Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22-3091 /2006 р. Головуючий у 1-й інстанції: Міна сов В.В. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2006р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Дави скиби Н.Ф.
Суддів: Глазкової О.Г.
Полякова О.З.
При секретарі: Степановій Н.О.
З участю адвоката: Травянко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.
В позовній заяві зазначав, що його батько - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 склав та нотаріально завірив заповіт, у якому заповідав усе майно позивачу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 склав ще один заповіт, згідно якого квартиру, яка належала йому на праві приватної власності і розташована за адресою: АДРЕСА_1 заповідав у рівних долях відповідачам.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер,
ІНФОРМАЦІЯ_4 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 на заповіті НОМЕР_1 зроблено напис про те, що заповіт не сканований і не змінений. У той же день позивач дізнався про існування другого заповіту.
Посилаючись нате, що батько тяжко хворів і приймав болезаспокійливі та наркотичні медичні препарати, а отже не міг розуміти своїх дій, ОСОБА_2 просив визнати заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_2 недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2006 року позовОСОБА_2 задоволено.
Визнано заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу НОМЕР_2, ОСОБА_6 відповідно до якого ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у рівних долях належну йому АДРЕСА_1, недійсним.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення ОСОБА_1, посилаючись на незаконність зазначеного рішення, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. ..
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 - батько позивача склав та нотаріально завірив заповіт, яким заповідав усе майно позивачу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 склав ще один заповіт, згідно якого квартиру, яка належала йому на праві приватної' власності і розташована за адресою: АДРЕСА_1 заповідав у рівних долях відповідачам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суд безпідставно прийняв до уваги висновки СМЕ від 02 жовтня 2005 року, які були зроблені без огляду та обстеження померлого ОСОБА_4. Не було об'єктивних доказів того, що ОСОБА_4 страждав психічним та психологічним захворюванням. Крім цього, апелянт посилається на довідку, в якій зазначено, що померлий спадкодавець не перебував на обліку в психдиспансері.
Висновки; СМЕ проведені ні підставі даних перебування ОСОБА_4 в наркодиспансері в період 1998 року, на стаціонарному лікуванні в онкодиспансері в період ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ніяких даних про те е, що на момент складання заповіту - ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 перебував в такому стані, що не міг розуміти своїх дій та курувати ними, в матеріалах справи немає.
Крім цього, апелянт вказує, що суд не прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили, що на момент складання заповіту померлий ОСОБА_4 спиртні напої не вживав, бо був хворий на рак, ніяких відхилень в психічному стані не мав, керував своїми діями та розумів їх. Також суд не прийняв до уваги пояснення свідка - приватного нотаріуса ОСОБА_6.
Проте ці твердження апелянта не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Так, допитана у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_4 пояснила,,що у 1999 році чоловік захворів, йому була зроблена операція, встановлено діагноз : "ІНФОРМАЦІЯ_8". Він почав зловживати спиртними напоями, був змушений приймати болезаспокійливі та наркотичні медичні препарати, психічний стан був порушений (а. с. 45).
Відповідно акту НОМЕР_3 від 02.10.2005 року посмертної судово-психічної експертизи, яка проводилася комісією, ОСОБА_4 на момент підпису заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_2 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними (а. с. 39-42).
Цей акт ніким, в тому числі і апелянтом, не оскаржувався. Клопотання про проведення повторної чи додаткової експертизи не заявлялися.
Сумніву про незаконність або необґрунтованість цього акту у суду не виникає.
Твердження апелянта про те, що позивач ОСОБА_2 не є належним позивачем, є також необгрунтованим,
Частиною 1 ст. 55 ЦК України (1963 р.) передбачено, що угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним , але який на момент її укладання перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.
Відповідно до, ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Тому посилання ОСОБА_1 на те, що позивач не має права подання позову до суду є безпідставним.
Таким чином суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи,
правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому підстав для його
скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.з дня проголошення.