ПОСТАНОВА
Ім’ям України
05 серпня 2009 року Ровеньківський міський суд Луганської області
У складі головуючого судді Ібадової Н.П.
при секретарі Шуруповій В.В.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.Ровеньки Луганської області адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області « Про визнання дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення незаконними та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою в якій вказала, що вона, ОСОБА_1 18 січня 2006 р. родила дитину - ОСОБА_3 та з березня 2006 року отримувала допомогу по догляду за дитиною, як застрахована особа за місцем своєї роботи за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 453 від 06.12.2006 р. «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» продовження виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 01 квітня 2007 року продовжують управління праці та соціального захисту населення за рахунок державного бюджету.
З квітня 2007 року відповідачем була продовжена виплата їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 90 грн, передбаченим ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р.
З початку 2008 року і по день звернення до суду вона отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн, передбаченим ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'я з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 р.
З квітня 2007 року і по теперішній час ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виплачує їй допомогу у розмірі встановленим Законами України про затвердження державного бюджету на відповідний рік та Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»
Вищевказані дії відповідача є грубим порушенням її конституційних прав, передбачених ст. 46 ОСОБА_4 України, що підтверджується наступними нормативно -правовими актами.
1. Відповідно до ст. 46 ОСОБА_4 України пенсії, інші види соціальних виплат
та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не
нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (норма Закону, яка діяла до 2008 року).
Дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2006 рік було зупинено Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік».
Дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на
2007 рік», але Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.
п. 14 ст. 71 (зупинення дії ч. 1 ст. 15 Закону) та абз. З ч. 2 ст. 56 (щодо встановлення
допомоги у розмірі 90 грн) Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
визнано таким, що не відповідають ОСОБА_4 України ( є неконституційним).
Згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають ОСОБА_4 України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до п. 5 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
2. Стаття 8 ОСОБА_4 України передбачає: в України визнається і діє принцип
верховенства права.
ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно -правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України повинні відповідати їй.
ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується. Тобто, якщо Закон України суперечить ОСОБА_4 України, повинні примінитись норми ОСОБА_4 України, які є нормами прямої дії (можуть застосовуватись к тим чи іншим відносинам).
Частина 2 статті 22 ОСОБА_4 України передбачає: конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У преамбулі Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування ОСОБА_4 України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 р. (далі -Постанова ВСУ) вказано: «... ОСОБА_4 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це зобов'язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами ОСОБА_4 України».
Пункт 2 Постанови ВСУ передбачає, що оскільки ОСОБА_4 України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди, при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь - якого закону чи іншого нормативно - правового акту з точки зору його відповідності ОСОБА_4 і в усіх необхідних випадках застосувати ОСОБА_4, як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на ОСОБА_4, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
3. Вона звертає увагу суду на те що, 17.07.1997 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, першого протоколу й протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» № 475/ 97-ВР, згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію Конвенції і без укладання спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосується тлумачення й застосування Конвенції.
Тлумачення Конвенції здійснює Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції й протоколів до неї»).
Юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання тлумачення й застосування Конвенції й протоколів до неї (ст. 32 Конвенції).
В 2006 році Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про виконання рішень і застосуванні практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 р.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосуванні практики Європейського суду по правах людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини, справа «Проніна проти України» (заява № 63566/00) від 18 липня 2006 р. заявниця скаржилась, що суди не розглянули повністю її аргументи, встановлені ОСОБА_4 України. Цитата вищевказаного Рішення Європейського Суду з прав людини: «... Однак на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей документ, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов'язання щодо пункту 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно було порушення цього положення».
Таким чином, Європейський Суд з прав людини вказує, що ігнорування національним судом аргументів, основаних на нормах ОСОБА_4, які є нормами прямої дії, є підставою для встановлення порушення ст. 6 Конвенції.
Згідно ст. 32 Конвенції юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, поданих йому на розгляд у відповідності зі ст.ст. 33,34,47.
Діючі міжнародні договори, згода на які дано Верховною Радою України є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 ОСОБА_4 України).
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).
У 2007 році розмір допомоги був 90 грн плюс індексація.
У 2007 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років був з:
01.01.2007 р.-434 грн;
01.04.2007 p.-463 грн;
01.10.2007 р. - 470 грн. (ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007
рік»).
Розрахунок заборгованості за 2007 рік :
липень 2007 р:
(463 грн / 31) х 22 = 328,58 грн. (сума недоплати за 22 дня лютого місяця 2007 р.) (129,03 грн / 31) х 22 = 91,56 грн. (виплачена сума за 22 дня лютого місяця 2007 р) таким чином за липень 2007 р: 328,58 - 91,56 = 237,02 грн;
серпень 2007 р: 463 - 132,64 = 330,36 грн;
вересень 2007 р: 463 - 134,45 = 328,55 грн;
жовтень 2007 р: 470 - 136,13 = 333,87 грн;
листопад 2007 р: 470 - 140,05 = 329,95 грн;
грудень 2007 р: 470 - 144,10 = 325,90 грн.
Разом за 2007 рік: 237,02 + 330,36 + 328,55 + 333,87 + 329,95 + 325,90 = 1885,65 грн.
Таким чином загальна сума не донарахованої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 1885,65 грн.
Про порушення свого права на отримання допомоги у більшому розмірі вона дізналася з листа відповідача № 5844/05 від 18.06.2009 р.
Просила суд визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області щодо не донарахування їй державної допомоги по, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, протиправними. Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області нарахувати та сплатити на її користь суму не донарахованої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1 885,65 гривень.
У судове засідання позивачка не з’явилась, суду надала заяву в якій просить справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області в зал судового засідання не з’явилась, просила справу розглянути за її відсутності, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, про що залишила відповідну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивачка має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), що свідчить про те, що позивачка має правовідносини з відповідачем ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною.
З березня 2006 року позивачка стоїть на обліку в УПТСЗН м. Ровеньки і отримує допомогу на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Позивачка не погодилася з сумами, які вона отримувала на дитину та звернулася до відповідача з заявою про перерахунок допомоги на дитину до досягнення 3-х років, але їй було відмовлено ( а.с.7).
Позивачка, отримавши відповідь управління праці та соціального захисту населення, не погодилася і звернулася до суду за захистом порушених прав.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд, забов»язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами ,зумовленими народженням та похованням « здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 грн. для незастрахованих осіб та не менш 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року № 489-У було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 15 Закону України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007,про соціальні гарантії громадян, були визнані такими, що не відповідають ОСОБА_4 України ( є неконституційними) статті 56,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У .
Рішення Конституційного Суду України є обов»язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
З 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11, за якою допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таку допомогу позивачка має право отримувати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст.95 ОСОБА_4 України Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 62) затверджено прожитковий мінімум на одну особу із розрахунку для «дітей у віці до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.».
Тому, розмір щомісячної допомоги по догляду за дитиною, повинен був виплачуватись позивачці:
місяц Дні прож.мін факт.виплата Доплатити
за міс. задень за період за міс. задень за період
09.07.2007 23 463 грн. 14.94 грн. 343.52 грн. 129.03 грн. 4,16 грн. 95.73 грн. 247.78 грн.
Серпень 2007 31 463.00 грн. 132.64 грн. 330.36 грн.
Вересень 2007 30 463.00 грн. 134,45 грн. 328.55 грн.
Жовтень 2007 31 470.00 грн. 136.13 грн. 333.87 грн.
Листопад 2007 30 470.00 грн. 140.05 грн. 329.95 грн.
Грудень 2007 31 470.00 грн. 144,10 грн. 325.90 грн.
Ітого 2 679.52 грн. 783.10 грн. 1 896.42 грн.
Загальна сума коштів, які відповідач повинен сплатити позивачці, як недоплачені на дитину за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року становить 1896 грн. 42 коп.
При розрахунку позивачкою була допущена помилка, і вказана сума менша до виплати – 1885,65 грн., ніж потрібно, відповідно до вищевказаного розрахунку (таблиці), сума до виплати становить 1896,42 грн. Тому відповідач повинен виплатити позивачці недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що становить 1896,42 грн.
Керуючись: ст.ст.111, 121, 160-163 КАС України, ст. 19, 22, 24, 46 ОСОБА_4 України, ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007,ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум», «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області, «Про визнання дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення незаконними та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області по відмові у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення трирічного віку, у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 рік.
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення трирічного віку, у розмірі 1896 грн.42 коп., за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.
Постанова набуває чинності через 10 діб з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції . Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження Постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на Постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.П.Ібадова