АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І  М  Е Н  Е  М   У К Р А Ї Н И

28 лютого 2008 року      

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого: Кузьми Р.М.

Суддів: Ткача З.Є., Гурзеля І.В.

при секретарі: Шкільняку Б.М.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1 .,позивача ОСОБА_2 . та його представника ОСОБА_3 ., відповідача ОСОБА_4 .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5  на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 7 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_4 , СПД ОСОБА_5  про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

  ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_2 . звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 ., суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 .,третьої особи: акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючисьна те,що 22 квітня 2007 року в м.Тернополі на перехресті вулиць С.Бандери-Самчука по вині відповідача ОСОБА_4 ., який керував автомашиною марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » р.н. НОМЕР_1  і незважаючи на заборонний сигнал світлофора (червоне світло) продовжував рух, сталася ДТП, внаслідок якої була пошкоджена його автомашина марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » р.н. НОМЕР_2 .

 __________________________________________________

Справа №22а-142                        Головуючий у І інстанції — Свачій І.М.

Категорія — 19                           Доповідач — Кузьма Р.М.

У зв'язку з цим просить стягнути з відповідача вартість матеріального збитку, який згідно висновку спеціаліста становить 11765, 75 грн. та 5000 грн. моральної шкоди, яка виразилась у незручностях, душевних хвилюваннях, переживаннях за своє майно, порушенні звичайного ритму життя. Також просить стягнути з відповідача і судові витрати по справі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 7 грудня 2007 року позов ОСОБА_2 . задоволено частково. З ОСОБА_5 . стягнуто на користь ОСОБА_2 . 11765 грн. 75 коп. матеріальної шкоди, а також 506 грн. 70 коп. судових витрат по справі.

В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Зобов’язано ОСОБА_2 . повернути ОСОБА_5 . замінені запасні частини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 . просить скасувати рішення  суду, ухвалити нове рішення, яким  в позові ОСОБА_2 . про стягнення матеріальної шкоди з неї  в сумі 11765, 75 грн. відмовити, оскільки дане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема задовольняючи позов про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції, крім іншого, послався на приписи ст. 1187 ЦК України вважаючи, що власником джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_5 ., а відтак вона повинна відшкодовувати завдані збитки.

Крім цього судом першої інстанції не надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_6  щодо відсутності вини з боку ОСОБА_4 .

    У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 . підтримав доводи апеляційної скарги, зіславшись на доводи викладені в ній.

    Позивач ОСОБА_2 . та його представник ОСОБА_3 . заперечили відносно задоволення скарги, вважають, що рішення  суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

      Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

 Встановлено, що 22 квітня на перехресті вулиць С. Бандери-Самчука в м.Тернополі по вині відповідача ОСОБА_4 .,який на підставі шляхового листа керував автомашиною « ІНФОРМАЦІЯ_1 » р.н. НОМЕР_1  належною ОСОБА_5 . під маркою «Еліт-таксі»  та порушивши п.п.8.7.3 ПДР України, поїхав на заборонний (червоний) сигнал світлофора і допустив зіткнення з автомашиною марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » р.н. НОМЕР_2 , яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_2 .

Внаслідок пошкодження автомобіля позивачу завдано матеріальну шкоду.

Вина водія ОСОБА_4 . підтверджується матеріалами адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності по наслідках розгляду яких постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 25 травня 2007 року він визнаний винним у вчиненні ДТП  за ст.124 КупАП і притягнутий до адміністративної відповідальності у вигліді позбавлення права керування транспортними засобами.

Показання свідка ОСОБА_6  про те, що ДТП сталося по вині позивача спрстовуються іншими доказами по справі, в тому числі поясненням ОСОБА_4 . даними ним працівникам ДАІ.

Із висновку спеціаліста автотоварознавця вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » р.н. НОМЕР_2  становить 11765,75 грн.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Якщо матеріальну й моральну шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки з вини особи, яка при цьому  виконувала трудові обов’язки відповідно до трудових відносин із володільцем даного джерела, відповідальність за цю шкоду несе останній.

На час вчинення дорожньо-трансортної пригоди водій ОСОБА_4 . пербував в трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 .

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив ОСОБА_5 . особою, яка має нести матеріальну відповідальність за шкоду завдану автомашиною власником якої вона є і якою керував ОСОБА_4 . на підставі шляхового листа, перебуваючи з нею в трудових відносинах  як із суб’єктом підприємницької діяльності.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються обставинами справи і не дають підстав для висновку про те, що судом неправильно застосовано норми закону.

     У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, п.1ч.1 312, 313, 314, 315  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  -  відхилити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від  7 грудня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: