КОПІЯ:    

      Справа  2- 540/09 р.  

  З А О Ч Н Е     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                                                                          

  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ    

21  жовтня   2009  року                           Липовецький районний суд                                                              

Вінницької області  

В складі:   головуючого судді                              Порохового       Г.І.  

при секретарі                                   Попроцькій      О.А.  

з  участю  позивача  ОСОБА_1  

розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Липовець  Вінницької  області  цивільну   справу за позовом      

ОСОБА_1  до БЕЗВЕРШУКА  ОСОБА_2  про  стягнення  боргу  за  договором  позики  в  сумі 101 637  гривень  50  копійок.  

В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1    звернувся  до  Липовецького  районного  суду  з  позовами  до  БЕЗВЕРШУКА  ОСОБА_2  про  стягнення  боргу в  сумі 101 637  гривень  50  копійок,  посилаючись  на  те,  що  11  червня  2008  року  він  позичив  відповідачеві 4600  доларів  США  строком  на  2  місяці.  По  проханню  останнього  7  липня  2008  року  він  знову  позичив  йому  11500  доларів  строком  на  3  місяці.  14  серпня  2008  року  позичив  ОСОБА_3 5750  доларів  США  строком  на  1  місяць.  Всього, загальна сума  позики  становить  21 250   американських  доларів.  В  позовній  заяві   позивач  вказує,  що частково  борг  йому  повернуто  в  сумі   9500  американських  доларів.  Решту, 11750  доларів,  відповідач  не  повертає.  Просить  стягнути  з  ОСОБА_3   борг  в  сумі  101 637  гривень  та  понесені  судові  витрати.  

В  судовому  засіданні  позивач  позовні  вимоги  підтримав,   суду  пояснив,  що  впродовж  червня – серпня  2008  року  позичив  відповідачеві  21 250    американських  доларів.  Останній  повернув  всього 9500  доларів.  Решту  суми 11750  доларів,  що  по  курсу  становить  101 637  гривень,  не  повертає,  хоча  строк  повернення  боргу  давно  збіг.  

Відповідач  в  судове  засідання не  з’явився, хоча  про  час  та  місце    розгляду  справи  належним  чином  повідомлений.  Повідомлення    про причини неявки  в  суд  не надійшло, а  тому  відповідно  до  ст. 224  ЦПК  України  суд  ухвалює  заочне  рішення  на  підставі  наявних  у  справі  доказів.  Проти такого  вирішення  справи  позивач  не  заперечує.             

Суд,  заслухавши   пояснення  позивача,  дослідивши  усі  зібрані  по  справі  докази  та  давши  їм  оцінку  в  сукупності   приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню з  наступних  підстав:  як  вбачається  із розписок   11  червня  2009  року,  від  7  липня  2008  року  та  від  14  серпня  2009  року.  ОСОБА_3   позичив   у  позивача  гроші  в  сумі 21 250  американських  доларів.  

Правовідносини,  що  є  предметом  спору  по  даній  справі,  регулюються  цивільним  законодавством  України  щодо договору  позики  та  правових  наслідків  порушення   зобов’язання.  

Відповідно  до  Загальних  положень  про зобов’язання,  а  саме ст. 525 ЦК  України  одностороння  відмова  від  зобов’язання або  одностороння  зміна   його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено  договором або  законом.  Зі  змісту  ст.  526, 530 ЦК  України  випливає,  що   зобов’язання  має  виконуватись  належним  чином,  відповідно  до  умов  договору  та  ЦК України та у  встановлений у зобов’язанні  строк.  

Згідно   ст. ст.  610,  611 ЦК України   порушенням  зобов’язання є  його  невиконання,  або  виконання  з  порушенням  умов,  визначених змістом  зобов’язання  та  в  разі  порушення  зобов’язання  настають  правові  наслідки,  встановлені  договором   або  законом .  

Договір  позики  укладено    між    фізичними  особами. Сума  позики  перевищує у  десять  разів  встановлений  законом  розмір  неоподатковуваного  мінімуму  доходів  громадян  та відповідно  до  ч. 1 ст. 1047 ЦК  України   договір  укладено  у  письмовій  формі.  

На  підтвердження укладення  договору  позики  та  його  умов,   відповідно  до  ч. 2 ст. 1047  ЦПК  України,   суду   представлено  розписки  позичальника.     За  договором  позики  позикодавець   відповідно  до  ст. 1046  ЦПК  України  свої  зобов’язання  виконав,   передав    позичальникові предмет  позики.  

Статтею 1049 ЦК  України  визначено,  що  позичальник  зобов’язаний  повернути  позикодавцеві позику  у  тій  самій  сумі  або  речі.  

В  судовому  засіданні  встановлено,  що  позичальник  свого   зобов’язання  у  строк  та  в  порядку  встановленому  договором,   належним  чином   не  виконав,     до  вказаних  в  розписках  позичальника  строків,   борг  повернув  не  в повному  обсязі.  Сума  боргу  позичальника  перед  позикодавцем  становити  11750  американських  доларів.  Згідно  довідки  Липовецького   відділення  Вінницької  філії ВАТ  КБ «Надра»  курс  гривні  до  долара  становить 8,65  гривень  за  1  долар США.  Виходячи  з  вищевказаної  довідки  неповернена  позивачеві  сума  боргу    становить   101 637  гривень  50  копійок ( 11750 Х 8,65 =101 637,50  грн.).  

Відповідно  до  ст.  625 ЦК  України  боржник  не  звільняється  від   відповідальності  за  неможливість  виконання  ним  грошового  зобов’язання.    

З  огляду  на  це  суд  вважає  доведеними  позивачем,  вказані  в  позовній  заяві  обставини,  що  відповідач  позичив  у  нього  грошові  кошти  в  сумі 21 250  доларів  США,  однак   в  установлений  строк  не  повернув    11750  доларів  США,  що  по  курсу  гривні  становить  101 637  гривень  50  копійок  та  дана  сума  боргу  підлягає  стягненню  з  відповідача  на  користь позивача.  

Відповідно  до  ст.  79  ЦПК  України  до  складу  судових  витрат  входять  судовий  збір    та  витрати  пов’язані  із  розглядом  справи, в  тому  числі  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення.  

Сплата  позивачами   судового  збору    та   судових  витрат  у  вигляді витрат   на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу     підтверджено  документально,  про  що  у  справі  наявні  квитанції.    

Відповідно  до ч. 1  ст.  88  ЦПК  України  стороні,    на  користь  якої  ухвалено  рішення,   суд  присуджує  з  другої  сторони,  понесені  нею  і  документально  підтверджені  судові  витрати  пропорційно  до  задоволених  позовних  вимог.  

Відповідно  до  ст. 3 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про  державне  мито»  сума  судового  збору  із  позовних  заяв  становить  1  відсоток  від  ціни  позову,  що  становить  1016  гривень  37  копійок.  

Керуючись  ст. ст. 207, 208,   525, 526, 610, 611, 625, 1046 1047, 1049, 1050  ЦК  України  79,  88 ч. 1, 208, 209,  212-215   ЦПК України,  суд  

            В И Р І Ш И В:  

Позов   задовольнити.  

Стягнути з   БЕЗВЕРШУКА  ОСОБА_2,  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_1  на  користь  ОСОБА_1,  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2   101 637  гривень  50  копійок (  сто  одна  тисяча шістсот  тридцять  сім  гривень  50  копійок)  боргу  за  договорами  позики.  

Стягнути з БЕЗВЕРШУКА  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1  понесені  ним   та  документально  підтверджені    судові  витрати,  а  саме:  судовий  збір  в  сумі   1016  гривень  37  копійок   та    витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення     в  сумі  120  гривень, а   разом   судові  витрати  в  сумі 1136  гривень  37  копійок.  

Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Липовецьким  районним  судом Вінницької  області  за  письмовою  заявою відповідача,  поданою  протягом  десяти  днів  з дня  отримання  його  копії.  

Рішення  може  бути  оскаржено  позивачем  в  апеляційному  порядку  до  апеляційного  суду  Вінницької  області  через  Липовецький  районний  суд шляхом  подання  в  десятиденний  строк  з  дня  проголошення рішення, заяви  про  апеляційне  оскарження і  поданням після цього  протягом  двадцяти днів апеляційної  скарги.  

У  разі  залишення заяви  про  перегляд заочного рішення  без  задоволення, заочне  рішення  може  бути  оскаржено  відповідачем  в  апеляційному  порядку.    

С У Д Д Я:                                  п і д п и с:                                   (ОСОБА_4.)  

Згідно з оригіналом:  

С у д д я:  

Секретар: