Судове рішення #6345513
47/32/19

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А


06.10.09 р.                                                                                          № 47/32/19          


Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Тарасенко К.В. (доповідач по справі),

суддів:                                        Шкурдової Л.М.,

                                                  Шевченко В.Ю.,


секретар судового засідання –Матвієвська Г.В.,


за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 06.10.2009 року,


розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех»на рішення господарського суду Київської області від 25.06.2009 року (дата підписання повного тексту –30.06.2009 року)

по справі № 47/32/19 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом              Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2»в особі Заводу «Озон»ВАТ «Промтехмонтаж-2», м. Київ,

до                             Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех», с. Горобіївка, Бориспільський район, Київська область,

про                          стягнення 26 392, 40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2»в особі Заводу «Озон»ВАТ «Промтехмонтаж-2»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех»про стягнення 26 392, 40 грн.

Під час розгляду справи позивач неодноразово подавав заяви про збільшення та уточнення позовних вимог та остаточно сформулював їх заявою від 25.05.2009 року, якою просив стягнути з відповідача 22 399, 20 грн. боргу, 2 643, 84 грн. пені, 526. 93 грн. 3 % річних, та інфляційних у розмірі 3 079, 22 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2009 року у справі № 47/32/19 позов задоволено, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 22 399, 20 грн. основного боргу, 2 643, 84 грн. пені, 3 079, 22 грн. інфляційних, 526, 93 грн. 3 % річних, 286, 49 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт. Визнавши позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, місцевий господарський суд вирішив їх задовольнити.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 25.06.2009 року по справі № 47/32/19 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, а викладені у ньому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, відповідач серед доводів апеляційної скарги та додаткових пояснень до неї зазначає наступне:

- судом не враховано, що Акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень на суму 22 399, 20 грн. фактично був останнім, оплата за ним була остаточна, робіт по договору позивач більше не здійснював;

- згідно п. 4.1.4. договору остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником після підписання: акта прийому передачі всіх видів робіт; акта пусконалогоджувальних робіт, якості монтажу по вентиляційній системі; паспортів на обладнання; паспортів вентиляційної системи та інших необхідних документів. На момент винесення рішення позивачем не були виконані усі умови, передбачені п. 4.1.4. договору, що позбавляє його права на остаточний розрахунок;

- оскільки усі роботи по встановленню обладнання на підприємстві відповідача позивачем були виконані, оплата за останнім актом виконаних робіт і буде фактично кінцевим розрахунком за виконані роботи, однак її специфіка передбачає не тільки встановлення відповідного обладнання, але й надання відповідної документації на нього, що передбачено умовами пп. 4.1.4, 9.6. та 9.9. Договору;

- зазначені вище умови позивачем як підрядником виконані не були, жодної документації на встановлене обладнання надано не було, у зв’язку з чим кінцевий розрахунок підлягатиме здійсненню лише після виконання підрядником усіх умов діючого договору;

- невиконання підрядником умов п.п. 9.6., 9.9., 4.1.4. Договору тягне за собою ряд негативних наслідків для замовника, що пов’язано не тільки з незадовільною роботою обладнання, але й в тому числі також стосується перевірок відповідними контролюючими органами, що у разі незадовільної роботи обладнання або відсутності необхідної технічної документації може призвести до вимкнення таких систем інспекторами з подальшим закриттям об’єкту, на якому вони встановлені, як це передбачено діючим законодавством.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 18.08.2009 року.

Ухвалою від 18.08.2009 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України у зв’язку з неявкою представників сторін відкладено на 22.09.2009 року.

У судовому засіданні 22.09.2009 року сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, яке колегією суддів задоволено.

Ухвалою від 22.09.2009 року у зв’язку з необхідністю витребовування додаткових доказів у справі відкладено її розгляд на 06.10.2009 року.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 25.06.2009 року без змін.

Так, у своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що доводи відповідача є безпідставними з огляду на наступне:

- відповідно до п. 7.1.1. Договору № 11 від 27.08.2007 року акти здачі приймання виконаних підрядних робіт надаються підрядником для розгляду замовником протягом 10-ти календарних днів або надається письмова вмотивована відмова. В разі відсутності вмотивованої відмови, акти вважаються підписаними, роботи прийнятими, про що свідчить підписаний обома сторонами по договору акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року;

- відповідно до п. 7.1.2. Договору при виявленні в процесі приймання робіт недоліків складається  дефектний акт із зазначеними строками усунення недоліків в роботах, але зазначеного акту замовник не надав, а отже погодився з якістю виконаних робіт;

- відповідно до розділу 11 Договору гарантійний строк експлуатації встановлюється протягом одного року після підписання акту приймання-передачі змонтованих систем. Недоліки, які будуть виявлені протягом такого строку оформляються дефектним актом, який підписується сторонами з зазначенням строку їх усунення, але замовник не надав такого акту, а гарантійний строк закінчився 08.08.2009 року;

- посилання відповідача щодо неповного виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 24 Акту приймання підрядних робіт за листопад 2007 року такі роботи виконані і зазначений акт підписаний обома сторонами;

- підтвердженням того, що позивачем передавались відповідачу паспорти на обладнання та вентиляційні системи є Лист Заводу «Озон»від 20.02.2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2007 року сторони уклали Договір № 11, відповідно до розділу 2 якого підрядник (Завод «Озон») за завданням замовника (ТОВ «Ізотех») зобов’язується в порядку та на умовах, обумовлених в даному договорі, на власний ризик, своїми силами та засобами виконати наступні роботи: виготовити, змонтувати та провести пусконалогоджувальні роботи на об’єкті, наступних систем –повітропроводи, вентиляційні системи, водостоки та аспірацію згідно проектно-кошторисної документації замовника, що підлягають виконанню підрядником у відповідності до умов даного договору відповідно до додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного договору, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, обумовлених даним договором.

Вартість робіт з урахуванням вартості матеріалів та обладнання згідно Додатку № 1 (а.с. 37) до даного Договору складає без ПДВ 410 847, 00 грн., ПДВ 82 169, 40 грн., всього разом з ПДВ 493 016, 40 грн. (п. 3.1.1. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору замовник після підписання Договору  сплачує підряднику аванс, необхідний для початку проведення робіт по Договору  у розмірі разом з ПДВ 190 000,00 грн. Оплата робіт здійснюється підряднику замовником щомісячно на підставі актів виконаних робіт з урахуванням пропорційно передбаченого Договором авансу. Замовник не пізніше 21 дня з моменту підписання Договору перераховує авансовий платіж за обладнання у розмірі 180 000, 00 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником після підписання: акту прийому-передачі всіх видів робіт, якості монтажу по вентиляційній системі; паспортів на обладнання; паспорту вентиляційної системи та іншої необхідної документації.

Початком проведення робіт вважається день надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника у відповідності до п. 4.1.1. Договору. Підрядник зобов’язується виконати весь об’єм робіт протягом 50 днів з моменту початку проведення робіт. (п.п. 5.1.-5.2. Договору).

Приймання виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з моменту надання підрядником Акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт. Акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт надаються підрядником для розгляду замовником у строк не пізніше 25-го числа поточного місяця і підписується замовником протягом 10-ти календарних днів або надається письмова мотивована відмова. У випадку відсутності мотивованої відмови, акти вважаються підписаними, роботи –прийнятими. При виявленні у процесі прийому робіт недоліків, складається дефектний акт з вказаними строками усунення недоліків у роботах. Роботи підрядника по усуненню недоліків вказаних у акті, замовником не оплачуються (п.п. 7.1.-7.1.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїх розрахунках, наведених у позовній заяві, помилково вказує, що загальний розмір виконаних ним робіт становить 796 429, 90 грн., в подальшому надавши пояснення, що ним до розрахунку включено дані щодо  взаєморозрахунків між сторонами по іншому договору.  

Так, на виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 466 348, 00 грн., що підтверджується підписаними сторонами Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та Актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року на суму 89 118, 00 грн., Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року на суму 266 802, 00 грн., Актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року на суму 110 428, 80 грн. (а.с. 55-66).

В подальшому між сторонами у зв’язку з виникненням додаткових робіт на об’єкті було укладено Додаткові угоди до Договору № 11 від 27.08.2007 року: № 1 від 06.11.2007 року, № 2 від 12.02.2008 року, № 3 від 07.05.2008 року з відповідними додатками, якими визначено загальну вартість робіт по додатковим угодам.

Позивачем на виконання зазначених Додаткових угод виконано роботи на суму 65 377, 36 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року № 1 на суму 18 086, 83 грн., Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 4 442, 40 грн., Актом приймання виконаних робіт № 2 за січень 2008 року на суму 14 004, 19 грн., Актом приймання виконаних робіт за лютий 2008 року № 3 на суму 20 873, 17 грн., Актом приймання виконаних робіт № 4 за травень 2008 року на суму 7 970, 77 грн.

Також, згідно Акту приймання виконаних робіт за липень 2008 року позивачем виконано відповідно до Додаткової угоди № 4 до Договору № 11 від 27.08.2007 року роботи на суму 24 253, 74 грн. та згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та Акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на суму 22 399, 20 грн.

Таким чином, загальна вартість робіт, які підлягають оплаті, складає 578 379, 10 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач неповністю розрахувався з позивачем за виконані роботи з виготовлення та монтажу вентиляційних систем, сплативши останньому 555 979, 90 грн., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 22 399, 20 грн.

Пунктом 4.1.2 договору встановлено, що оплата робіт проводиться щомісячно на підставі актів виконаних робіт з врахуванням коштів сплачених в якості попередньої оплати.

Пунктом 4.1.4 договору встановлено, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником після підписання: акта прийому-передачі всіх видів робіт; акта пусконалагоджувальних робіт, якості монтажу по вентиляційній системі; паспортів на обладнання; паспортів вентиляційної системи та інших необхідних документів.

Розмір зазначеної вище заборгованості відповідачем не заперечується, однак на думку останнього, оскільки позивачем після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на суму 22 399, 20 грн. більше робіт по Договору не здійснювалось, розрахунок по даному акту є остаточним щодо договірних відносин, які склалися між сторонами, а тому у відповідності до п. 4.1.4. Договору відповідачем може бути здійснено оплату лише після підписання акта прийому передачі всіх видів робіт, акта пусконалагоджувальних робіт, якості монтажу по вентиляційній системі, паспортів на обладнання, паспортів вентиляційної системи та інших необхідних документів.

Колегія суддів погоджується з даними доводами апеляційної скарги та вважає, що господарський суд Київської області дійшов передчасного висновку відносно того, що оплата, яка має бути здійснена відповідачем по Акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року є помісячною, а не кінцевою.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи зі змісту Додатку № 1 до Договору та Акту приймання-передачі виконаних робіт за листопад 2007 року, роботи не виконані в повному об’ємі передбаченому договором та додатками до нього, а отже повинні сплачуватися відповідно до приписів встановлених пунктом 4.1.2 Договору.

Так, згідно Додатку № 1 до Договору № 11 від 27.08.2007 року, яким сторонами було обумовлено кошторис витрат, та Актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року, позивачем виконано пусконалагоджувальні роботи на суму 4 227, 00 грн., обумовлений розмір з врахуванням паспортизації систем –30 106, 95 грн.

Водночас, зазначена різниця у сумах вартості пусконалагоджувальних робіт не є належним доказом невиконання таких робіт позивачем у повному обсязі, тим більше, що розділом ІХ Додатку № 1 до Договору визначається вартість пусконалагоджувальних робіт у розмірі 30 106, 95 грн. разом з паспортизацією систем, однак в п. 24-29 Акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року йдеться лише про виконання пусконалагоджувальних робіт, жодних відомостей про паспортизацію  даний та інші підписані сторонами акти не містять.

Також, згідно пояснень позивача ним у повному обсязі виконані пусконалагоджувальні роботи, що й стало підставою для підписання вищезазначеного акту замовником.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору при виявленні в процесі приймання робіт недоліків складається  дефектний акт із зазначеними строками усунення недоліків в роботах.

Оскільки сторонами не надано доказів укладення відповідних актів, або пред’явлення претензій замовником до підрядника щодо якості та повноти проведених пусконалагоджувальних робіт, відповідачем підписано відповідний акт приймання підрядних виконаних робіт, –правові підстави для висновку щодо невиконання позивачем пусконалагоджувальних робіт у повному обсязі відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи скаржника стосовно того, що оплата робіт згідно Акту виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року є остаточною у розумінні п. 4.1.4. Договору, –обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Пунктом 4.1.4 договору встановлено, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником після підписання: акта прийому-передачі всіх видів робіт; акта пусконалагоджувальних робіт, якості монтажу по вентиляційній системі; паспортів на обладнання; паспортів вентиляційної системи та інших необхідних документів.

Зазначений пункт Договору відповідає чинним державним стандартам та нормам, які діють у сфері встановлення та експлуатації вентиляційних систем.

Так, згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію»від 10.05.1993 року N 46-93 до державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори

техніко-економічної та соціальної інформації. Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів. Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаною у м. Москві 13 березня 1992 року (надалі - міждержавні стандарти). Республіканські стандарти Української РСР (РСТ УРСР) застосовуються як державні до їх заміни чи скасування.

Зокрема, згідно Угоди про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаною Україною 13.03.1992 року, із змінами і доповненнями, внесеними Протоколом від 03.11.1995 року, сторони, маючи повну самостійність у питаннях формування і реалізації систем стандартизації, метрології і організації робіт у цій галузі: визнають діючі стандарти «ГОСТ»як міждержавні; зберігають абревіатуру «ГОСТ»за новими міждержавними стандартами, передбачаючи гармонізацію їхніх вимог з міжнародними, регіональними і передовими національними стандартами.

Відповідно до п. 4.16. Будівельних норм та правил БНіП 3.05.01-85 «Внутрішні санітарно-технічні системи», затверджених Постановою Держбуду СРСР від 13.12.1985 року № 224 завершальною стадією монтажу систем вентиляції та кондиціонування повітря є їх індивідуальні випробовування.

На кожну систему вентиляції та кондиціонування повітря оформлюється паспорт в двох екземплярах по формі обов’язкового додатку № 2 (абз. 2 п. 4.18. БНіП 3.05.01-85)

Крім того, згідно п. 2.2.4. Міждержавного стандарту Системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.4.021-75 «Системи вентиляційні. Загальні вимоги», затвердженого та введеного в дію Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 13.11.1975 року № 2849, системи вентиляції повинні вводитись в експлуатацію після закінчення пусконалагоджувальних робіт і оформлення технічних паспортів наладки систем на проектні витрати повітря, а також актів про виконання комплексного випробовування.

Як стверджує позивач, ним передавались паспорти на обладнання та вентиляційні системи технічному директору Гудим І.І. ТОВ «Ізотех», що підтверджується Листом Заводу «Озон»ВАТ «Промтехмонтаж-2»б/н від 20.02.2009 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду оцінює зазначений Лист критично та зазначає, що він не може бути належним доказом, що підтверджує виготовлення позивачем та передачу відповідачу паспортів на обладнання та вентиляційні системи, оскільки складений в односторонньому порядку, доказів його надсилання не надано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Обов’язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з’ясувати обставини, які мають значення для справи.

Інших будь-яких доказів паспортизації вентиляційних систем, окрім вищезгаданого листа, на який посилається позивач, останнім не надано.

Наявна у справі Довідка про виконання робіт за підписом комерційного директора ТОВ «Ізотех»без номеру та дати щодо підтвердження виконання позивачем робіт згідно Договору № 11 від 27.08.2007 року, додаткових угод до нього №№ 1, 2, 3, та відсутності претензій з боку замовника, також не може свідчити про паспортизацію систем підрядником, оскільки в ній йдеться лише про виконання робіт та відсутні будь-які відомості про видачу паспортів на відповідне обладнання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не виконано вимог п. 4.1.4. Договору щодо надання паспортів на обладнання та вентиляційні системи замовнику, у зв’язку з чим, оскільки саме з даними діями сторони при укладенні Договору пов’язали право підрядника на остаточний розрахунок за виконані роботи, –вимоги позивача щодо обов’язку відповідача провести розрахунок у розмірі 22 399, 20 грн. боргу, 2 643, 84 грн. пені, 526. 93 грн. 3 % річних, та інфляційних у розмірі 3 079, 22 грн. є необґрунтованими та передчасними, з огляду на що позов задоволенню не підлягає.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 25.06.2009 року у справі № 47/32/19 прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех»на рішення господарського суду Київської області від 25.06.2009 року у справі № 47/32/19 –задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 25.06.2009 року у справі № 47/32/19 –скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 47/32/19, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2»в особі Заводу «Озон»ВАТ «Промтехмонтаж-2»(03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 19а, код 01414034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех»(08300, Київська область, Бориспільський район, с. Горобіївка, вул. Леніна, 15а, код 30369617) 143, 24 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 47/32/19 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.


Головуючий суддя:                                                                              К.В. Тарасенко



Судді:                                                                                                      Л.М. Шкурдова



                                                                                                                В.Ю. Шевченко


Дата відправки  21.10.09

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація