2-145/07

Рішення

Іменем України

07 лютого 2007 року                                Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого- Сливки М.І. при секретарі -СакЛ.П.

з участю- представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

встановив:

05.01.2007 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду і просить постановити рішення, яки зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,02га за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності згідно державного акту НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 сільською радою на підставі її рішення від 15.11.2002 року і зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №НОМЕР_2.

Свої вимоги грунтує на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року йому видно державний акт на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1.

Однак не може належним чином розпоряджатися нею, так як сусіди, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, постійно перешкоджають йому в цьому.

Так, 20.08.2006 року, вони у черговий раз знищили межові знаки, встановлені комісією сільської ради, і самовільно зайняли частину ділянки.

30.10.2006 року Боржавським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель встановлено факт повторного порушення відповідачами земельного законодавства, які самовільно зайняли 0,02га землі.

За це того ж дня щодо ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, який розглянуто 13.11.2006 року і на неї - накладено штраф.

30.11.2006 року, при повторній перевірці, встановлено, що відповідачі не усунули перешкод в користуванні належною йому земельною ділянкою, так як не звільнили її.

Позивач ОСОБА_3 до суду не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, в порядку ст.169 ч.3 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що так, зважаючи на додані до справи документи, є обгрунтованими

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги заперечив і пояснив, що проживає у цьому місці 6 років; викопав криницю глибиною біля 6 метрів: державного акту на право приватної власності на належну йому земельну ділянку та на ділянку, де викопав колодязь, не мас; той, який є у позивача, вважає фальшивим; пробував домовити з сестрою позивача про використання колодязя, який розташований на землі ОСОБА_3, однак згоди не дійшли.

Відповідач ОСОБА_5, належним чином повідомлена про час слухання справи, про що

свідчить розписка, зроблена її чоловіком та відповідачем ОСОБА_4, з яким вони

проживають разом, на телеграфному повідомленні про виклик, в судове засідання не

з'явилася.             _

2

У зв'язку з цим, судове засідання відбулося ЗАОЧНО, в порядку ст.ст.76 ч.3,169 п.4, 224 ЦПК України.

Допитана судом свідок ОСОБА_6 показала, що належний їй участок та ділянка позивача розташовані поруч. На участку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 зробили колодязь. Ще до початку робіт з копанням колодязя вона викликала комісію, бо ОСОБА_4., в порушення межі, був загородив частину землі позивача. Комісія приходила, але нічого не могла зробити, тому ОСОБА_3 звернувся до суду.

Вислухавши учасників, вивчивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні належними доказами встановлено, що: ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачу видно державний акт на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 (а.с.9); однак він не може належним чином розпоряджатися нею, так як сусіди. ОСОБА_4 та ОСОБА_5. постійно перешкоджають йому в цьому: так, 20.08.2006 року, вони у черговий раз знищили межові знаки, встановлені комісією сільської ради, і самовільно зайняли частину ділянки, що стверджено протоколом комісії від 21.08.20-06 року (а.с.10); 30.10.2006 року Боржавським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель встановлено факт повторного порушення відповідачкою ОСОБА_5 земельного законодавства, яка самовільно зайняли 0,02га землі, належної ОСОБА_3. з чим вона погодилася, оскільки підписала та не оскаржувала його (а.с.11-12); за це того ж дня щодо ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, з чим вона погодилася, оскільки підписала та не оскаржувала його (а.с.іЗ-14) та внесено припис щодо необхідності звільнення ділянки (а.с.16); 13.11.2006 року його розглянуто і на неї накладено штраф, з чим вона погодилася (а.с.17); 30.11.2006 року, при повторній перевірці, встановлено, що відповідачі не усунули перешкод в користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою так як не звільнили її а.с.18-19); з цього приводу ОСОБА_5 був внесений припис (а.с.20-21).

Допитана судом свідок ОСОБА_6 показала, що належний їй участок та ділянка позивача розташовані поруч. На участку ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3 зробили колодязь. Ще до початку робіт з копанням колодязя вона викликала комісію, бо ОСОБА_4, в порушення межі, був загородив частину землі позивача. Комісія приходила, але нічого не могла зробити, тому ОСОБА_3 звернувся до суду.

За встановлених судом у судовому засіданні обставин позов підставний і підлягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 10,131,201,213.215,224-228 ЦПК України та ст.212 ЗК України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_3- задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,02га за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності згідно державного акту НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 сільською радою на підставі її рішення від 15.11.2002 року і зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №НОМЕР_2.

Відповідно до ст.227 ЦПК України у 5 денний строк копію рішення рекомендованим листом направити особі, яка не приймала участі у розгляді справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про таке і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Роз'яснити, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.