Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 3325 / 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції:
Герасименко С.Г.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 20 «червня 2006року М.Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у
складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.
Маловічко С.В.
Суддів: Сапун О.А.
При секретарі: Ткаченко М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «05» квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИЛА:
9 лютого 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітню дочку.
Зазначала, що вона та відповідач до ІНФОРМАЦІЯ_1 року перебували у шлюбі, мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. На утримання доньки до її повноліття відповідач сплачував аліменти. В теперішній час дочка проживає з нею, навчається на 1 курсі денного відділення факультету журналістики Запорізького інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного. У семестр вартість навчання дорівнює 1800 грн. У зв'язку з тяжким матеріальним становищем просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітної плати щомісячно до закінчення дочкою навчання.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2006 року стягнуто з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісяця за час навчання дочки, до досягнення нею 23 років, починаючи з 09 лютого 2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що не спроможний виплачувати на утримання доньки 1/4 частину свого заробітку, оскільки у такому випадку матеріальне становище його членів сім'ї ( у тому числі неповнолітнього сина, 1995 року народження) буде значно гіршим, ніж у позивачки. Просив змінити рішення суду, стягнути з нього на утримання повнолітньої дочки аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. . .
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. В теперішній час дитина є повнолітньою, але навчається на 1 курсі денного відділення факультету журналістики Запорізького інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, Що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд першої інстанції, постановляючи судове рішення, повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, дав належну оцінку наданим доказам і дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки у розмірі 1/4 частини його заробітку.
Доводи апелянта про те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу
дочці спростовуються матеріалами справи.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно стягнув аліменти до досягнення дочкою 23 років, так як згідно контракту від ІНФОРМАЦІЯ_4 строк її навчання у ВУЗІ становить чотири роки, безпідставні. З тексту рішення суду першої інстанції видно, що аліменти з відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 стягнуті на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.
Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія судців не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.