Справа № 2-116/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2009 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі  Фадєєвій Т.Б.

за участю адвоката Рудоєнко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  та Першої Павлоградської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а також зустрічний позов ОСОБА_3  до ОСОБА_4  та ОСОБА_2  про усунення від права на спадщину та визнання права на спадщину.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4  звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  та Першої Павлоградської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка свої позовні вимоги мотивує тим, що 19 жовтня 2004 року померла її мати ОСОБА_5 . Одразу після смерті матері вона почала займатись оформленням спадщини та домовлятись з іншими спадкоємцями, своїми рідними сестрою - ОСОБА_3 , та братом - ОСОБА_2 . Під час розмов брат та сестра упевнили її, що не зважаючи ні на що вона буде мати свою частку в спадковому майні їх матері, що їй не треба піклуватись про оформлення спадщини, адже вона хворіла та вимушена була часто відвідувати лікарню. За таких обставин вона не подавала заяву про прийняття спадщини та видачу їй відповідного нотаріального свідоцтва.

З часом їх стосунки змінились. Сестра повідомила що не бажає надавати їй свою частку в спадковому майні, яке залишилось після смерті  матері, не бажає також щоб вона подавала заяву до держнотконтори. У відповідності до цього Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою їй було надано відповідь про відмову в прийнятті заяви та з пропозицією звернутись до Першотравенського міського суду з заявою про продовження строків прийняття спадщини. Просить визначити їй додатковий строк протягом одного місяця, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4  свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила їх задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_3  не визнає та просить відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 . позов ОСОБА_4 . не визнала в повному обсязі, та подала зустрічний позов, мотивуючи тим що у своїй позовній заяві ОСОБА_4  вказує на те, що після смерті їх матері ОСОБА_5  відкрилась спадщина, і вона як спадкоємець першої черги має право на частку у спадщині. Спадщину вона не прийняла тому, що вона хворіла, і нібито вона та брат запевнили її у тому, що ОСОБА_4  одержить свою частку у будь якому разі. Вважає позовні вимоги ОСОБА_4  не підлягають задоволенню, а право на спадщину ОСОБА_4  та ОСОБА_2  не мають із наступних підстав: 11 травня 1992 її мама ОСОБА_5 . прописала її у своїй квартирі № АДРЕСА_1  на правах члена сім’ї. 11 травня 1999 року вони приватизували вказану квартиру і стали її власниками у рівних частках. З цієї причини між нею, ОСОБА_4 . та ОСОБА_2 . виникли складні відносини яки переросли у взаємну неприязнь. З цієї причини ОСОБА_4  та ОСОБА_2 . спрямували свої негативні почуття на матір та перестали цікавитися її життям, не допомагали матері, не лікували її, не давали грошів на ліки та на прожиття. Вона, як донька, змушена була взяти усі витрати на лікування та догляд за мамою на себе, забирала маму де себе у місто Донецьк де її лікувала, несла витрати на її лікування, висилала їй гроші на прожиття та сплату за квартплату, коли вона знаходилась у себе вдома.

В той час коли вона знаходилась у місті Донецьку, а матері ставало зле, завжди її та швидку викликали сусіди матері, а не ОСОБА_4  та ОСОБА_2 . Протягом усього часу до смерті ОСОБА_5 ., відповідачі постійно впливали на матір за те, що вона включила її, ОСОБА_3 , у приватизацію свого житла. Відповідачі оселили маму у квартирі її померлого брата, яка не опалювалась деякий час, там не було газу, і залишили її без постійного догляду не зважаючи на її стан. Таким чином відповідачі довели ОСОБА_5  до психічного зриву і 17.10.2004 року у 9 годині 30 хвилин вона намагалася покінчить життя самогубством,  порізавши собі вени. В цей же день ОСОБА_4  зателефонувала їй і повідомила, що мамі зле. Вона навіть не сказала, що мама намагалась покінчить життя самогубством. Потім знову зателефонувала і повідомила, що мамі краще і запропонувала не турбуватись. 19.10.2004 року їй повідомила подруга, що мати померла.

По приїзду до міста Першотравенську їй стало відомо про причину смерті матері, а саме те, що брат та сестра залишили матір без догляду . 19 жовтня 2004 року вранці відповідач ОСОБА_4  зайшла у квартиру, де знаходилась мама і побачивши, що мамі зле, не тільки не викликала швидку допомогу, а вийшла із квартири і стала чекати коли мати помре. Через де який час вона зайшла у квартиру і побачивши, що мати мертва, викликала швидку, яка констатувала її смерть. Таким чином, відповідачі, усвідомлюючи те, що мати похилого віку, тяжко хворіє, знаходиться у безпорадному стані, залишили її без будь якого догляду, на призволяще. Все це стало головною причиною смерті ОСОБА_5 .

У своєму позові ОСОБА_4  не надала жодного доказу своєї хвороби, через яку вона пропустила строк для прийняття спадщини. ОСОБА_4  та ОСОБА_2 . не мають ні одного доказу того, що вони надавали будь яку допомогу матері. Про це свідчать листи матері до неї у яких вона скаржилась на них за неповагу до неї, та дякувала їй за допомогу та гроші, які вона надсилала. ОСОБА_4  не тільки не давала матері гроші, а й забирала її пенсію, яку вона складала нібито на її поховання тим самим погіршуючи її матеріальне та фізичне становище. Вважає, що з наведених нею причин ОСОБА_2 . та ОСОБА_4  не мають права на спадщину за законом і повинні бути від неї усунені.

Просить винести рішення яким відмовити ОСОБА_4  та ОСОБА_2  у їх праві на спадщину після смерті ОСОБА_5 , у вигляді однокімнатної квартирі № АДРЕСА_1 , визнати за нею право на спадщину на Ѕ частку квартири № АДРЕСА_1  належної її матері ОСОБА_5 , зобов’язати Павлоградске БТІ зареєструвати за нею право власності на Ѕ частку вказаної квартири, належної померлої ОСОБА_5 ., відмовивши позивачам ОСОБА_4  та ОСОБА_2 . у їх праві на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

В судове засідання 09 жовтня 2009 року ОСОБА_3 . не з'явилася, направила суду заяву з проханням розглянути справу по суті за її відсутності.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 . позов ОСОБА_4 . визнав та не заперечував проти його задоволення, а позов ОСОБА_3  не визнав, пояснивши, що ОСОБА_4  вірно розповіла та доповнив, що квартиру № АДРЕСА_1  він отримав від шахти у 1985 році як гуртожиток, а у 1987 році отримав ордер на квартиру, проживав там разом із родиною, мати тим часом скиталась по квартирах і він прописав її до себе у квартиру, потім йому дали двокімнатну квартиру він переїхав, а мати залишилась жити у цій однокімнатній сама. Все що розповідає ОСОБА_3 . не правда, вони з сестрою ОСОБА_4 .  завжди допомагали матері грошима, продуктами, одяг купували, але  розписки з матері не брали, та й чеки теж, часто відвідували матір та піклувались її здоров’ям.

Представник третьої особи Першої Павлоградської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, направив суду заяву з проханням розглянути дану справу без присутності їх представника у відповідності до діючого законодавства.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 . пояснила, що вона добре знає ОСОБА_4  та знала покійну ОСОБА_5  Коли ОСОБА_5  забрали з лікарні ОСОБА_4  піклувалась про неї, готувала їсти, купувала продукти, прибирала у квартирі, прала, їй іноді доводилось допомагати ОСОБА_4 . та сидіти з ОСОБА_5 . Все піклування про матір лягло на плечі ОСОБА_4 . і те, що ОСОБА_3 . каже все не правда, вона ніколи її не бачила, щоб вона навідувала матір. ОСОБА_5 . розповідала їй, що тяжко переносить те, що донька ОСОБА_3  не приїздить і син ОСОБА_2  не приходить, а їй хотілось зібрати їх усіх та поговорити, може цього б і не сталось.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7  пояснила, що вона сусідка ОСОБА_4 . знає її багато років та нічого поганого про неї сказати не може, доглядала за покійною матір’ю, добре доглядала її ні в чому їй не відмовляла, купувала те що та захоче, мати лежала чиста в теплі. Вона знала ОСОБА_5  і часто навідувала її. Син приходив провідати матір, а от ОСОБА_3  поки покійна ОСОБА_5 . лежала у ліжку хвора вона ні разу не бачила. Коли мати порізала вени вона та ОСОБА_4  знаходились у неї і одразу викликали швидку але її не забрали тому, що порізи були не значні, а потім вона сама пояснила, що хотіла їх полякати і що вона образилася на доньку ОСОБА_3  що та не приїхала провідати її, що хотіла бачити всіх своїх дітей разом.  

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 . пояснив, що він разом з ОСОБА_2  працювали на одній шахті, він бував у нього вдома в кв. АДРЕСА_1  і мати там його була, вони разом жили. Він мешкає у цьому ж будинку але в іншому під’їзді , бачив як ОСОБА_4  навідувала матір, а от за життя ОСОБА_5 . ніколи не бачив там ОСОБА_3 , тільки після смерті матері.

Свідок ОСОБА_9  пояснила, що вона працює у Першотравенській ЦМЛ медичною сестрою ОСОБА_5 . поступила у терапевтичне відділенні не в її зміну і довгий час знаходилась там на стаціонарному лікуванні, вона знаходилась у важкому стані. Графік її роботи доба через троє і за весь час перебування ОСОБА_5 . в лікарні вона бачила, що її навідували донька ОСОБА_4  частіше за всіх, син ОСОБА_2 ., онуки, а от ОСОБА_3  бачила лише один раз у вихідний день.  

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 . пояснила, що вона дуже добре знала покійну ОСОБА_5  і дітей її ОСОБА_1  та Славика, а от ОСОБА_3  другий раз тільки бачить, ні на святах ні на днях народженнях її ніколи не було, вони товаришували сім’ями і часто ходили в гості. Скільки ОСОБА_5 . жила ніколи ОСОБА_3  не було поруч. Останні роки життя матір доглядала ОСОБА_4  Покінчити з життям вона хотіла бо дуже любила доньку ОСОБА_3 , а та чомусь не приїздила, ОСОБА_5 . вимагала від ОСОБА_1 , щоб ОСОБА_3  приїхала.

Свідок ОСОБА_11  пояснила, що вона дружина відповідача ОСОБА_2  і за все життя ОСОБА_3  вона бачить третій раз, в суді, на похоронах і приїздила в гості один раз. Одного разу ОСОБА_5 . поїхала жити у м.Донецьк до доньки ОСОБА_3  але дуже скоро повернулась та пояснила, що донька її побила і вона ні в жодному разі до неї не повернеться краще буде спати на підлозі в кухні. Вони прописали матір до себе в квартиру. ОСОБА_5 . жила то в них то в доньки ОСОБА_1 . Шість років жили всі разом у однокімнатній квартирі аж поки їм не дали двокімнатну квартиру. Мати лежала у лікарні вони давали гроші на ліки, провідували її, більше за всіх піклувалась про матір ОСОБА_1 . Мати останнім часом була у дуже тяжкому стані і казала що хотіла б побачити ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12  пояснив, що він сусід ОСОБА_5 . через стінку і він чув як ОСОБА_5 . стогнала та кликала на допомогу і він посеред ночі бігав до ОСОБА_1  щоб покликати її до матері, навіть доводилось два рази допомагати ОСОБА_1  піднімати матір коли вона падала. ОСОБА_5 . дуже хворіла була у важкому стані, не ходила, а весь час лежала у ліжку, було таке що навіть вени різала. ОСОБА_4  весь час піклувалась про матір як дочка. ОСОБА_3 . приїздила з м.Донецька рідко. Після похорон сестри посварились і він забрав ОСОБА_3  з квартири покійної.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 . пояснила, що вона дуже добре знала покійну ОСОБА_5  також знає її дітей. Вона мешкала по сусідству ОСОБА_3  мешкала спочатку в м. Першотравенськ потім поїхала у Сибір, повернувшись мешкала у м.Донецьк часто приїздила до матері. Приблизно у вересні ОСОБА_3  приїхала та поклала мати у лікарню, вона навідувала ОСОБА_5  купувала їй ліки на гроші які їй давала ОСОБА_3 . Після того як її виписали із лікарні ОСОБА_1  перевезла мати у іншу квартиру навпроти своєї, в якій умови життя були неможливі, не було газу, світла та опалення. Вона мешкала у тому ж під’їзді у кв.№ НОМЕР_1  з Сергієм та чула як ОСОБА_5 . стогнала та кликала на допомогу, Сергій кликала ОСОБА_1 , а ОСОБА_1  завжди була не задоволена, що її розбудили, навіть одного разу коли приїхала сестра ОСОБА_1  не могла знайти ключі від квартири де лежала її мати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 . пояснив, що він рідний дядько сторін. Коли ОСОБА_5 . була жива він часто її навідував, ОСОБА_5  постійно жила у доньки ОСОБА_1 , жили вони дружно, ОСОБА_5  хвалила доньку. ОСОБА_4  піклувалась про матір до її смерті і робила це дуже добре, ОСОБА_5  сама про це розповідала, а от на ОСОБА_3  вона ображалась та була нею не задоволена. Для нього всі племінники рівні він з усіма живе в мирі. Племінники до смерті матері теж жили мирно, а після смерті матері посварились, з звідки це взялось не відомо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15  пояснив, що він жив по сусідству у дворі коли ОСОБА_5 . виходила на прогулянку вони спілкувались і вона розповідала, що до неї на вихідні приїжджала донька ОСОБА_3  навідувати та лікувала її.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16  пояснила, що вона жила по сусідству по вул. АДРЕСА_2  і знала покійну ОСОБА_5 , ОСОБА_5  шила їй плаття та вони почали дружити, вона часто до неї заходила в гості. Дітей ОСОБА_5 . вона не знала і спілкувалась лише з ОСОБА_5 . Коли ОСОБА_5  захворіла донька ОСОБА_3  забирала її у м.Донецьк лікувати, потім ОСОБА_1  її забрала. ОСОБА_3  не могла піклуватись про матір тому що на той час жила у м.Донецьку. Коли ОСОБА_1  перевезла матір в іншу квартиру вона не могла до неї попасти, бо ОСОБА_1  замикала її та їхала на дачу. У квартирі в якій жила ОСОБА_5  останнім часом були погані умови життя. ОСОБА_5  весь час згадувала про ОСОБА_3  та добре про неї говорила. ОСОБА_3  приїжджала та заходила до неї і вони разом ходили провідати мати, ОСОБА_3  залишала їй гроші для матері, вона купувала продукти але передати немала змоги бо ОСОБА_5  завжди була зачинена.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні факти та обставини.

19 жовтня 2004 року в м.Першотравенську Дніпропетровської області померла ОСОБА_5 .

На час смерті ОСОБА_5 . мала дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є спадкоємцями першої черги у відповідності до ст.1261 ЦК України.  

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 . та ОСОБА_2 ., згідно до законодавства України, 18 квітня 2005 року, до сплину шести місяців, звернулися до державного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті їх матері ОСОБА_5 .

ОСОБА_4  звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини лише в липні 2008 року, тобто більше ніж через три роки після закінчення строків, встановлених ст.1270 ЦК України.

В ході судового розгляду ОСОБА_4 . не було надано суду жодного доказу поважності пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини, а також встановленої ст.257 ЦК України загальної позовної давності – три роки, так як шестимісячний строк прийняття спадщини закінчився  19 квітня 2005 року, до суду ж За встановленням додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_4  звернулася 10 липня 2008 року, а також не надано суду доказів фактичного прийняття нею спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини він вважається  таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної  причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_4 . поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, суд вважає за необхідне відмовити їй в задоволенні позовних вимог про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України  особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона  ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону, суд при вирішенні такої справи  згідно з вимогами встановленими ст..214 ЦПК повинен установити і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та його потребу  в допомозі цієї особи.

Безпорадний стан слід розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на  уникнення обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що підтверджується поясненнями свідків, та матеріалами справи, що ОСОБА_4  та ОСОБА_2 . виконували свої обов’язки в частині утримання та догляду за матір'ю ОСОБА_5 ., та не ухилялися від надання допомоги спадкодавцю, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3  необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  ст.ст.257,1224,1270,1272 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_4  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  та Першої Павлоградської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної ОСОБА_3  до ОСОБА_4  та ОСОБА_2  про усунення від права на спадщину та визнання права на спадщину - відмовити.

Рішення суду набирає законну силу після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано через Першотравенський міський суд на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                        /С.С.Кривошея/