Справа № 2а -105/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2009 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі : головуючого судді Федько С.П.,
при секретарі Ковальовій О.Г.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, Головного управління державного казначейства у Донецькій області про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої інвалідам війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що має статус ветерана війни – учасника бойових дій, інваліда 3 групи і перебуває на обліку в Центрально-Міському управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради. Відповідно до діючого законодавства передбачена щорічна допомога на оздоровлення ветеранам війни в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначається на момент виплати. Але відповідач виплатив йому щорічну разову допомогу за період з 2006-2008 р. в розмірі 920 грн., відмовивши йому у виплаті різниці. Вважає, що відповідач не доплатив йому щорічну разову допомогу за 2006 - 2008 рік у розмірі 5587,42 грн. просив визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на свою користь 5587,42 грн.
Представник позивача ОСОБА_1, що діє за довіреністю, у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, мотивуючи їх аналогічно викладеному позивачем у позовній заяві.
Представник відповідача Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради (далі УПСЗН) Коваленко О.В., яка діє за довіреністю, в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважаючи, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Законами України “Про Державний бюджет на 2006 рік”, “Про Державний бюджет на 2007 рік” дія ст. 12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розмірів даного виду допомоги була зупинена на ці роки. Розмір допомоги визначався ст. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Посилання на рішення Конституційного суду України є необґрунтованим, оскільки це рішення було прийнято 9 липня 2007 року, тобто, після закінчення 5 травня 2007 року строку для виплати даного виду допомоги. Виплата допомоги до Дня Перемоги здійснюється відповідно до законів України про Державний бюджет. УПСЗН може проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Є необґрунтованим посилання позивача на розмірі мінімальних пенсій, встановлених нормативними актами України, оскільки вони не регулюють розміри пенсій для проведення разової щорічної допомоги до 5 травня. Вважає, що дії УПСЗН по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної допомоги до Дня Перемоги є правомірними. Крім того, позивачем пропущений річний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є ветераном війни – учасником бойових дій, інвалідом 3 групи що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27 грудня 1993 року, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі Закон № 3551).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 відповідач повинен нараховувати та виплатити щорічну разову допомогу в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідачем УПСЗН позивачу нарахована та виплачена разова грошова допомога до 5 травня у 2006 році – 270,00 грн., у 2007 році – 300 грн., у 2008 році – 350 грн., виходячи із Законів України про Державний бюджет , що приймались у відповідні роки, якими були встановлені конкретні розмірі даного виду допомоги, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Зазначені обставини визнані та не оспорюються сторонами.
Протягом спірного періоду часу розмір мінімальної пенсії за віком становив:
359,00 грн. – з 01 квітня 2006 року відповідно до Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», набрав чинності з 01 січня 2006 року;
406,00 грн. – з 01 квітня 2007 року відповідно до Закону України від 15 березня 2007 року № 749-V «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», набрав чинності з 09 квітня 2007 року.
481,00 грн. – 01 квітня 2008 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2007 року № 107- ІV “Про Державний бюджет України на 2008 рік”
При вирішенні вказаної справи необхідно користуватися принципами, закріпленими Конституцією України, щодо неможливості скасування або звуження існуючих прав і свобод людини, Рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», “Про Державний бюджет на 2008 рік” про зупинення дії ст. 13 Закону № 3551 визнано неконституційним та таким, що втратило чинність.
Доводи представника відповідача УПСЗН про те, що на час виплати рішення Конституційного Суду ще не було прийнято, не можуть братися до уваги, оскільки закон визнається неконституційним з моменту його прийняття. Крім того, судом враховуються норми ст. 17-1 Закону № 3551, згідно з якою «щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам — за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, — за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги» . Оскільки термін для отримання допомги в повному обсязі на час прийняття рішення Конституційного Суду ще не наступив, позивач має право на отримання допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 Закону № 3551 в редакції, яка діяла до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня у розмірі 350 грн. у 2008 році є неправомірними.
За таких обставин, суд вважає, що УПСЗН повинно виплатити позивачу щорічну допомогу до 5 травня за 2008 рік, виходячи із суми мінімальної пенсії за віком на момент виплати, у розмірі:
• 481 (розмір мінімальної пенсії за віком) 7 (кількість мінімальних пенсій за віком) – 350,00 грн. (виплачена сума) = 3017,00 грн.
зазначена сума підлягає стягненню з відповідача УПСЗН на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України.
В частині стягнення допомоги за 2006 і 2007 роки в позові необхідно відмовити з підстав пропуску позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
На підставі вищенаведеного, ст.13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, ст. 268 ЦК України, Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 69-71, 99, 100, 159-163 КАСУ,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо розміру та порядку нарахування щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», відмови у перерахунку невиплаченої суми цієї допомоги неправомірними. Стягнути з Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на користь ОСОБА_2 суму допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірі 3017 ( три тисячі сімнадцять) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В решті позовних вимог, а саме – стягнення з Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на користь ОСОБА_2 суму допомоги до 5 травня за 2006-2007 роки в розмірі 2570 (дві тисячі п”ятсот сімдесят) грн. 42 коп., відмовити.
Постанова в повному обсязі складена 27 травня 2009 року.
Постанова набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 186 КАС України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження ).
Постанова може бути оскаржена в Донецький Адміністративний Апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.П. Федько