Справа № 2-818/2009р.                       

РІШЕННЯ  

Іменем України  

26 жовтня 2009 року                                                                              м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                       судді Совгири Д.І.,

з участю  секретаря:            Цибульської Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору позики та стягнення боргу за договором позики в сумі 38205 гривень 25 копійок, -

ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_1 звернувся в Могилів-Подільський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору позики та стягнення боргу за договором позики в сумі 38205 гривень 25 копійок, посилаючись на те, що 11 квітня 2009 року між сторонами було укладено договір позики, згідно із яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 5000 доларів США, які останній зобов'язався повернути протягом шести місяців. В якості застави для забезпечення договірних зобов'язань ОСОБА_2 вказав жилий будинок, розташований за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Івонівка, вулиця Шкільна 2, та приміщення виноробного цеху, розташоване за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Івонівка, вулиця Кірова 10. Проте на даний час відповідач не виконує зобов'язання за договором позики і здійснив відчуження заставленого майна, а тому позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Позивач ОСОБА_1   в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і суду пояснив, що 11 квітня 2009 року він позичив відповідачу 5000 доларів, які останній обіцяв йому повернути протягом шести місяців, про що написав йому письмову розписку. Проте ОСОБА_2 кошти йому не повертає і відмовляється виконати взяті на себе зобов'язання. В якості застави для забезпечення договірних зобов'язань ОСОБА_2 вказав жилий будинок та виноробний цех в с. Івонівка, які на даний час йому не належать. Просив суд розірвати договір позики від 11 квітня 2009 року, укладений між ним та ОСОБА_2, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в сумі 38202 гривні 25 копійок, а також судові витрати по справі в сумі 383 гривні судового збору, 252 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 1000 гривень витрат за надання юридичної допомоги, а всього 1635 гривень.  

Представник позивача – адвокат ОСОБА_3   просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач  ОСОБА_2   в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі і не заперечував проти їх задоволення. Пояснив суду, що не повернув позивачу борг за договором позики тому, що в зв'язку із важким фінансовим становищем у нього не було на це коштів. Підтвердив, що жилий будинок та виноробний цех, зазначенні в розписці в якості застави, на даний час належать його батькові ОСОБА_4 згідно із договором дарування.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_5   не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 11 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, що підтверджується розпискою відповідача, наявною в матеріалах справи (а. с. 7).  

Згідно із умовами даного договору ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 5000 доларів США, які останній зобов'язався повернути протягом шести місяців. В якості застави для забезпечення договірних зобов'язань ОСОБА_2 вказав жилий будинок, розташований за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Івонівка, вулиця Шкільна 2, та приміщення виноробного цеху, розташоване за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Івонівка, вулиця Кірова 10.  

Проте на даний час відповідач не виконує зобов'язання за договором позики та не повертає позивачу позичені у нього кошти в зв'язку, як пояснив сам ОСОБА_2, із важким матеріальним становищем.

У відповідності до ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, а якщо він своєчасно не повернув суму позики, він не звільняється від грошового зобов'язання та повинен сплатити суму боргу.

Оскільки  ОСОБА_2 не виконав умов договору позики, укладеного між ним та ОСОБА_1, і не повернув останньому позику в сумі 5000 доларів США, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 38205 гривень 25 копійок, що на день звернення позивача до суду становить 5000 доларів США.

Суд не звертає стягнення на заставлене відповідачем ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов'язань майно, оскільки, як пояснив в судовому засіданні сам ОСОБА_2, дане майно на даний час на праві приватної власності йому вже не належить.

Згідно із ст. 79, 81, 88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 383 гривні, витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 252 гривні та витрати за надання юридичної допомоги в сумі 1000 гривень.

Керуючись ст. 10, 60, 79, 81, 88, 209 ч. 3, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 1046-1053 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ  :

Позов задовольнити.

Розірвати договір позики від 11 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 38202 (тридцять вісім тисяч двісті дві) гривні 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати по справі в сумі 383 гривні судового збору, 252 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 1000 гривень витрат за надання юридичної допомоги, а всього 1635 (одну тисячу шістсот тридцять п'ять) гривень.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Суддя: