Справа № 2-А-1030/09
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
03 серпня 2009 року Ровеньківський міський суд Луганської області
у складі головуючого судді : Ібадової Н.П.
при секретарі Шурупової В.В.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки Луганської області, « Про визнання незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки з відмови у виплаті підвищення до пенсі у розмірах передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Ровеньківського міського суду Луганської області з адміністративним позовом, в якому вказав, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2008 роках йому така допомога не виплачувалась.
З цим питанням він 10 листопада 2008 року, звернувся з заявою до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки на що, 26 грудня 2008 року отримав відповідь, яку вважає незаконною.
Верховна Рада України своїм Законом України № 3235- IV від 20.12.05 року „Про державний бюджет України на 2006 рік", стаття 77 та стаття 110 та Законом України № 489-V від 19.12.2006 року „Про державний бюджет України на 2007 рік", стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України „Про Конституційний Суд України", вирішив:
Пункт 1.) Визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни", пункт 3 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.
Пункт 5.) Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Пункт 6.) Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до 2 статті 3 Закону „Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановленні цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовимй актами. Згідно Частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата йому соціальної допомоги (бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду м. Ровеньки передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня-350 гривень, з 1 квітня-359 гривень, з 1 жовтня-366 гривень.
Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня-380 гривень, з 1 квітня-406 гривень, з 1 жовтня-411 гривень.
1.
2.
Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня-470 гривень, з 1 квітня-481 гривень, з 1 липня-482 гривень, з 1 жовтня-498 гривень. Однак ч. 2, п. 41, розділу II, Закону „Про державний бюджет на 2008 рік" змінює текст ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни" і викладає його в такій редакції „Дітям війні до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", а це згідно Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" -10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином дані зміни зменшили його соціальну допомогу на 20%.
Враховуючи вищезазначене сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить:
Місяць 2006р. 2007р. 2008р.
Січень 350 380 470
Лютий 350 380 470
Березень 350 380 470
Квітень 359 406 481
Травень 359 406 481
Червень 359 406 481
Липень 359 406 482
Серпень 359 406 482
Вересень 359 406 482
Жовтень 366 411 498
Листопад 366 411 498
Грудень 366 411 498
.Сума прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та рік 4302грн. 4809грн. 5793
грн.
(2006, 2007 рік) - (4302+4809) х 30% = 2733 грн. 30 копійок.
(2008 рік) - 5793 х 20%= 1158 гривні 60 копійок.
Всього сума невиплаченої соціальної допомоги з 1 січна 2006 року по кінець 2008 року становить 3891 грн. 90 коп.
Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих конституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні йому як дитині війни виплати йому повідомлено не було, тому про факт порушення йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення його прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації та з відповіді начальника ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки.
Просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 по теперішній час. Визнати діяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Ровеньки по нарахуванню та виплати йому щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" неправомірною. Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 рік в сумі 3891 гривні 90 коп.
Позивач у судовому засіданні свій позов до відповідача, ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки Луганської області, « Про визнання незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки з відмови у виплаті підвищення до пенсі у розмірах передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" підтримав, просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала, прохала суд відмовити за необґрунтованістю і суду пояснила, що статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Саме цим зумовлено застосування норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Після того, як норми цієї статті були визнані Конституційним Судом України не відповідаючими Конституції України, жодним нормативним актом не було передбачено, з якого розміру необхідно розраховувати підвищення дітям війни. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Таким чином, застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є безпідставним. А іншого розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення дітям війни, законодавчо не встановлено. Вважає, що вимоги ОСОБА_1 безпідставні, суперечать чинному законодавству та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Суд , вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Суд також вважає, що термін звернення позивача до суду з адміністративним позовом не пропущений, оскільки він дізналась про своє порушене право, 26.12.2008 року, коли отримав відповідь відповідача про відмову в перерахунку недоплаченої суми державної соціальної допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.6).
Позивач звернувся до управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки, від 10.11.2008 року, з проханням виплатити йому суми підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але отримав відповідь про відмову в задоволенні його заяви.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії віком.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 від сотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Дев'ятого липня 2007 року Конституційним Судом України (у справі №1-29/2007 справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи із зазначеного за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року «діти війни» мали право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги позивача ОСОБА_1, про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни , є обґрунтованими, але як вважає суд ці виплати повинні здійснюватися за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з урахуванням отриманих сум, а не з 01.01.2006 року, як вказує позивач.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 28 грудня 2007 року, №107-17 , внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України, №10-рп , від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.
На підставі Рішення Конституційного Суду України, №10-рп, від 22 травня 2008 року втратила чинність і нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 гривні та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду , відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управління ПФУ в м.Ровеньки Луганської області, в порушенні права позивача ОСОБА_1, на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 ріку, відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Вимоги позивача ОСОБА_1, про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни , у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2008 рік, є обґрунтованими, але як вважає суд ці виплати повинні здійснюватися за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно, з урахуванням отриманих сум.
Керуючись ст.. 111, 121, 158, 159, 160, 163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 22, 46,48, 55, 64 Конституції України; ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд -
П О С Т А Н О В И В:
Вимоги ОСОБА_1 за адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області « Про визнання незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки з відмови у виплаті підвищення до пенсі у розмірах передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" , задовольнити частково.
Визнавати незаконними дії управління ПФУ у м. Ровеньки Луганської області щодо не здійснення належних виплат, ОСОБА_1, підвищення до пенсії, як «дитині війни», за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року , та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно.
Зобов'язати ОСОБА_2 ПФУ в м. Ровеньки Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як «дитині війни» , за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно, з урахуванням фактично отриманих сум, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова набуває чинності через 10 діб з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції . Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження Постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на Постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.П.Ібадова