Копія
Справа № 2-468
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 червня 2009 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого Стасюка М.І.
при секретарі Лисій В.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику
справу за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні позивачі змінили позовні вимоги і просять визнати недійсним договір дарування від 22 лютого 2005 року ОСОБА_4 житлового будинку з господарськими спорудами №19 по 2-му провулку І.Богуна в м. Хмільнику вартістю 45544 гр. ОСОБА_5, зареєстрованого і посвідченого нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області 22 лютого 2005 року за №286, посилаючись на те, що ОСОБА_4 взявши зобов’язання доглядати їх і не виконуючи цього зобов’язання, після смерті їх батька ОСОБА_6 незаконно отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 3 квітня 2004 року, відповідно до якого за ним було визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна в м. Хмільнику вартістю 45544 гр., 22 лютого 2005 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був укладений договір дарування вказаного житлового будинку, який у цей же день посвідчений нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу і зареєстрований нотаріусом за №286, відповідно до якого цей житловий будинок подарований ОСОБА_4 ОСОБА_5, проте вказаний договір укладений під час розгляду справи у суді щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_5 В.В. та розподіл спадкового майна, а рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 жовтня 2006 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, виданого на ім'я ОСОБА_4, і в порядку розподілу спадкового майна за законом ОСОБА_4 виділено 37/100 частини спірного житлового будинку, ОСОБА_2 виділено 31/100 частини спірного житлового будинку, ОСОБА_4 виділено 32/100 частини спірного житлового будинку і, оскільки недійсність правочину прямо не встановлена законом, але вони оспорюють його дійсність, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, посилаючись на те, що він після смерті свого батька ОСОБА_6, являючись його рідним сином і маючи право на спадщину за законом, на законних підставах отримав в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом від 3 квітня 2004 року, відповідно до якого отримав право власності на житловий будинок з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна в м. Хмільнику, являючись власником будинку, мав право на володіння і розпорядження цим майном, тому 22 лютого 2005 року між ним і ОСОБА_5 був укладений договір дарування, який був посвідчений нотаріусом і зареєстрований в державному реєстрі за №286, за яким він подарував ОСОБА_5 цей будинок, проте рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2006 року визнано частково недійсним видане йому свідоцтво про право на спадщину за законом і в порядку розподілу спадкового майна за законом йому виділено 37/100 частину цього житлового будинку, ОСОБА_2 виділено 31/100 частину цього житлового будинку, ОСОБА_4 виділено 32/100 частини цього житлового будинку, тому є підстави визнати договір дарування від 22.02.2005 року частково недійсним - в частині права власності на житловий будинок ОСОБА_4 і ОСОБА_2, а в частині його права власності на цей житловий будинок, а саме 37/100 частини житлового будинку, залишити договір дарування від 22.02.2005 року без змін, так як він має право на володіння і розпорядження цим майном, являючись власником цієї частини будинку.
Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те, що договір дарування від 22.02.2005 року між нею та ОСОБА_4, житлового будинку з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна в м. Хмільнику, який посвідчений і зареєстрований нотаріусом, укладений відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави визнати цей договір недійсним.
Суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.ст.316-317,319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;
Відповідно до ст. 203 ч.1 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу і іншим актам цивільного законодавства; а згідно ст.215 ч.3 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
Показаннями сторін і свідка ОСОБА_7, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 3.04.2004 року, договором розподілу спадкового майна від 3.04.2004 року, реєстраційними посвідченнями на житловий будинок №19, рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24.10.2006 року, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30.01.2007 року та ухвалою Верховного Суду України від 15.08.2007 року доведено, що після смерті 7 лютого 2001 року ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна в м. Хмільнику вартістю 45544 гр., спадкоємцями майна ОСОБА_6 за законом являються ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, на підставі договору розподілу спадкового майна від 3.04.2004 року відповідач ОСОБА_4 в нотаріальній конторі 3.04.2004 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого за ним визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна у м. Хмільнику, рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 24.10.2006 року договір розподілу спадкового майна від 3.04.2004 року і свідоцтва про право на спадщину за законом від 3.04.2004 року визнані частково недійсними і в порядку розподілу спадкового майна за законом визнано: право власності за ОСОБА_4 на 37/100 частини вказаного житлового будинку, право власності за ОСОБА_2 на 31/100 частини вказаного житлового будинку, право власності за ОСОБА_4 на 32/100 частини вказаного житлового будинку, вказані частини житлового будинку №19 пройшли державну реєстрацію у КП Вінницьке ООБТІ;
Показаннями сторін, свідка ОСОБА_7, договором дарування від 22.02.2005 року та необхідними документами про нотаріальне посвідчення і внесення до державного реєстру цього договору доведено, що 22 лютого 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір дарування, який 22.02.2005 року посвідчений нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №286, відповідно до якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна у м. Хмільнику;
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_4, являючись спадкодавцем після смерті 7.02.2001 року свого батька ОСОБА_6 і отримавши право власності на 37/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна м. Хмільника в порядку спадщини за законом за рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 24.10.2006 року, мав право користуватись і розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, тому в цій частині договір дарування від 22.02.2005 року являється законним; оскільки за вказаним рішенням суду від 24.10.2006 року свідоцтво про право на спадщину за законом від 3.04.2004 року визнано
- 2 -
частково недійсним і позивачкам ОСОБА_4 і ОСОБА_2 виділено на праві власності в порядку спадщини за законом 63/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку І.Богуна у м. Хмільнику, відповідно до вимог ст.215 ч.3 ЦК України є підстави визнати в цій частині договір дарування від 22.02.2005 року частково недійсним, розподіливши судові витрати відповідно до частини задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10,60,174,213-215,223,294 ЦПК України, ст.ст.203,215,316-319,321,717-720 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовільнити частково.
Визнати договір дарування від 22 лютого 2005 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області 22 лютого 2005 року і зареєстрованого в державному реєстрі за №286, щодо дарування 63/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями №19 по 2-му провулку ОСОБА_9 у м. хмільнику Вінницької області недійсним.
Стягнути з ОСОБА_4 143 гр.46 коп. судового збору на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 800 гр. компенсації витрат на оплату юридичних послуг, 30 гр. компенсації витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи і 143 гр.46 коп. компенсації витрат на оплату судового збору, а всього 973 гр. 46 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 30 гр. компенсації витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_2.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
З оригіналом вірно:
В.о. Голови
Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_10
Ст. секретар Фігурська Н.А.
Рішення набрало чинності 4 липня 2009 року.
В.о. Голови
Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_10
Ст. секретар Фігурська Н.А.
- Номер:
- Опис: про визнання права власності на нерухоме майно
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-468
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Стасюк М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.04.2011
- Дата етапу: 02.06.2011