Справа № 22-684                     Головуючий у Іінст.Кухарець В.М.

Доповідач- СобінаІ.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів   Оніпко О.В.,    Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю прокурора, представника Рівненського міського

Центру зайнятості та ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2006 року в справі за позовом прокурора міста Рівне в інтересах Рівненського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 24 березня 2006 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Рівненського міського центру зайнятості 623 гривні 31 коп. безпідставно отриманих коштів.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

З лютого по вересень 2005 року він був безробітним і перебував на обліку в міському центрі зайнятості. Вважає, що та обставина, що він 21 травня 2001 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності не є підставою для невизнання його безробітним, оскільки він протягом 2001-2005 років підприємницької діяльності не здійснював і доходів не мав.

До того ж підприємницькою діяльністю він не займався і через те, що втратив свідоцтво та був непрацездатним.

Просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2001 року відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Рівненської міської ради (а.с.8). , а 24 лютого 2005 року ОСОБА_1 був зареєстрований в міському центрі зайнятості, як безробітний.

Подаючи заяву міському центру зайнятості з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги, приховав дані про те, що він на той час був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 5).

Перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з лютого по серпень 2005 року безпідставно отримав допомогу в сумі 623 гривні 31 коп. (а.с.6).

Вірно встановивши обставини справи, перевіривши та оцінивши надані докази, суд першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав доходів від підприємницької діяльності і тривалий час не працював через хворобу, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництво" підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Доказів про те, що відповідач згідно вимог ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" припинив підприємницьку діяльність він ні в центр зайнятості, ні суду не надав.

Враховуючи викладене, колегія визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, дав правильну юридичну оцінку зібраним доказам та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального и процесуального права, а доводи апеляційно, скарги не спростовують правильності висновків суду наведених у рішенні

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 314, ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну   скаргу   ОСОБА_1 рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2006 року

відхилити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції. рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.