Справа № 2-887
2009 р .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вступна та резолютивна частина
м. Вугледар 29 вересня 2009 року
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Соколовій Л.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, діючої на підставі угоди, представника відповідача ВВД ФССНВВПЗ України в Донецькій області ОСОБА_2В, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вугледарі цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров`я на виробництві,
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ст.ст.215, 218 ЦПК України проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Рішення в повному обсязі буде виготовлено 30 вересня 2009 року.
На основі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області на користь ОСОБА_3 12000 (дванадцять тисяч) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_3 одноразово 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» витрати на інформаційно – технічне забезпечення в сумі 50,00грн.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Вугледарського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Вугледарського
міського суду ОСОБА_4
Справа № 2-887
2009 р .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вугледар 29 вересня 2009 року
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Соколовій Л.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ВВД ФССНВВПЗ України в Донецькій області ОСОБА_2В, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вугледарі цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров`я на виробництві,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 15.09.1980 року по 27.08.2003 року позивач працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема в ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». При виконанні трудових обов’язків 07.12.1993 року отримав травму, що підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві № 692 від 09.12.1993 року, зазначена травма призвела до стійкої втрати працездатності на 15 %, яка була визначена висновком МСЕК від 31.03.1994 року. Крім того після проходження лікування та обстеження в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань позивачу встановлено профзахворювання – хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології. Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 27 серпня 2003 року позивач був визнаний інвалідом 3 групи, через стійку втрату професійної працездатності на 60 % (безстроково) по травмі 1993 року 20 % повторно та 40 % первинно по профзахворюванню. З наведених причин позивач просить суд стягнути з ОСОБА_5 ВВД ФССНВ в Донецькій області на його користь моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. та з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» моральну шкоду у сумі 30 000 грн.
Представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі угоди, в судовому засіданні підтвердила позовні вимоги та їх обґрунтування, суду пояснила, що її довіритель після звільнення з підприємства продовжує хворіти, стан його здоров’я не поліпшується, він відчуває постійний біль і потребує додаткових зусиль для організації свого життя.
Представник відповідача ОСОБА_5 ВВД ФССНВ в Донецькій області ОСОБА_2 діючий на підставі довіреності, позов не визнав, посилаючись на відсутність права у позивача на відшкодування моральної шкоди, так як висновком МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в зв’язку з тим, що згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року норму закону про відшкодування моральної шкоди скасовано.
Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов не визнав з причини пропуску тримісячного строк звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно акту про нещасний випадок на виробництві № 692 від 09.12.1993 року позивач працюючи на підприємстві шахта «Південнодонбаська № 1» при виконанні трудових обов’язків 07.12.1993 року отримав травму по якій висновком МСЕК від 31.03.1994 року визначено стійку втрату працездатності на 15%, крім того згідно акту розслідування професійного захворювання від 15.08.2003 року було встановлено професійне захворювання – хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології. По травмі та професійному захворюванню висновком МСЕК від 27 серпня 2003 року позивач був визнаний інвалідом 3 групи, через стійку втрату професійної працездатності, по сукупності, на 60 % (безстроково) по травмі 1993 року 20 % повторно та 40 % первинно по профзахворюванню.
(а.с. 9,10,14,18,31)
У відповідності до ст.173 КЗпП України шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так як правовідносини між позивачем та відповідачем виникли в 2000 році на них розповсюджується дія ЦК України в редакції (1963р).
У відповідності до положень ст.83 ЦК України(1963р) позовна давність не розповсюджується на вимоги, які походять з порушення особистих немайнових прав.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в тому числі сезонному, тимчасовому працівникові, членові кооперативу, об'єднання кооперативів, колективного сільськогосподарського підприємства, селянського (фермерського) господарства, а також особі, залученій до праці на підприємстві, в установі, організації, або тій, яка працювала за трудовим договором із фізичною особою), відшкодовують організація або громадянин, з якими потерпілий перебував у трудових відносинах.
У відповідності до п.1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472, власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.
Згідно п.11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат.
З огляду на зазначене вимоги позивача щодо відшкодування Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» моральної шкоди по травмі в наслідок якої висновком МСЕК м. Донецька від 31.03.1994 року визначено 15 % стійкої втрати працездатності, суд вважає обґрунтованими.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2550 грн.(150 х 17 грн.) - у максимальному розмірі передбаченому положеннями п.11 Правил.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» моральну шкоду у сумі 30 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності та законодавству чинному на момент виникнення правовідносин.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” вступив в законну силу з 01.04.2001 року. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області розпочало свою діяльність з 01.04.2001 року.
У відповідності зі ст. 21 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” \далі Закон, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Згідно ст.40 Закону, страхові виплати виплачуються потерпілому з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
З огляду на зазначене вимоги позивача до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області щодо відшкодування моральної шкоди по професійному захворюванню, по якому висновком МСЕК від 27.08.2003 року позивачу визначена стійка втрата працездатності на 40 %, є обґрунтованими, так як право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача під час діяльності Фонду.
Відповідач у відповідності з діючим законодавством відшкодовує позивачеві матеріальну шкоду, завдану пошкодженням здоров’я, але відшкодувати моральну шкоду відмовився, що є порушенням прав позивача на відшкодування шкоди з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок пошкодження здоров’я, викликаного професійним захворюванням позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов. Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров’я тощо.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що у відповідності зі ст. 34 вказаного Закону сума страхової виплати за моральну шкоду не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.
Приймаючи до уваги, що з 1 січня 2009 р. мінімальний розмір заробітної плати в Україні встановлено у сумі 605 грн., а також принципи розумності, виваженості, домірності компенсації моральної шкоди з огляду на важкі негативні наслідки професійного захворювання, ступінь втрати працездатності, тривалий характер негативних наслідків, зміну укладу життя, особистих зв’язків. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 12000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_5 ВВД ФССНВ в Донецькій області моральну шкоду у сумі 30 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.
Посилання представників відповідачів ОСОБА_5 ВВД ФССНВ в Донецькій області та «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на необґрунтованість вимог позивача в зв’язку з пропущенням тримісячного строку звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди та відсутністю у нього права на відшкодування моральної шкоди, так як висновком МСЕК вона не встановлена, а також в зв’язку з тим, що згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року норму закону про відшкодування моральної шкоди скасовано, суд не може прийняти до уваги, з наступних підстав висновок МСЕК який підтверджує моральну шкоду необхідний тільки у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності в сукупному розмірі 60 % в наслідок травми та професійного захворювання. Тобто висновок МСЕК існує, а як наслідок є підстава для відшкодування моральної шкоди та для відмови в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 ВВД ФССНВ в Донецькій області про проведення додаткового обстеження комісію МСЕК з метою визначення моральної шкоди.
У відповідності до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Згідно п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» судовий збір в сумі 8,50 грн.
Згідно ст.81 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно–технічне забезпечення в розмірі 50 грн.
На підставі викладеного у відповідності до Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993р. №472, керуючись ст. ст. 60, 81, 209, 212-215 ЦПК, суд-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 12000 (дванадцять тисяч) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_3 одноразово 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» витрати на інформаційно – технічне забезпечення в сумі 50,00грн.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Вугледарського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Вугледарського
міського суду ОСОБА_4