Справа  № 2-4826/09

                                                      РІШЕННЯ

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

        головуючого судді:   Гримич М.К.

        при секретарі:            Костюк А.І.

розглянувши у попередньому відкритому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувсь до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 112 000 доларів США, що еквівалентно 874 216 грн. 3% річних – 16 260 грн.,  а також понесені судові витрати. Мотивує позов тим, що 20.03.2008 р. відповідач взяв у нього в борг кошти в сумі 112 000 доларів США на строк до 01.01.2009 р. що підтверджується договором позики. Проте до цього часу борг не повернув.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав, надавши аналогічні пояснення в обґрунтування позовних вимог.  

    Відповідач у судовому засіданні позов визнав. Пояснив, що брав в борг кошти на будівництво. Не повернув кошти в зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

    Відповідно до розписки від 20.03.2008 р. (а.с. 5), відповідач взяв у позивача в борг грошові кошти у розмірі 112 000 доларів США. Зобов’язувався повернути борг до 01.01.2009 р.  

    Зазначена сума коштів фактично була передана відповідачу, що не заперечується сторонами.      

    Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона  (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа – незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми  або визначеної кількості речей.

         Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.      

     Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. За правилами частини другої даної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити всю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення суми боргу та 3 % річних від простроченої суми за договором позики підлягають задоволенню.      

    Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 625, 1046,1047,1049 ЦК України, ст.ст. 3, 88, 118, 122, 130, 157, 214 ЦПК України суд,

                                                                ВИРІШИВ :  

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 112 000   доларів США, що еквівалентно 874 216 грн., 3% річних – 16 260 грн., а також судові витрати в розмірі 1820   грн., всього стягнути 892 296 грн.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.

    Суддя :