Справа № 2а-11370/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Білоусенка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить визнати дії відповідача у неправильному нарахуванні йому чорнобильських коштів неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по доплаті до заробітної плати за період з 01.01.1998 року по 30.09.2009 року (ст.39) в сумі 13354,35 грн., мотивуючи тим, що він працює та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказаний період роботи йому виплачувалась доплата до заробітної плати, що встановлена в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав.
В судове засідання позивач не з’явився, але в своїй позовній заяві просить суд справу розглядати без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав лист-заперечення, в якому просить справу розглянути без його участі. Щодо задоволення позову заперечує.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, працює та перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА, проживає в с. Покалів Овруцького району Житомирської області.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на відповідну доплату, яку отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 – в сумі 5,20 грн.( в залежності від відпрацьованого часу) .
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС, копією паспорту, довідками виконкому Покалівської сільської ради, відділу освіти Овруцької РДА про проведені виплати вказаної доплати та допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по :
- - ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 1 мінімальна заробітна плата, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 520 тис.крб. (5,20 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомог в розмірах, передбачених Законом, не було.
Посилання на Бюджетний Кодекс та норми, які визначають видатки в межах Законів ?ро Держаний бюджет” суд також вважає безпідставними, оскільки останніми передбачено лише видатки в межах кошторисів, що не забороняє проводити нарахування компенсацій та допомог на підставі Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Викладена вище думка суду також ґрунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини.
Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров’я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров’я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.
Конституційний Суд України вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.46 Конституції), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану.
Зважаючи на суми компенсацій та допомог, що визначені постановою КМ № 836, остання фактично призупинила дію окремих статей Закону, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.
В своїх же рішеннях, щодо невиконання рішень судів України, Європейський Суд з прав людини вказує, що стверджуванні труднощі держави не можуть перешкоджати в отриманні компенсації (?олгов проти України” від 19.04.05), економічні труднощі не можуть бути виправданням Уряду (?ерняєв проти України” від 26.07.05), органи державної влади не повинні посилатися на брак грошових коштів, як на виправдання невиконання рішення ( ?еркач та Палек проти України” від 21.12.04), що суд також враховує відносно безпідставності мотивів представника відповідача про неможливість виплат згідно Закону у зв’язку з браком коштів у бюджеті.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" були зупинені дії ст.ст.37,39 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" були зупинені дії ст.ст.37,39 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність. За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с. Покалів Овруцького району Житомирської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю .
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
- з 01.09.1996 року – 15 грн.,
- з 01.01.1998 року – 45 грн.,
- з 01.07.1998 року – 55 грн.,
- з 01.01.1999 року – 74 грн.,
- з 01.04.2000 року – 90 грн.,
- з 01.07.2000 року – 118 грн.,
- з 01.01.2002 року – 140 грн.,
- з 01.07.2002 року – 165 грн.,
- з 01.01.2003 року – 185 грн.,
- з 01.12.2003 року – 205 грн.,
- з 01.09.2004 року – 237 грн.,
- з 1.01.2005 року – 262 грн.,
- з 01.04.2005 року – 290 грн.,
- з 01.07.2005 року – 310 грн.,
- з 01.09.2005 р. - 332 грн.,
- з 01.07.2007 р.- 440 грн.,
- з 01.10.2007 р.- 460 грн.,
- з 01.01.2008 р. - 515 грн.,
- з 01.04.2008 р. – 525 грн.,
- з 01.10.2008 р. – 545 грн.,
- з 01.12.2008 р. – 605 грн.,
- з 01.04.2009 р. – 625 грн.,
- з 01.07.2009 р. – 630 грн.
Заборгованість перед позивачем за ст.39 Закону за період : з 01.01.1998 р. по 24.09.2009 р., з відрахуванням отриманих коштів становить 13354,35 грн.
Оскільки, ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст. 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати.
Функції щодо обслуговування бюджетних програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з виконкому Покалівської сільської ради, відділу освіти Овруцької РДА передані управлінню праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, а тому кошти підлягають стягненню з останнього.
Від сплати судового збору позивача звільнено згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідача – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішенням Овруцької міської ради № 14 від 22.01.2009 року.
На підставі ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА по проведенню виплат, що встановлені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року неправомірними.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до заробітної плати за період з 01.01.1998 року по 24.09.2009 року в сумі 13354,35 грн .
На постанову суду до Київського Апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення її в повному обсязі, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського Апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ :