справа № 2-А-2287/1226

2009 рік                          

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.07.2009 року Свердловський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Алейникова В.І.,

при секретарі: Вдовенко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління  праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Свердловського міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, з дійсним адміністративним позовом, де в обґрунтуванні своїх вимог пояснила, що вона у ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину, в зв’язку  з чим звернулася до відповідача з заявою про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року, станом на 2006-2007 рік допомога надається в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Але всупереч вимогам зазначеної вище норми права ст. 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України у справі 09.07.2007 року № 6-рп/2007 р. відповідач виплачував належну їй грошову допомогу не в повному обсязі. З приводу цього позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок раніше виплачених їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплати заборгованість у повному обсязі у відповідності до вимог чинного законодавства  України. Відповідач відмовив позивачу в задоволенні заявлених вимог листом Г-475-01/16 від 22.06.2009 року.  

На підставі викладеного позивач просить постановити рішення, яким визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо сплати їй недорахованих сум виплат до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської здійснити перерахування та виплату на її користь недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, стягнути з відповідача на її користь витрати.

В судове засідання позивач підтримала свої вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок  коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами  у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих, а з 01.01.2008 року не менше 130 грн. - ст. ст. Закону України «Про допомогу з дітьми». Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону України «Про Державний бюджет». Крім того, згідно п. 8 ст. 7 Бюджетного Кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності  відповідного бюджетного призначення. Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік», визначено видатки держави на 2007 та 2008 рік з урахуванням розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Змін після прийняття  Рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року № 6-рп2007 р. та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік» щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не вносилось. Тому Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради не має законних підстав для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Крім того, просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Суд, сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 видане відділом РАЦС  Свердловського міського управління юстиції Луганської області, убачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Свердловськ Луганської області, та його  батько -  ОСОБА_3, мати - ОСОБА_1, актовий запис № 7 (ар. с. 7).

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області № Г-475-01/16 від 22.06.2009 року убачається, що ОСОБА_1 відмовлено в виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (ар. с. 9).

Згідно довідки про прибуток сім’ї від 19.06.2009 року, убачається, що  ОСОБА_1 отримує допомогу  по догляду  за дитиною  до досягнення трирічного віку з 01.042007 року по 08.09.2009 рік, перша виплата провадилась у квітні 2007 року (ар. с. 10).

Відповідно до Закону України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 року встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги  сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Частиною 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”  передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається у розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року дію вказаної норми на 2007 рік зупинено і ст. 56 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»… здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом – у розмірі, що дорівнює  різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячний сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гр. для незастрахованих осіб, для застрахованих осіб, - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію вказаної норми, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тому в частині позову щодо стягнення суми за вказаний період він підлягає задоволенню лише з 09.07.2007 року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривень., з 1 квітня – 463 гривень, з 1 жовтня 470 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату  державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Відсутність  бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат  не можуть бути причиною  відмови у задоволенні позову, з огляду на те, що  судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності  коштів Державного бюджету України. Крім того, пункт 3 Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  передбачає, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми  передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний вік у відсотковому відношенні  до прожиткового  мінімуму, для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам  зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 % цього прожиткового мінімуму.

Законами України «Про Державний бюджет України» на 2007 взагалі не визначався розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, а ті зміни, які вносились до ст. 15 зазначеного Закону, лише з 09.07.2007 року визнані неконституційними.    

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року знову внесені зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці  між прожитковим  мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гр. Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення за 2008 рік слід відмовити.

Згідно з ст. 99  ч.  КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та інтересів  особи встановлюється  річний строк, який, якщо  не встановлено інше, обчислюється з дня, коли  особа дізналася або повинна була дізнатись  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову  на підставі ст. 100 КАС України, так як  наполягав на застосуванні строку звернення до суду, що він був пропущений позивачкою не з поважних причин, так як той факт, що вона займалась вихованням дітей  не є поважною причиною для поновлення строку.

Суд, вважає , що  строк звернення до суду позивачу не може бути поновлений судом , так як суд не вважає  поважною причиною, то що позивач займалась вихованням дитини, так як позивач мала змогу звернутись до суду  у межах строку звернення до суду, передбачених ст. 99 КАС України, так як  про порушення своїх прав  позивач могла дізнатись  з дати оприлюднення  рішення Конституційного суду України  від 09.07.2007 року, та з дати отримання  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме: рішення Конституційного Суду України  було опубліковано 27.07.2007 року , на протязі всього часу позивачка  отримувала державну  допомогу, до суду ОСОБА_1 звернулась  лише 30.06.2009 року, тобто з порушенням строку.  

Тому на підставі вищевикладеного суд, вважає, у позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Свердловської міської ради  про  поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірними  дій щодо  відмови у перерахунку  допомоги по догляду до досягнення дітьми трирічного віку та  зобов’язання  перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку відмовити у зв’язку з пропуском звернення до суду.  

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач разом із за явленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску. Суд, вважає, цю незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

Відповідно  до ст. 94 КАС України суд, вважає, відмовити у задоволенні  позову  в частині стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача , так як позов судом не задоволено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ч. 2 ст. 51, 56 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 104, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У адміністративному  позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Свердловської міської ради  щодо сплати недорахованих сум виплат до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської здійснити перерахування та виплату недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, відмовити у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

В іншій частини адміністративного позову відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови подається потягом 10 днів з дня її проголошення, а в разу складання постанови у повному обсязі – відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції надирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя: