чином не виконував передбачених договором обов’язків по утриманню та догляду позивачів: не забезпечував їх ліками, достатнім харчуванням, не опалював будинок, а навпаки сам використовував їх пенсію після вимушеного звільнення з роботи в 2008 році.
Такий висновок суду є обґрунтованим, відповідає з’ясованим обставинам справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідженим доказам.
Щодо посилань апелянта на порушення норм процесуального права: не допитано свідків, які викликалися судом і які не з'явилися в судове засідання та на продовження розгляду справи судом першої інстанції після оголошеної перерви у відсутності його представника, то зазначені доводи не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області,-
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 . відхилити.
Рішення Борщівського районного суду від 05.11.2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: