Справа №6-13913 св 09

Категорія ЦП:

АПП:

Головуючий у першій інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Доповідач: Жайворонок Т.Є..

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Жайворонок Т.Є.,  Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_9, про визнання дійсним договору купівлі-продажу за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до якої приєднався ОСОБА_10, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 2 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що дана квартира належить їм на праві власності, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вселилися в дану квартиру без їх відома та згоди. 20 березня 2006 року через третю Львівську державну нотаріальну контору відповідачам направлено письмове повідомлення про необхідність звільнення житла протягом одного місяця. Однак після попередження ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не звільнили квартиру.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який в ході судового розгляду уточнили та просили визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 травня 2004 року між ними та ОСОБА_1, ОСОБА_2 Судом в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 2 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2009 року, первісний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення задоволено. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_10 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу відмовлено.

До Верховного Суду України звернулися із касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, до якої приєднався ОСОБА_10, і просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 2 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 2 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 Судді:  Т.Є. Жайворонок  

 Н.П. Лященко

 В.С. Перепічай