Справа № 11 – 484/09 Головуючий у 1 інстанції – Сівчук А.Є.
Категорія: ч.1 ст. 366 КК України Доповідач – Польовий М.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 16 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Польового М.І.,
суддів Олексюка Я.М., Лозовського А.О.,
з участю прокурора Старчука В.М.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Луцька на постанову Луцького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не судимого, працюючого директором МП «Люксавтосервіс», та ОСОБА_2 , уродженку та жительку АДРЕСА_2, громадянку України, не судиму, працюючу головним бухгалтером МП «Люксавтосервіс», -
звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.366 ч.1 КК України у зв’язку з дійовим каяттям.
Провадження по справі закрито.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд скасовано.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді директора, а ОСОБА_2, працюючи на посаді головного бухгалтера МП «Люксавтосервіс», з метою уникнення від сплати суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», при складанні 28 лютого 2008 року звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2007 рік форми №10-ПІ, в рядок №2 даного звіту умисно внесли завідомо неправдиві відомості, зазначивши, що на підприємстві працює інвалід 2-ї групи загального захворювання ОСОБА_3 повних 6 місяців, відповідно до наказу №8 від 15.06.2007 року, хоча в дійсності вона працевлаштована на підприємстві не була, а наказ про прийняття її на роботу не видавався.
На підставі підробленого звіту МП «Люксавтосервіс» уникло від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка підлягає сплаті до Державного бюджету в сумі 2858,07 грн. за 2007 рік.
Вони ж, при складанні 27 лютого 2009 року звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми №10-пі, в рядок №2 даного звіту умисно внесли завідомо неправдиві відомості, зазначивши, що на підприємстві працює інвалід 2-ї групи загального захворювання ОСОБА_3 повних 6 місяців, відповідно до наказу №6 від 01.03.2008 року, хоча в дійсності вона працевлаштована на підприємстві не була, а наказ про прийняття її на роботу не видавався.
На підставі підробленого звіту МП «Люксавтосервіс» уникло від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка підлягає сплаті до Державного бюджету в сумі 1482,01 грн. за 2008 рік.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, достовірно знаючи, що в звітах містяться неправдиві дані, підписали їх та подали до Волинського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів.
В апеляції помічник прокурора м.Луцька, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили два злочини, а це є перешкодою для звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Як зазначено в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст.45 КК.
Цих вимог закону при розгляді даної справи не дотримано.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили два злочини, а саме: 28.02.2008 року та 27.02.2009 р.
Суд не звернув уваги на те, що це два самостійних злочини, вчинення яких охоплювалось окремими умислами, що це не тривалий і не продовжуваний злочин, що злочини не утворюють ідеальної сукупності.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд неправильно застосував кримінальний закон, безпідставно звільнив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді слід ретельно з’ясувати обставини справи і залежно від встановленого прийняти правильне рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора м.Луцька задовольнити.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.
Головуючий /-/ Польовий М.І.
Судді /-/ /-/ Олексюк Я.М., Лозовський А.О.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду М.І.Польовий