Суддя-доповідач – Міронова Г.М.                                                                                             Головуючий у 1 інстанції – Домарєв О.В.        

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД    

УХВАЛА

Іменем України

( в порядку письмового провадження)

24  вересня 2009 року                                       справа № 2-а-853/09/0522

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                           Міронової Г.М.

суддів:                                                 Яманко В.Г., Лях О.П.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Управління Пенсійного фонду України  

в Калінінському районі м.Донецька

на постанову Калінінського районного суду м.Донецька

Від 18 травня 2009 року

у адміністративній справі № 2-а-853/09

за позовом ОСОБА_1

До Управління Пенсійного фонду України  

в Калінінському районі м.Донецька

Про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

ВСТАНОВИЛА:

    У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька (далі - Управління) щодо перерахування йому пенсії з  підвищенням як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що він, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилося 18 років. Обґрунтував свій позов тим, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року. Однак, на теперішній час позивач  отримує доплату лише 20 грн. 30 коп., що не відповідає розміру, встановленому законом, так як повинен був отримувати суму у розмірі 123 грн.02 коп., а з 01.10.2007 року - 124 грн. 53 коп. щомісячно.

    Постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 18 травня 2009 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька було задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними щодо відмови у донарахуванні та виплати позивачеві надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та перерахунку пенсії з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька донарахувати та виплатити позивачеві надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі та перерахувати пенсію з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в загальній сумі 1426,14 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.    

    Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права на підставі того, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком для розрахунку саме таких доплат.

    Сторони у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином.

    Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення –  без змін, з наступних підстав.  

     Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року  № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

З огляду на те, що положення статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та відповідно правильно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є вірним.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону  України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з  1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.

Таким чином, як було правильно визначено судом першої інстанції, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 91 коп., а за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – складає 715 грн. 23 коп.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, то суд першої інстанції цілком правильно дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання донарахувати та виплатити позивачеві надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та перерахувати пенсію з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

  Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, у зв’язку з чим прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права.

          Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька – залишити без задоволення.

      Постанову Калінінського районного суду м.Донецька від 18 травня 2009 року у справі № 2-а-853/09/0522 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги –  залишити без змін.

      Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

           Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                     Г.М. Міронова

Судді:                                 (підписи)                                 В.Г.Яманко

                                                О.П.Лях