Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-213/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі: -:головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Ганєві А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр мобільного зв'язку» про визнання недійсним кредитного договору та податкових договорів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 грудня 2006 року між ним та ТОВ ^ТСРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» був укладений кредитний договір №352/ПС-12/06 в іноземній валюті на суму 536 320 доларів СІЛА з метою придбання нерухомого майна.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ТОВ УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» був кладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2.

Крім того, 19 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань між ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ ^ТСРПРОМБАНК» та « Центром мобільного зв'язку Дж.Ес.Ем» у вигляді ТОВ був укладений договір поруки №352/ПС-12/06-П1, а також 19 грудня 2006 року між ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ

УКРПРОМБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №352/ПС-12/06-П2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при наданні кредиту банком було порушено норми діючого законодавства, а саме, вимоги ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що стосується не надання йому як споживачу в письмовій формі всієї необхідної та достовірної інформації щодо отримання та повернення кредиту.

Внаслідок невиконання банком вимог діючого законодавства позивач вважає, що його волевиявлення не було вільним, ці порушення позбавили його належним чином оцінювати можливість виконання всіх зобов'язань за кредитним договором та виключили відповідність договору вимогам ч.З ст. 203 ЦК України.

У зв'язку з вказаним, позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір №352/ПС-12/06 від 19 грудня 2006 року та додатки кредитного договору, а також договір іпотеки від 19 грудня 2006 договір поруки №352/ПС-12/06-П2 від 19.12.2006 року, та договір №352/ПС-12/06-П1 від 19.12.2006 року.

Крім того, позивач просить суд визнати недійсним на підставі ч 5 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст.233 ЦК України додатковий договір №352/1 до кредитного договору №352/ПС-12/06 від 19.12.06 року, яким встановлювалась щомісячна комісія за управлінням кредитом у розмірі 1,5% річних, підписаний позивачем під впливом тяжкої для позивача обставини та на вкрай невигідних умовах, та визнати недійсними договір про внесення змін та доповнень №1 від 15.10.08року до договору поруки 352/ПС-12/06-П2 від 19.12.2006 року, та догоговір внесення змін та доповнень №1 від 15.10.08 року до договору поруки №352/ПС-12/06-П 1 від 19.12.2006 року. ' |

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові та на пояснення до позовної заяви ( а. с. 184), а крім того просила суд зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» прийняти від ОСОБА_1М грошові кошти у сумі 1.179.254 гривні 61 копійку.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на заперечення проти задоволення позову ( а. с. 177-180), пояснивши, що 19 грудню 2006року при укладанні кредитного договору між ТОВ «УКРПРОМБАНК"в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» та ОСОБА_1М дотримані всі норми діючого законодавства, позивач був ознайомлені умовами кредитування в банку, про що свідчить його підпис в кредититному договорі.

Третя особа ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи «Центр мобільного зв'язку» у вигляд:ТОВ також підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив суд задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши і дослідивше | матеріали справи і надані докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльиі встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами ОСОБА_4 банку України угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст.627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України, сторои вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні « договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільна законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності справедливості. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою ОСОБА_4 банку України від 10.05.2007 року N 168.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», лрава споживача в разі придбання ним продукції у кредит та порядок укладення договору споживчого кредиту, в тому числі: перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження :-:редитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий :-:редит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є і варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Договір про надання споживчого кредиту >тсіадається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і с"ми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначається розмір процентів та порядок їх сплати за договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2006 року між ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3 52/ПС-12/06 в іноземній валюті на суму 536. 320 доларів СІЛА з метою придбання нерухомого майна, зі сплатою 13,5% річних , строком до 19 грудня 2016 року ( а. с. 9-11).

Згідно п. 7.1 кредитного договору, шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує факт письмово ознайомлення з умовами кредитування та отримання копії відповідного листа-повідомлення про умови кредитування, за якими надається цей кредит.

Як вбачається з кредитного договору, ОСОБА_1М підписав кредитний договір, однак судом встановлено, що банк не надав позивачу письмової інформації про умови кредитування і сукупну вартість з урахуванням процентної ставки по ньому, про необхідність позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту на користь банку та платежів на користь третіх осіб про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «УКРПРОМБАНК і Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» не надав ОСОБА_1М лист-повідомлення або копію цього листа про умови кредитування, за яким йому був наданий кредит.

На підставі вищевказаного, а також у зв'язку з відсутність погашення кредиту, суд дійшов висновку, що під час укладення договору банк не надав та приховав від позивача повну інформацію сукупної вартості кредиту, який фактично підлягає виплаті щомісячно також орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформленням: договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема такщ.1 адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформленн.

Судом встановлено, що укладений кредитний договір містить п.6.1.який зазначає, що у разі зміни порядку кредитування та/або умов придбання: кредитних ресурсів, їх вартості (зміни облікової ставки ОСОБА_4 банку України), погіршення фінансового чи майнового стану позичальника,у разі погіршення стану заставленого майна, а також у всіх інших випадках коли банк вважатиме це необхідним банк має право переглянути кредитування, встановлені цим договором (в т.ч. проценту ставку та комісії): про що повідомляє позичальника у письмовій формі за 10 (десять) календарних днів до введення в дію зазначених змін. Нові кредитування застосовуються з 11 (одинадцятого) дня з дати надіслання позичальнику відповідного повідомлення. У випадку незгоди із новими умовами кредитування позичальник вправі в будь-який момент достроково повністю повернути кредит та сплатити проценти за фактичний користування ним. В такому випадку, комісія за дострокове повернення;- кредиту не стягувується.

Таким чином, суд вважає, що вказаний вище пункт 6.1 кредитного договору містить несправедливу умову, передбачену п. 5 ч. З ст. 18 України «Про захист прав споживачів», та суперечить вимогам ст. З ЦК України щодо положень справедливості, добросовісності та розумності

Згідно ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав спожиивачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори:із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договог несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є ; істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Статтею З ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу обистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому слід зазначити, що даний пункт договору дає можливість банку в однобічному порядку на свій розум змінити умови кредитування та зазначає наслідки, які настануть для позичальника у разі його незгоди з запропонованими умовами змін кредитування у вигляді необхідності дострокового повернення кредиту .

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни (проценти за користування кредитним коштами є ціною кредитного договору) після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що через незгоду та не підписання позивачем та поручителями відповідних змін до укладених договорів стовно зміни умов кредитування та введення комісії за управління кредитом у розмірі 1,5% річних позивач мав достроково повернути кредит, а тому суд, виходячи з положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», приходить до висновку, що така умова договору є несправедливою, а додатки до договорів були підписані під впливом тяжкої хія позивача обставини у вигляді обов'язку дострокового повернення кредиту і на вкрай невигідних умовах, якими в даному випадку є підвищення річної ставки за користування кредитом у розмірі 1,5%.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 від ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» були отримані грошові кошті в сумі 536 320 доларів США за кредитним договором №352/ПС-12/06 від 19 грудня 2006 року.

Однак, відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні», національною грошовою одиницею України є гривня.

Крім того, згідно із ст.. З Закону України «Про платіжні системи та перекази грошей в Україні», гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні і приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

На підставі ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає, що національна валюта - гривня використовується при здійснені як готівкових, так і безготівкових розрахунків.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За приписами ст. 35 Закону України «Про ОСОБА_4 банк України», гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки вклади, акредитиви та для переказів. !

З урахуванням вказаного, суд вважає, що єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Таким чином, відповідно до положень цивільного законодавства України, встановлений вичерпний перелік випадків, коли зобов'язання між сторонами може бути виражене в іноземній валюті та підлягає виконанню в валюті, відмінній від гривні України. Я

Режим здійснення валютних операцій на території України загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, з здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України" Про систему валютного регулювання і валютного контролю"який з урахуванням приписів ст.4 ЦК України є одним із джерел регулювання правовідносин валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власностності валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованості та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, повязані 'оа ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Одночасно, ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії ОСОБА_4 банку України.

Згідно із ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність" документ, який видається ОСОБА_4 банком України в порядядку і на умовах, визначених у цьому законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про ссистему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, шо на здійснення валютних операцій ОСОБА_4 України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в, г ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо тесміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством

- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

При цьому, підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету, визначає, що індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо викорисстання іноземної валюти на території України як засобу платежу або їж застави.

За п.1.4 Положення «Про порядок видачі ОСОБА_4 банком кжраїки індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на її гії України як засобу платежу», затвердженого Постановою Правління НБУ№483 від 14.10.2004р., під використанням іноземної валюти як засобу розуміється використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів.

кредитним договором № 352/ПС-12/06 від 19 грудня 2006 року були встановлені наступні грошові зобов'язання:

-ОСОБА_4 надає позичальнику кредитні кошти 536.320 доларів США « -.п. 1.1. кредитного договору);

-Повернення кредиту здійснюється щомісячно частками не менш як -4.470 доларів США (п.п. 2.4 кредитного договору).

Таким чином, зі змісту кредитного договору вбачається, що для зазначених грошових зобов'язань повинна використовуватися валюта - долар США .

Крім того, зі змісту кредитного договору вбачається, що він прямо передбачає використання іноземної валюти на території України як засобу за цим договором, а тому, на думку суду, укладення даного кредитного договору саме в такій формі і з таким змістом, в якому він був укладений і. потребує індивідуальної ліцензії.

Однак. судом встановлено, що індивідуальна ліцензія у ТОВ УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» відсутня, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним №352 ПС-12/06 від 19 грудня 2006 року суперечить приписам п. "в"Г"ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п.6.1 «Правил використання готівкової

іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів ОСОБА_4 банку України», за- Постановою Правління ОСОБА_4 банку України №200 від 2007 року.

Вичерпний перелік неторговельних операцій в іноземі містить в собі п. 11 Положення «Про порядок та умови торгівлі валютою», яке затверджено Постановою ОСОБА_4 банку ^ 10.08.2005 року №281.

Таким чином, суд вважає, що цей перелік також не міст надання права ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської і «УКРПРОМБАНК» використання готівкової іноземної валюти на України як засобу платежу.

Наявність у спірному кредитному договорі положень щодо р за грошовими зобов'язаннями між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРПР( в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» в доларах відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу та вик позивачем долару США як засобу платежу за кредитним д суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільно: України, ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ] регулювання і валютного контролю», ст. 35 Закону України "Про ОСОБА_4 банк України».

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду Ук від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних і визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчш без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК 1 оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть з як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особс якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють ко видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнан недійсним.

Згідно із ч.І ст.215 ЦК України, підставою недійсності пра недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам] які встановлені частинами 1-3, 5,6 ст.203 ЦК України.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що кредитний договір № 12/06 від 22 грудня 2006 року, який укладений між ТОВ «УКРПРОМБАНК" в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» та ОСОБА_1М визнати недійсним.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, і судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таки>. враховуючи висновки суду щодо недійсності правочину, який офо кредитним договором №352/ПС-12/06 від 19 грудня 2006 року, ос недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки 19 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит від ТОВ УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» у розмірі 556.320 доларів США, курс гривні к долару США відповідно до ОСОБА_4 Банку України станом на 19 грудня 2006 року дорівнював 5 гривень 05 копійок за один долар США, то суд вважає, що ОСОБА_1 було отримано 2.708.416 гривень з наступного розрахунку:

( 536.320 помножити на 5, 05 = 2.708.416) За період з 19 грудня 2006 року по 15 травня 2009 року ОСОБА_1 повернув ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ УКРПРОМБАНК» 296.964 долара 63 цента США та 29.490 гривень 01 копійку, що всього складає 1.529.161 гривню 39 копійок з наступного гозрахунку: ( 296.964, 63 помножити на 5, 05 = 1.499.671, 30) (1.499.671, 38 + 29.490,01 = 1.529.161,39). Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен повернути ТОВ УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» грошові кошти у розмірі 1.179.254 гривень 61 копійку з наступного розрахунку: (2.708.416 - 1.529.161,39 = 1.179.254, 61 )

У зв'язку з тим, що представник позивача не заперечує проти повернення 1.179.254 гривень 61 копійку, то суд вважає, що слід зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» прийняти від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1.179.254 гривні 61 копійку, оскільки з 30 червня 2010 року ТОВ ^ТСРПРОМБАНК» відступив, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитним договорам.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» був ;• укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 ( а. с. 17-18).

Крім того, 19 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань між ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ МСРПРОМБАНК» та « Центром мобільного зв'язку Дж.Ес.Ем» у вигляді ТОВ був укладений договір поруки №352/ПС-12/06-П1, а також 19 грудня 2006 року між ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ >"КРПРОМБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки У:352/ПС-12/06-П2 ( а. с. 13, 15).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) :причиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. ЦК України у параграфах 6 і 3 глави 49 не іередбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного кмЗов'язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), договором поруки, ік визнання недійсним і додаткового зобов'язання.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду щодо недійсності правочину, який оформлений кредитним договором №352/ПС- 12/ 06 від 19 грудня 2006 року, в забезпечення виконання позивачем оов'язків за яким було укладено договір іпотеки від 19 грудня 2006 року між

позивачем та відповідачем та договір поруки №352 ПС- 12 19.12.2006 року між відповідачем та ОСОБА_3 та №352/ПС-12/06-П12/06 від 19.12.2006 року між відповідане - мобільного зв'язку Дж.Ес.Ем.» у вигляді ТОВ, останні підлягав: ть судом недійсними на підставі ч.2 ст.548 ЦК України.

Відповідно до ст.233 ЦК України правочин, який вчине- впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініліат правочину.

Стосовно визнання недійсними на підставі ст.233 ЦК додаткового договору №352/1 до кредитного договору №352 ПС 1 грудня 2006 року, яким встановлена щомісячна комісія за ; кредитом у розмірі 1,5% річних та відповідних змін та доповнень до укладених договорів поруки, які як зазначив позивач в позивній заяві підписані під впливом тяжкої для позивача обставини на вкрай невігідних умовах, які полягають у наявності відповідного права у банку у раз і запропонованими умовами введення додаткової комісії, яка викладена в додатках до договорів, вимагати дострокового повернення кредиту;та зміни порядку кредитування шляхом направлення відповідного повідомлення та стягнення штрафних у разі дострокового неповернення кредиту , суд що слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна стороназобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи, представник позивача довела суду т і обставини, на які вона посилалась як на підставу позовних вимог

При цьому, суд критично оцінює заперечення представника відповідача проти задоволення позову, який посилається на узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин ( 2009-2010 р.р.), а саме в частині того, що Закон України « Про захист прав споживачів» діє до укладення кредитного договору чого його дії не розповсюджуються на правовідносини сторін, оскільки суд вважає, що Закон України « Про захист прав споживачів» діє від правовідносин та до завершення правовідносин, даний закон не може діяти тільки на якусь стадію правовідносин і дія Закону України « Про захист прав споживачів» не може припинитись після укладення договору про надання кредиту. Висновки даного узагальнення передбачають, що банк може кредит в іноземній валюті, якщо у банку є генеральна ліцензія і письмовий дозвіл.

Крім того, посилання представника відповідача на висновок науково-правової експертизи, які викладені у запереченнях напозов а.с 180) є безпідставними, оскільки представник відповідача у запереченнях проти задоволення позову послався на цей висновок, але не надав суду до заперечень вказаний висновок.

Таким чином, суд вважає, що заперечення представника проти задоволення позову не засновані на законі, не підтверджуються зібраними по справі доказами та ними спростовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, ні до заперечень проти задоволення позову, ні в підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» не надав суду докази про отримання ОСОБА_1 листа-повідомлення про умови кредитування, або його копії, оскільки ні лист-повідомлення, ні копію листа-повідомлення про умови кредитування, ОСОБА_1 не отримував від ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» .

Крім того, ні до заперечень проти задоволення позову, ні в підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «УКРПРОМБАНК» в особі Одеської філії ТОВ «УКРПРОМБАНК» не надав суду ні ліцензію, ні письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, які здійснив, укладаючи 19 грудня 2006 року кредитний договір з ОСОБА_1.

Більше того, суд вважає, що представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» не може надати суду ні лист-повідомлення, ні ліцензію, ні письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій за 2006 рік, оскільки ПАТ «Дельта Банк» не є стороною кредитних відносин.

З урахуванням вищевказаного, оцінивши всі обставини в їх сукупності, суд вважає, що позов законний та обґрунтований і підлягає задоволенню шляхом визнання недійсними :

~ кредитного договору №352/ПС-12/06 від 19 грудня 2006 року; ~ договір іпотеки від 19 грудня 2006 року;

—договору поруки №352/ПС-12/06-П1 від 19 грудня 2006 року;

—договору поруки №352/ПС-12/06-П2 від 19 грудня 2006 року;

—додатковий договір № 352/1 від 15 жовтня 2008 року до кредитного договору № 352/ПС/12/06 від 19 грудня 2006 року;

—договір про внесення змін та доповнень № 1 від 15 жовтня 2008 року до договору поруки 352/ПС-12/06-П2 від 19 грудня 2006 року,

—договір про внесення змін та доповнень № 1 від 15 жовтня 2008 року до договору поруки 352/ПС-12/06-П1 від 19 грудня 2006 року.

Зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» прийняти від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1.179.254 гривень 61 копійку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, на

—підставі ст. ст. 203, 215, 216, 548, 1054 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни № 14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати недійсними: —кредитний договір № 352/ПС -12/06 від 19 грудня 2006 року, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк « Укрпромбанк»;

договір іпотеки від 19 грудня 2006 року, який укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк «Укрпромбанк», який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. ОСОБА_6А, зареєстрований в реєстрі 19454;

-- договір поруки № 352/ПС-12/06-П2 від 19 грудня 2006 г . укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю У промисловий банк « Укрпромбанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_1;

--договір поруки №352/ПС-12/06-П1 від 19 грудня 2006 рог>„ укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю У:-т промисловий банк « Укрпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр мобільного зв'язку», ОСОБА_7;

—додатковий договір № 352/1 від 15 жовтня 2008 року до кре договору № 352/ПС/12/06 від 19 грудня 2006 року, який укладе Товариством з обмеженою відповідальністю Український пре1 банк « Укрпромбанк» та ОСОБА_1;

—договір про внесення змін та доповнень № 1 від 15 жовтня 2008 року до договору поруки 352/ПС-12/06-П2 від 19 грудня 2006 року, якийукладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк « Укрпромбанк» та ОСОБА_2;

—договір про внесення змін та доповнень № 1 від 15 жовтня 2008 т-до договору поруки 352/ПС-12/06-П1 від 19 грудня 2006 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк « Укрпромбанк» та Товариством з обмеженою відповільністю: «Центр мобільного зв'язку».

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство « Дельта Банк» прийняти від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1.179.254 гривень 61 копійку.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Рева С.В