Справа № 2-1404/09

РІШЕННЯ

Іменем  України

               05 жовтня 2009  року     Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                                         Грищенко В.М.

при секретарі                                                                          Демченко О.Г.,

              розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, КП «ДМБТІ» про визнання права власності на самочинно збудований гараж, -

ВСТАНОВИВ:

  У квітні 2009 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на  те, що  рішенням виконкому Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська № 634 від 12.10.1973 року їй, як інваліду дитинства ІІІ групи, виділено земельну ділянку для будівництва металевого гаражу на площадці  між будинками № 5 та № 8 по вул. Замістковій в м. Дніпропетровську. У 1974 році на виділеній ділянці нею було збудовано капітальний гараж розміром 4,0х6,3 м. У 2008 році вона вирішила узаконити гараж, у зв’язку з чим звернулася до Дніпропетровської міської ради із заявою про присвоєння  індивідуальної адреси збудованому гаражу та до КП «ДМБТІ»  з метою отримання технічного паспорту на гараж. Згідно розпорядження Дніпропетровської міської ради № 1739 від 15.10.2008 року гаражу присвоєно адресу – АДРЕСА_1. Згодом було отримано технічний паспорт  на гараж від 26.11.2008 року  з відміткою щодо необхідності його узаконення та із зазначення самовільної забудови. Враховуючи викладене позивачка просить визнати за нею  право власності на капітальний гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 27,7 кв.м.

  У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

  Представник відповідача - Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивачкою не надано ряд документів, які необхідні для встановлення права власності на зазначений гараж, тому просила у задоволенні позову відмовити.

   Представник третьої особи – КП «ДМБТІ», у судове засідання не з’явився.  Надійшло  клопотання з прохання слухати справу без участі представника.

   Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

   Судом встановлено наступні факти та обставини.

    Р ішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська № 634 від 12.10.1973 року ОСОБА_1, як інваліду дитинства ІІІ групи, виділено земельну ділянку для будівництва металевого гаражу на площадці  між будинками № 5 та № 8 по вул. Замістковій в м. Дніпропетровську. Гараж повинно бути розміщено згідно плану та згоди з санепідстанцією, пожарною частиною, управлінням головного архітектора міста, а також зі всіма організаціями, які відають підземними комунікаціями (а.с 8).

    Зі слів позивачки у 1974 році на виділеній ділянці нею було збудовано капітальний гараж розміром 4,0х6,3 м.

    Згідно розпорядження Дніпропетровської міської ради № 1739 від 15.10.2008 року відповідно до листа ОСОБА_1. від 11.09.2008 року гаражу присвоєно адресу – АДРЕСА_1. Та зазначено, що присвоєння адреси не підтверджує право власності  на нерухоме  майно та право на земельну ділянку (а.с. 10).  

     26.11.2008 року  на гараж № 2 по АДРЕСА_1 видано  технічний паспорт, з відміткою, що гараж самовільно побудований та відповідно до чинного законодавства підлягає введенню в експлуатацію (а.с. 11-15).

                Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди.

                Згідно ч.3 ст. 375 ЦК України право власності на будівлю здійснюється ним за умови дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм  і правил, а також за умовами використання земельної ділянки на його цільовим призначенням.

                 Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

                 Враховуючи викладене, та той факт, що позивачем не було надано суду ані державного акту про право приватної власності на землю, ані експертного висновку щодо дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм  і правил, ані письмової згоди інших осіб, чиї б права могли бути порушено, що необхідно для вирішення питання про визнання права власності на гараж, суд вважає, що вимоги незаконні, необґрунтовані і тому задоволенню не підлягають.  

                 Керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 375, 376 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

                ОСОБА_1 у задоволенні  позовної заяви до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, КП «ДМБТІ» про визнання права власності на самочинно збудований гараж – відмовити.

              Рішення може  бути оскаржено в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом  подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                           В.М.Грищенко