У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Кривобокової Н.М., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Грищука В.І. ,
представників потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
розглянувши 15 вересня 2009 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2009 року та за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову цього ж суду від 25 березня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого оперуповноваженим ВКР Івано-Франківського МВВС УМВС України в Івано-Франківській області, раніше не судимого, громадянина України,-
________________________________________________________________________________
Справа №11-326/2009р. Головуючий у І інстанції Попович С.С. Категорія ст. 365 ч.2 КК України Доповідач Іванів О.Й.
засуджено за ст. 365 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права займати будь-які атестовані посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на три роки; за ст. 366 ч.1 КК України - на два роки обмеження волі з позбавленням права займати будь-які атестовані посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на три роки; за ст. 371 ч.1 КК України - на два роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – три роки позбавлення волі з позбавленням права займати будь-які атестовані посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на три роки.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою та взято його під варту із зали суду.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 26 березня 2009 року.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 10000 гривень завданої моральної шкоди та 500 гривень судових витрат за отримання правової допомоги.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що він, являючись оперуповноваженим відділу карного розшуку, 17 травня 2003 року приблизно о 20 год. у Вовчинецькому відділі міліції Івано-Франківського МВВС у своєму службовому кабінеті під час проведення особистого обшуку ОСОБА_8 в присутності двох понятих та оперуповноваженого карного розшуку Караби В.М., перевищивши владу та свої службові повноваження, умисно підкинув ОСОБА_8 в ліву задню кишеню штанів згорток фольги з наркотичною сировиною – «маріхуаною», вагою 0,2 грама. Після складення протоколу особистого обшуку ОСОБА_8, в якому було зафіксовано факт виявлення та вилучення у нього наркотичної сировини, ОСОБА_6, бажаючи, щоб ОСОБА_8 визнав свою вину у зберіганні підкинутих йому наркотичних засобів і не заперечував факту їх належності йому, наніс останньому удари кулаками і ногами по різних частинах тіла, чим спричинив ОСОБА_8 фізичний біль та принизив його людську гідність. Не припиняючи своїх умисних дій щодо ОСОБА_8, ОСОБА_6 умисно склав завідомо фіктивний протокол про адміністративне затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 263 КУпАП строком на три доби. Оскільки кількість вилученої у ОСОБА_8 наркотичної речовини була недостатньою для порушення кримінальної справи, ОСОБА_6 23 травня 2003 року своєю постановою відмовив відносно останнього в порушенні кримінальної справи та склав фіктивний адмінпротокол ІФ № 029114 від 17 травня 2003 року про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП, внісши завідомо неправдиві дані щодо виявлення у останнього наркотичної речовини. За результатами розгляду Івано-Франківським міським судом направлених ОСОБА_6 матеріалів адміністративної справи щодо ОСОБА_8, на останнього було накладено судом адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 306 гривень.
Крім цього, постановою Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2009 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_5, виділено з матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в окреме провадження справу в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ст.ст. 365 ч.2, 371 ч.3 КК України та направлено справу в цій частині прокурору для організації та проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, будучи начальником ВКР Івано-Франківського МВВС, в травні 2003 року, перевищивши владу та службові повноваження, які супроводжувались насильством, спричиненням болі та образою особистої гідності потерпілого, вчинив незаконне затримання ОСОБА_8, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним правам та інтересам останнього.
Своє рішення суд мотивував тим, що досудове слідство по справі щодо ОСОБА_7 проведено неповно і ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
В апеляціях на вирок суду:
- прокурор вважає, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає до скасування у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, посилається на неправильну перекваліфікацію судом дій засудженого ОСОБА_6 Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- представник потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає до скасування у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Покликається на те, що судом неправильно вирішено заявлений потерпілим цивільний позов, вважає, що суму стягнення відшкодування моральної шкоди слід збільшити до 25000 грн. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 вважає вирок суду необ’єктивним, упередженим та таким, що побудований на сумнівних і суперечливих доказах. Просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування, а запобіжний захід засудженому змінити на підписку про невиїзд;
- засуджений ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, вказує на те, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв, а обвинувачення ґрунтується на неправдивих доказах. Просить вирок суду скасувати, а справу відносно нього закрити за відсутністю у його діях складу злочину.
В апеляції на постанову Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2009 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 за ст.ст. 365 ч.2, 371 ч.3 КК України на додаткове розслідування прокурор вважає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю зазначених судом підстав повернення кримінальної справи на додаткове розслідування матеріалам справи та фактичним обставинам. Просить постанову суду скасувати, а справу відносно ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_6 підтримав подані ним та захисником ОСОБА_3 апеляції, просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, змінивши вимоги своєї апеляції щодо закриття справи.
ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду справи заперечив доводи апеляції прокурора на постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, зазначив, що не вчиняв протиправних дій щодо ОСОБА_8, що на час вчинення інкримінованих йому дій перебував у відрядженні в м. Львові, просить постанову суду відносно нього залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Грищука В.І. , який підтримав подані прокурором апеляції і просить їх задовольнити, заслухавши представників потерпілого - ОСОБА_1, ОСОБА_2, які просять вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення засудженого ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування, пояснення ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5 щодо законності та обґрунтованості постанови суду , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та представника потерпілого на вирок суду підлягають частковому задоволенню, апеляції засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_3 слід задовольнити, апеляція прокурора на постанову суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як правильно встановив суд кримінальна справа відносно ОСОБА_7 всупереч вимогам КПК України розслідувана неповно.
Зокрема, органами досудового слідства не допитано потерпілого ОСОБА_8 та не проведено з ним ряду слідчих дій під час перебування його на території України в 2007 році для підтвердження чи спростування причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів. Будь-які дані щодо неможливості виконання слідчих дій з участю потерпілого чи з участю інших осіб, а також щодо неможливості виконання інших вказівок рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідно від 18.07.2007 року та 24.09.2007 року про направлення справи на додаткове розслідування, про вжиття заходів з метою їх виконання, у матеріалах справи відсутні.
Під час додаткового розслідування необхідно перевірити чи дійсно з 20 по 23 травня 2003 року ОСОБА_7 перебував у службовому відрядженні у м. Львові та встановити коло осіб, з яким міг працювати і спілкуватися підсудний у зазначений час як у відрядженні, так і у відділі міліції за місцем праці.
Крім цього, інші доводи постанови суду щодо направлення справи відносно ОСОБА_7 на додаткове розслідування колегія суддів вважає обґрунтованими.
Оскільки зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута судом під час розгляду кримінальної справи, так як по справі необхідно провести певний обсяг слідчих дій, то підстав для скасування постанови суду про направлення справи на додаткове розслідування в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ст.ст. 365 ч.2, 371 ч.3 КК України, про що ставиться питання в апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадку, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що досудове слідство відносно інкримінованих засудженому ОСОБА_6 дій проведено неповно, внаслідок чого не встановлено ряд обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Основним доказом винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним неправомірних дій відносно потерпілого ОСОБА_8 є суперечливі показання самого ОСОБА_8, дані ним під час досудового і судового слідства протягом 2004-2005 років. Після повернення справи за рішенням суду від 18.07.2007 року на додаткове розслідування потерпілий ОСОБА_8 органом досудового слідства допитаний не був, у суд першої інстанції потерпілий не з’являвся, у зв’язку з чим не усунуті суперечності в його показаннях щодо проведення у нього обшуку в черговій частині Вовчинецького ВМ, щодо спричинення йому більш ніж десятьма працівниками Вовчинецького та Пасічнянського ВМ тілесних ушкоджень.
Оскільки пред’явлені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачення стосуються однієї і тієї ж особи - ОСОБА_8, без допиту якого, з метою усунення наявних суперечностей і проведення ретельної перевірки зазначених обставин шляхом безпосередніх слідчих дій з ним, неможливо прийти до однозначного висновку відносно їх винуватості чи невинуватості у вчиненому, колегія суддів вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_6 підлягає скасуванню з направленням справи у повному обсязі на додаткове розслідування.
Під час додаткового розслідування необхідно, крім вищенаведеного, встановити і допитати: працівників Вовчинецького ВМ, які 17.05.2003 року могли бути безпосередніми очевидцями подій з участю як потерпілого так і засудженого ОСОБА_6; працівників ІТТ Івано-Франківського МВ УМВС щодо часу доставки ОСОБА_8 у вказану установу.
Окрім того, необхідно встановити чи виконана постанова Івано-Франківського міського суду від 27.05.2003 року відносно притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП в частині накладення на нього штрафу в розмірі 306 гривень і чи є дане судове рішення чинним, чи не вживались ОСОБА_8 заходи для скасування даної постанови шляхом її оскарження.
Колегія суддів вважає, що виділення справи відносно ОСОБА_7 в окреме провадження порушує вимоги ст. 26 КПК України і може негативно відбиватися на всебічності, повноті та об’єктивності дослідження і вирішення справи.
За наведених обставин вирок суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а справа – направленню прокурору для проведення додаткового розслідування, під час якого відповідно до ст. 22 КПК України слід більш повно дослідити обставини справи та прийняти відповідні процесуальні рішення.
Викладене в апеляції захисника ОСОБА_3 і підтримане засудженим ОСОБА_6 клопотання про зміну йому запобіжного заходу на підписку про невиїзд до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 374 КПК, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора на постанову Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2009 року залишити без задоволення, а згадану постанову цього суду про направлення справи відносно ОСОБА_7 на додаткове розслідування – без зміни.
Апеляції прокурора, представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2009 року задовольнити частково, апеляції засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2009 року відносно засудженого ОСОБА_6 скасувати, а справу направити прокурору Івано-Франківської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередньо обраний - тримання під вартою.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: Н.М. Кривобокова
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів