Справа № 2-722/09

  РІШЕННЯ

              іменем України

 3 вересня 2009 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова в складі:    

головуючого -    судді Лігус С.М.

при секретарі –   Міняйло ВВ., Добродій В.В., Аслановій О.П.

адвоката         -    ОСОБА_1.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - Харківська міська рада, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,        

          ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачки, в якому просять відновити їх порушене право і визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 відповідно до належної їм частки у розмірі 31/100 частини і варіанта №1 судової експертизи. Також,  просять зобов’язати відповідача ОСОБА_5 перенести на два метри належну їй споруду «Л», забезпечивши їм можливість користуватися та обслуговувати належним їм  будинком. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що домоволодіння по вулиці Волочаївській, буд АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності у розмірі по 31/300 частині за кожним з них на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2000 року, вони проживають однією родиною і мають право на 253 кв.м. земельної ділянки. Але фактично в їх користуванні знаходиться земельна ділянка площею 202 кв.м., у зв’язку з чим позивачі просять визначити порядок користування ділянкою відповідно до їх ідеальної частки. Позивачі доповнили позов та просять зобов’язати ОСОБА_5 перенести на два метри належну їй споруду «Л»., оскільки  відповідачка самовільно вбила стержні в стіну належного їм будинку, чим привела його в аварійний стан і позбавила позивачів підходу для обслуговування будинку  

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримала.  

Відповідачка та її представники проти позову заперечували з тих підстав, що земельна ділянка позивачам не виділялася, а виділялася під будівництво житлового будинку, який належить відповідачці, тому позивачам належить виділити в користування земельну ділянку в розмірі санітарної норми, необхідної для обслуговування їх будинку.  

Треті особи - Харківська міська рада, ОСОБА_6, ОСОБА_7., неодноразово викликалися в судове засідання, але не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю третіх осіб на підставі доказів, які знаходяться у матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення позивачів та їх представника, відповідачки та її представника, дослідивши письмові матеріали цивільної справи № 2-722/09, матеріали інвентаризаційної справи КП «Харківське МБТІ» № 27755, вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 816 кв.м. зареєстрована за домоволодінням АДРЕСА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського РВК міста Харкова від 10.07.1956 року № 151, що підтверджується довідкою КП «Харківське МБТІ» (а.с.7,8).

Власниками вказаного домоволодіння, розташованого на земельній ділянці площею 816 кв.м., зареєстровані:

- ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 31/300 частині за кожним на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2000 року;

- ОСОБА_5 у розмірі 69/100 части на підставі договору купівлі-продажу від 5.12.1986 року.

Відповідно до ст.30 Земельного кодексу України (в ред. 1990р.), який діяв на час виникнення права власності на 31/100 частину домоволодіння у позивачів, при переході прав власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни його цільового призначення. При переході права власності на житловий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох співвласників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості розділу земельної ділянки між власниками без шкоди для його раціонального використовування земельна ділянка переходить в сумісне користування власників цих об’єктів.

Таким чином, при переході до позивачів права власності по 31/300 частині домоволодінням АДРЕСА_1 за кожним на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2000 року, до них перейшло право користування земельною ділянкою площею 816 кв.м., яка зареєстрована за домоволодінням АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (а.с.16-18) і технічним паспортом на домоволодіння (а.с.133-140).

При цьому суд враховує, що на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27.05.1971 року за ОСОБА_8 було визнане право власності на 31/100 частину, а за ОСОБА_9 – право власності на 69/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 816кв.м., власниками яких в подальшому стали сторони по справі. Реєстрація земельної ділянки площею 816 кв.м. в КП «Харківське МБТІ» проведена за домоволодінням АДРЕСА_1, тому та обставина, що земельна ділянка площею 816кв.м. виділялася в 1956 році ОСОБА_9, не позбавляє позивачів права користування земельною ділянкою відповідно до належних їм ідеальних часток.

Відповідно до п.18 «г» Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав, в разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх .

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України (в ред. 2001р.) землекористувачі зобов’язані не порушувати прав власників та землекористувачів суміжних земельних ділянок.

Позивачі проживають однією родиною і просять виділити їм в спільне користування на належну 31/100 ідеальну частину земельну ділянку площею 253 кв.м., а відповідачці на належні їй 69/100 частин земельну ділянку площею 563 кв.м. Суд вважає вимоги позивачів законними та обґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.06.2008 року (а.с.145-152) та висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року   обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 проводилося експертом 17.09.2007 року у присутності сторін по справі. Розмір земельної ділянки при обстеженні відповідав 816кв.м. Надлишку земельної ділянки експертом при обстеженні виявлено не було, що також було підтверджено довідкою КП «Харківське МБТІ» від 22.01.2007 року № 279/3 (а.с.117).

Експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року був запропонований варіант порядку користування спірною земельною ділянкою, відповідно до якого в користування ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_3 на належні їм 31/100 часини домоволодіння можливо виділити земельну ділянку площею 253кв.м., що відповідає ідеальній частці та визначено у висновку додаток №1 синім кольором, а ОСОБА_5 на належні їй 69/100 частин домоволодіння виділити земельну ділянку площею 563 кв.м., що відповідає ідеальній частці та визначено у висновку додаток №1 зеленим кольором. Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки:

        - від червоної лінії по провулку Іртишському, розділивши огорожу на ділянки з розмірами 6,3м та 13,6м;

        - далі по прямій лінії довжиною 19,0м, потім повернувши під кутом 90 градусів направо по прямій лінії, далі повернувши під кутом 45 градусів до житлового будинку відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року, додаток №1. Згідно наданого варіанту порядку користування земельною ділянкою необхідно здійснити перенос будівлі «Л».

При цьому суд виходить з конкретних обставин справи, а саме неприязних стосунків сторін по справі, можливості користуватися сторонами земельною ділянкою незалежно одна від другої, слідкувати за санітарним та технічним станом своїх будівель.

Також, суд враховує висновок експертизи № 2249 від 4.08.2009 року, що запропонований варіант порядку користування не порушує межі сумісних земельних ділянок.

Доводи відповідачки та її представника про те, що між сторонами склався конкретний порядок користування земельною ділянкою, нічим не був підтверджений, а позивачі та їх представник цей факт в судовому засіданні заперечували.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачки та її представника про те, що позивачам належить виділити земельну ділянку відповідно до санітарних норм для обслуговування житлового будинку відповідно до висновку будівельної експертизи від 10.06.2003 року, оскільки вказана експертиза була проведена неналежною особою, яка не мала права на проведення експертиз, що підтверджується довідкою КП «Харківське МБТІ» від 14.04.2004 року № 1029 (а.с.55).

Позовні вимоги про зобов’язання ОСОБА_5 перенести на два метри належну їй споруду «Л» суд також вважає за можливе задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав»: «У справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з’ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки». Доступ до стіни житлового будинку позивачів «Б-1» не забезпечується, так як до житлового будинку прибудована літня кухня «Л». Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року згідно наданого варіанту порядку користування земельною ділянкою необхідно здійснити перенос будівлі «Л». Перенос вказаної будівлі необхідний, оскільки в зв’язку з прибудовою до житлового будинку позивачів «Б-1» будівлі «Л» не виконується вимога п.3.25 ДБН 360-92**: «Для догляду за будівлями і здійснення поточного ремонту відстань між бічною межею і стіною житлового будинку або господарської споруди слідує приймати не менше 1.0м»., стіна будинку «Б-1»  руйнується. Висновок експертизи підтвердив, що перенос літньої кухні «Л» можливий, при цьому межі суміжних земельних ділянок не порушуються. В разі переносу будівлі «Л» позивачі отримають відстань 1.0м від належного їм будинку «Б-1», а відповідачка - відстань 1.0м від належної їй будівлі «Л» для догляду і здійснення поточного ремонту належних їм будівель, що буде відповідати санітарним, будівельним і пожежним нормам.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,209,213-215 ЦПК України, ст.30 Земельного кодексу України (в ред. 1990 р.), ст.ст.95,96 Земельного кодексу України (в ред.2001р.), Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав», суд -          

              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_4 на належні їм 31/100 часини домоволодіння земельну ділянку площею 253кв.м., що відповідає ідеальній частці та визначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року, додаток №1 синім кольором, а ОСОБА_5 на належні їй 69/100 частин домоволодіння виділити земельну ділянку площею 563кв.м., що відповідає ідеальній частці та визначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року, додаток №1 зеленим кольором.

Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки:

- від червоної лінії по провулку Іртишському, розділивши огорожу на ділянки з розмірами 6,3м та 13,6м;

- далі по прямій лінії довжиною 19,0м, потім повернувши під кутом 90 градусів направо по прямій лінії, далі повернувши під кутом 45 градусів до житлового будинку відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2249 від 4.08.2009 року, додаток №1. Згідно наданого варіанту порядку користування земельною ділянкою необхідно здійснити перенос будівлі «Л».

    Відновити порушене право ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зобов’язати ОСОБА_5 перенести на два метри належну їй будівлю «Л», забезпечивши ОСОБА_2,   ОСОБА_3, ОСОБА_4 можливість користування та обслуговування належного їм будинку «Б-1».

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі в 10 денний термін  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: