Копія

Справа №1-355/2009

ВИРОК

Іменем України

22 жовтня 2009 року                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Стадника І.М.,

при секретарі Барановій О.М.,

з участю прокурора Гантімурової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт. Стрижавка Вінницького району, проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно ніде не працює, не одружений, раніше судимий: 27 квітня 2000 року Замостянським районним судом за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України виконання вироку відстрочено терміном на 1 рік 6 місяців, штраф 1400 грн., 25 грудня 2006 року Апеляційним судом м. Вінниці за ст. 187 ч. 2, 186 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

3 липня 2009 року біля 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 зайшов до приміщення будинку ОСОБА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, де в нього з корисливих спонукань виник умисел на таємне викрадення чужого майна, після чого він, повторно, шляхом вільного доступу з серванту, який розташований в одній з кімнат будинку, вчинив крадіжку грошей в сумі 200 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму, а викраденими грошима скористався на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_1, свою вину за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю і суду пояснив, що в ОСОБА_2 він з співмешканкою знімали квартиру, а тому він часто заходив в її половину будинку. Того дня зайшовши в квартиру, він виявив, що господині немає вдома, а оскільки йому були потрібні гроші і він знав, де ОСОБА_2 їх тримає, він викрав 200 грн., які витратив на ліки дитині співмешканки і продукти харчування. В даний час викрадені гроші повернув ОСОБА_2

В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, проте в письмовій заяві на адресу суду просить справу розглядати в її відсутність у зв’язку з хворобою матері. Претензій матеріального чи морального характеру до підсудного не має, просить не карати його суворо.

Крім ретельно перевіреного в судовому засідання повного визнання підсудним своєї вини, вчинення ним злочину, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінальної справи:

- рапортом оперативного чергового про те, що з будинку ОСОБА_2 було вчинено крадіжку (а.с. 3);

- заявою ОСОБА_2 про викрадення в неї грошових коштів в сумі 200 грн.;

- протоколом огляду місця події (а.с. 5-8);

- явкою з повинною ОСОБА_1 від 6 липня 2009 року, згідно з якою він добровільно, до порушення кримінальної справи щодо нього, заявив про вчинення даного злочину.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, то суд відповідно до ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик і допит свідків, включених до списку, що додається до обвинувального висновку, а обмежився допитом підсудного і дослідженням матеріалів справи.

Таким чином, зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а його дії належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного - раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, обставини, що пом’якшують покарання: явка з повинною, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, не знаходить обставин, які б обтяжували його покарання, і приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, проте із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Ознака повторності скоєння ОСОБА_1 злочину вже врахована при кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України, а тому не може бути врахована судом як обтяжуюча покарання обставина.

Постановою суду від 9 жовтня 2009 року міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Проте дана постанова Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області виконана не була, а як з’ясовано в судовому засіданні, судові повістки про виклик до суду отримував не ОСОБА_1 особисто, а його родичі, наміру ухилитися від суду він не мав, а з’явився до суду за викликом і йому призначається покарання, не пов’язане з реальним позбавленням волі, а тому суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання; періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

До вступу вироку в законну силу обрати щодо засудженого запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді.

Суддя: підпис

«З оригіналом вірно»

Суддя:

Секретар: