Справа № 2-а-393/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю.М., за участю секретаря - Рябенко Л.В., за участю позивача – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора Салтівської групи ДПС УДАІ УМВСУ в Луганській області старшого сержанта міліції – ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Салтівської групи ДПС УДАІ УМВСУ в Луганській області старшого сержанта міліції – ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зазначивши в адміністративному позові, що 20 серпня 2009 року інспектором Салтівської групи ДПС УДАІ УМВСУ в Луганській області старшим сержантом міліції – ОСОБА_2 . було складено протокол серії ВВ 057494 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 ., 20 серпня 2009 року о 10 год. 00 хв. на 131 км. автошляху Р-07 керуючи скутером дельта порушив правила проїзду перехрестя, при виїзді на головну дорогу не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі. На підставі вказаного протоколу інспектором ДПС була винесена постанова серії ВВ № 047062 в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 . було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

З вказаною постановою позивач не згоден, посилаючись на те, що викладені в ній обставини не відповідають дійсності, оскільки при виїзді на головну дорогу автомобілів, які рухалися по ній не було, правопорушення не зафіксоване технічними приладами та засобами, також не були допитані в якості свідків особи, які в той час знаходилися на автошляху та водій якому не було надано перевагу в русі.

У судовому засіданні позивач просив адміністративний позов задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У справі є повідомлення з відміткою про одержання відповідачем судової повістки. У зв’язку з чим, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлені обставини та досліджені докази.

    Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2009 року серії ВВ 057494, ОСОБА_1 ., 20 серпня 2009 року о 10 год. 00 хв. на 131 км. автошляху Р-07 керуючи скутером дельта порушив правила проїзду перехрестя, при виїзді на головну дорогу не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі., чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України.

Знідно постанови серії ВВ № 047062 в справі про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2009 року, ОСОБА_1 ., 20 серпня 2009 року о 10 год. 00 хв. на 131 км. автошляху Р-07 керуючи скутером дельта порушив правила проїзду перехрестя, при виїзді на головну дорогу не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі. Враховуючи, що ОСОБА_1 . скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП інспектор ДПС – ОСОБА_2 . постановив накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

    Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

    Згідно ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.     Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно частини 2 цієї ж статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18  цього ж Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

    Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

    Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

    Згідно ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Згідно ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

    Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 . адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається з пояснень позивача він заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки при виїзді на головну дорогу автомобілів, які рухалися по ній не було, правопорушення не зафіксоване технічними приладами та засобами, також не були допитані в якості свідків особи, які в той час знаходилися на автошляху та водій якому не було надано перевагу в русі, а інспектором ДАІ не перевірені та не спростовані обставини зазначені позивачем в адміністративному позові.

За таких обставин усі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь позивача, тому постанову, винесену інспектором ДПС – ОСОБА_2 . слід вважати незаконною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

    Відповідачу відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 111 КАС України було встановлено строк для подання доказів для обґрунтування своїх заперечень проти позову. У встановлений судом строк, відповідачем не було подано ніяких доказів та заперечень проти позову. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, суд вважає, що у відповідача немає заперечень проти адміністративного позову ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1 . неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з цим постанова серії ВВ № 047062 в справі про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2009 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

    Згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає рішення про скасування постанови і закриття справи.

    На підставі ст. ст. 288, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 11, 71, 158-163 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

    Скасувати постанову серії ВВ № 047062 в справі про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2009 року про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

    Провадження у справі закрити.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву було надано. Якщо було надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                         Ю.М. Гніздилов