Справа № 297/2992/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів Собослоя Г. Г., Готри Т. Ю.

з участю секретаря Чучки Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лемехи Ростислава Ігоровича, що діє згідно договору від імені Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України, на заочне рішення Берегівського районного суду від 21 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України про встановлення факту трудових відносин, видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Берегівського районного суду від 21 грудня 2016 року позов задоволено повністю.

Встановлено факт існування трудових відносин між Підприємством об'єднання громадян експлуатаційно-виробничим підприємством "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України та ОСОБА_2 з 09 вересня 2014 року по 31 січня 2015 рік.

Зобов'язано Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України видати ОСОБА_2 належно оформлену трудову книжку.

Стягнуто з Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки при звільненні за період з 01 лютого 2015 року по дату пред'явлення позову 28 листопада 2016 року в розмірі 93 066,51 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач (Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України) просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що позивачка ОСОБА_2 виконувала роботи з приготування їжі на підставі цивільно-правових угод. Розрахунки за виконанні роботи проводилися у кінці кожного місяця згідно актів приймання-передачі виконаних робіт. Жодних доказів, що між сторонами існували трудові відносини, в матеріалах справи немає. Отже, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки виниклі відносини носять цивільно-правовий, а не трудовий характер.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивача проти скарги заперечив та просив її відхилити.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що з 09 вересня 2014 року по 31 січня 2015 року на підставі цивільно-правових угод позивачка ОСОБА_2 працювала у відповідача (Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України) на посаді завідувача харчоблоку.

Проведеною перевіркою управління Держпраці у Закарпатській області в Підприємстві об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, щодо не укладення з позивачем трудового договору, так як вона виконувала роботу завідувача харчоблоку. Даний факт підтверджується листом від 16 листопада 2016 року № 07-04/2975 управління Держпраці у Закарпатській області. (а.с. 12-15).

Зокрема, перевіркою встановлено такі порушення: 1) в період з 09.07.2014 року по 31.01.2015 року допущено до роботи позивача ОСОБА_2, не уклавши з ним трудового договору (порушено ч. 3 ст. 24 КЗпП України); 2) трудова книжка звільненої ОСОБА_2 знаходиться в адміністрації підприємства (порушено ст. 47 КЗпП України); 3) у товаристві порушуються строки виплати заробітної плати працівникам, а саме виплата заробітної плати проводиться один раз на місяць (порушення ч. 1 та 2 ст. 115 КЗпП України).

За порушення законодавства про працю на вказаний суб'єкт господарювання накладено штраф відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України в розмірі 43500 грн. та відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 625 КЗпП України в розмірі 1450 грн. Крім того, за наслідками розгляду справи в Берегівському районному суді на генерального директора підприємства ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 510 грн.

Згідно ч. 4 статті 24 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані але працівника фактично було допущено до роботи.

В даному випадку відповідач допустив позивачку до роботи завідувача харчоблоку, тому між сторонами було укладено трудовий договір, а також відповідач зобов'язаний був оформити трудові відносини з позивачкою шляхом внесення запису в трудову книжку про прийняття її на роботу, вказавши дату прийому на роботу 09.09.2014 року.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу.

Положеннями ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п.п.2.2, 2.3, 2.4 Інструкції до трудової книжки вносяться відомості про працівника, відомості про роботу, звільнення. Записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Записи в трудовій книжці про прийняття на роботу в будь-якому разі вносяться не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення.

За приписами пункту 4.1. Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10. цієї Інструкції.

Частиною першою статті 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною пятою статті 235 КЗпП України встановлено, що в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною шостою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в абзацах першому, третьому пункту 32 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», оскільки згідно зі статтею 235 КЗпП України оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно листа Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України від 21 листопада 2016 року № 59, відповідач 31 січня 2015 року звільнив позивачку, при цьому не видав останній трудову книжку. Факт затримки видачі трудової книжки при звільненні ОСОБА_2 з вини відповідача підтверджується також листом Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України від 18 серпня 2016 року (а.с.8,16).

Середній заробіток працівника відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Виходячи з наведеного та положень абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, враховуючи середню заробітну плату позивачки, що складає 139,53 грн. (обчислюючи з виплат за останні 2 місяці роботи, що передували звільненню 3000 грн.+3000 грн./43 дні = 139,53 грн.) та кількість днів затримки видачі трудової книжки, що становить 667 днів (виходячи з наступного дня після звільнення 01 лютого 2015 року по дату пред'явлення позову 28 листопада 2016 року), місцевий суд правильно стягнув з відповідача 93 066, 51 грн. за затримку видачі позивачці трудової книжки.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та виходив з того, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем в період з 09 вересня 2014 року по 31 січня 2015 року, а також їй не було оформлено та видано трудову книжку станом на день звільнення. Розмір середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки становить 93 066, 51 грн.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Лемехи Ростислава Ігоровича, що діє згідно договору від імені Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробниче підприємство "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України, - відхилити.

Заочне рішення Берегівського районного суду від 21 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ____________

Судді ____________

____________