Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-2640 /2006 р.                                Головуючий у 1-й інстанції: Дюженко Л.А. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"21" червня 2006р.                                                                             М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у

складі:                                         

Головуючого:                         Дави скиби Н.Ф.

Суддів:                                      Глазкової О.Г.

Полякова О.З.

                        При секретарі:                                 Степановій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського" районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна,-    

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розподіл майна.

З метою забезпечення позову просила накласти арешт на АДРЕСА_1

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2006 року накладений арешт на АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального., та процесуального права, тому просить ухвалу скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції,

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст.. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розподіл майна.                                                                  

З метою забезпечення позову просила накласти арешт на майно, яке належить їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності , як подружжю, а саме на двокімнатну АДРЕСА_1

   Тому твердження апелянта про те, що позивачка . не зверталася з заявою до суду є надуманими.

Відповідно ст.. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити засоби забезпечення позову.

Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.

Суддя, керуючись нормами закону, а саме статтями 151-153 ЦПК України забезпечив позов шляхом накладання арешту на АДРЕСА_1При цьому врахував, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Твердження апелянта про те, що вказана квартира не є спільною сумісною власністю подружжя, також необгрунтовані, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач зареєстрували шлюб ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно свідоцтвуНОМЕР_1 про право власності на житло від 07 березня 1996 року Відповідачу ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності АДРЕСА_1, тобто ОСОБА_1 придбав право власності на житло в період шлюбу.. Таким чином є спільною сумісною власністю подружжя (доля, яка не визначена).

Ухвала суду постановлена.з додержанням норм закону, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів ,

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2006 року залишити

без змін.              

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий: