АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 13 " листопада 2008 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Козака І.О.

Суддів Кузьми Р.М., Демковича Ю.Й.

при секретарі Парандюк С.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1  до Ігровицької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, третьої особи ОСОБА_2  про визнання недійсними та скасування рішень сесії сільської ради № 128 від 3 квітня 2008 року, № 26 від 30 березня 1999 року, № 41 від 28 грудня 1999 року, зобов'язання безоплатно передати у власність земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року ОСОБА_1 . звернувся в суд з позовом до Ігровицької сільської ради, третьої особи ОСОБА_2 . про визнання недійсними та скасування рішень сесії сільської ради № 128 від 3 квітня 2008 року про відмову в приватизації йому земельної ділянки, № 26 від 30 березня 1999 року про вилучення земельної ділянки площею 0,29 га в зв”язку зі смертю землекористувача ОСОБА_3 ., № 41 від 28 грудня 1999 року в частині виділення ОСОБА_2 . для ведення підсобного господарства земельної ділянки площею 0,29 га, зобов'язання безоплатно передати у власність земельну ділянку площею 0,29 га, яка знаходилась у постійному користуванні спадкодавця ОСОБА_3 ., для ведення особистого селянського господарства та дати дозвіл на складання проекту її відведення, посилаючись на те, що в 1960 році його матері ОСОБА_4 . в постійне користування було виділено земельну ділянку площею 0,36 га для будівництва, обслуговування жилого будинку та для ведення підсобного господарства в с. Ігровиця Тернопільського району, яка на одній її частині площею 0,07 га побудувала житловий будинок, а другу частину ділянки площею 0,29 га використовувала під огородництво. Веденням спільного підсобного господарства займалася його мама, він, сестра ОСОБА_3 . Після смерті матері та сестри в 1999 році Тернопільською державною нотаріальною конторою йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за № 1370 від 8 червня 1999 року. В березні 2008 року ОСОБА_1 . звернувся до Ігровицької сільської ради про приватизацію частини земельної ділянки площею 0,29 га для ведення особистого селянського господарства, якою його сім”я користувалася з 1960 року, однак вищевказаними рішеннями сільської ради йому відмовлено у приватизації зазначеної земельної ділянки, а сама ділянка передана для ведення підсобного господарства ОСОБА_2 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 . відмовлено.

ОСОБА_1 . звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить  скасувати  рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2008 року і постановити нове рішення, яким позов задоволити, посилаючись на те, що рішення суду було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Суд першоі інстанції відмовляючи в позові виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, а згідно вимог  ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 . оскаржував рішення сесії сільської ради № 128 від 3 квітня 2008 року, № 26 від 30 березня 1999 року та № 41 від 28 грудня 1999 року.

Відповідно що стосується першого оскаржуваного рішення то строк позовної давності позивачем  не пропущений. Відносно інших оскаржуваних рішень № 26 від 30 березня 1999 року та № 41 від 28 грудня 1999 року то на час їх прийняття діяв  ЦК України 1963 року.

Згідно ст. 71 цього Кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ст. 80 ЦК України 1963 р. закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови від позову.

З огляду на зміст статей 71, 80 ЦК 1963 р. їх положення  про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що у позивача немає суб`єктивного права, про захист захист якого він просить, або ж воно не порушувалося чи не оспорювалося, суд повинен відмовти не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально- правової вимоги.

Суд першоі інстанції вказаних вимог не дотримав і відповідно позовні вимоги по суті не розглянув.

    Відповідно ст. 311 ЦПК Україн рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

     За таких обставин рішення суду підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.  

    При новому розгляді справи суду слід мати на увазі, що відповідно ст. 30  Земельного Кодексу України 1991 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.Статтею 27 цього кодексу передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною.

    Керуючись ст.ст. 307,311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу   ОСОБА_1  задоволити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2008 року скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі суду.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий — підпис

Судді — два підписи

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області     Кузьма Р.М.