Справа № 2а-2734/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2009 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Варнавської Л.О.,
при секретарі - Лискіній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Обласного управління Пенсійного Фонду України про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату не донарахованих сум допомоги як дитині війни за період з 2006-2007 років у сумі 2733 грн. 30 коп.
На обґрунтування позову посилається на те, що за віком відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Як така перебуває на обліку за місцем мешкання в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону їй як «дитині війни» відповідачем додатково до пенсії щомісячно повинно було нараховуватись і виплачуватись передбачена соціальна допомога у вигляді надбавки у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2006-2007 років зазначена надбавка до пенсії не виплачувалась. Ухвалою Сніжнянського міського суду від 02.10.2009 року проведена заміна первинного відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України на належного відповідача –Управління Пенсійного фонду в м. Сніжне.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Справу просить розглядати без її участі.
До судового засідання представником відповідача надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги управління ПФУ м. Сніжне не визнає, заявлено клопотання застосувати строк позовної давності.
Вивчивши письмові пояснення, дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з її паспорту, пенсійним посвідченням та відповідною відміткою в ньому. Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлюється, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Норма статті 6 Закону №2195-IV була зупинена на 2006 рік на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.05 р.
Також згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р зазначена норма була зупинена на 2007 рік і одночасно ст. 111 цього Закону встановлювалось, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Поряд з цим 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення у тому числі ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р у частині зупинення на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційним Судом України відзначалось, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав, обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чиинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання правовідносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень, закріплених у ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з моменту визнання норми про призупинення неконституційною, тобто з 9 липня 2007 року, вона втрачає чинність і тим самим відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма у зазначеній редакції діяла до 31 грудня поточного 2007 року включно. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонером і наділена статусом «дитина війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При нарахуванні і виплаті допомоги позивачці як дитині війни у зазначений період відповідач територіальне управлінням Пенсійного фонду мало керуватись цією діючою нормою спеціального закону, а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.
Але, відповідно до ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства для захисту прав, свобод та інтересів особи втстановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свиїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністравтиного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Від представника відповідача надійшло письмове клопотання, за яким наполягає застосувати строк позовної давності. Позивач звернувся з даним позовом до суду 17.12.08 р, таким чином пропустила встановлений законом річний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, які вважає порушеними і які виникли до 17.12.07 року.
Суд вважає, в цьому випадку виходячи із меж і змісту заявлених позовних вимог, оскільки допомога носить щомісячний характер, річний строк, передбачений ч. 1 ст. 99 КАС України, позивач пропустив. Належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого терміну звернення до суду і підстав для його поновлення як з часу, з якого висуває вимоги - з 01.01.06 р, так і з 09.07.07 року, тобто з моменту офіційного оприлюднення і на протязі дії Рішення Конституційного Суду України, у судовому засіданні не надав. Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду за оскаржуваний період в зазначеній частині, суд при цьому також керується і зауважує на те, що стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” або інший закон не передбачають і не встановлюють, що своєчасно не отримані виплати з вини органу, який призначає і виплачує державну допомогу, за минулий час можуть виплачуватись без обмежень.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 9.07.2007 року по 16.12.2007 року.
Таким чином, підлягає стягненню підвищення до пенсії за період з 17.12.2007 р. по 31.12.2007 р. в сумі 60,25 грн., згідно розрахунку - 415,11 х 30%/31*15.
Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 17.12.2007 р. по 31.12.2007 р. в сумі 60 грн. 25 коп.
Статтею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд керується і виходить з конституційних принципів, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на соціальне та пенсійне забезпечення, що закріплене у статті 46 Конституції України, згідно яких проголошене конституційне право не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здіснені позивачем, присуджаються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Всі здійснені документально підтверджені витрати, які покладаються на субєкта владних повноважень, суд присуджує з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа. Позивачем при подачі позовної заяви згідно квитанції сплачений судовий збір у сумі 3,40 грн, у зв’язку з чим ці судові витрати підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 92 п. 6 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 158, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області здійснити нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України різницю не донарахованої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 за період з 17.12.2007 р. по 31.12.2007 р. в сумі 60 грн. 25 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у сумі 3 гривен 40 копійок
Постанова може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуюча: