КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
12.10.09 р. № 20/91
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гнида Ф.А. –представник за дов. №01-15/90 від 24.01.2009 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 –представник за дов. №1-2671 від 28.08.2009 р.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 20/91 (суддя –Киричук О.А.),
за позовом: Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», м. Полтава;
до: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Кобеляки Полтавської області;
про: стягнення заборгованості у сумі 18 978,09 грн.,
В С Т А Н О В И В:
10.04.2009 року Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 18 978,09 грн., з яких: 16 119,59 грн. основного боргу за Договором підряду від 01.10.08 р. №18-Д, 1 394,61 грн. пені, 1 289,56 грн. нарахувань індексу інфляції, 174,33 грн. 3% річних.
Заявою від 24.06.09 р. №01-09/463 позивач збільшив розмір позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 16 119,59 грн. основного боргу за Договором підряду від 01.10.08 р. №18-Д, 1 813,47 грн. пені, 1 722,74 грн. нарахувань індексу інфляції, 189,78 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови Договору підряду від 01.10.08 р. №18-Д, не розрахувався за виконані роботи у сумі 16 119,59 грн.
За прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем, на підставі п. 10.1 названого Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано 1 813,47 грн. пені за період з 04.11.08 р. по 24.06.09 р., 1 722,74 грн. нарахувань індексу інфляції за період з 04.11.08 р. по 31.05.09 р., 189,78 грн. 3% річних за період з 04.11.08 р. по 24.06.09 р.
Відповідач –ФОП ОСОБА_3 проти позову заперечила з підстав, викладених у клопотанні від 16.06.09 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 р. у справі №20/91 позовні вимоги задоволено повністю, визначено до стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»16 119,59 грн. основного боргу, 1 813,47 грн. пені, 1 722,74 грн. нарахувань індексу інфляції, 189,78 грн. 3% річних, 199,46 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із вищеназваним Рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі №20/91, матеріали справи направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Заявою від 03.09.09 р. відповідач уточнив вимоги по апеляційній скарзі, просив Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі №20/91 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у позові повністю.
У доводах апеляційного оскарження ФОП ОСОБА_3 наголошує на тому, що Акти виконаних робіт, які надавались позивачем у підтвердження факту виконання робіт не відповідають нормативно-правовим актам з правил їх складання. За оцінкою відповідача, факт виконання транспортної роботи підтверджується товарно-транспортною накладною.
Також, відповідач зауважує на тому, що розрахунок господарських санкцій –пені, 3% річних та нарахувань індексу інфляції виконаний позивачем за різні періоди.
Позивач - ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»правом наданим ст. 96 ГПК України не скористався, письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 04.08.2009 року апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 20/91 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 17.08.09 р. У порядку ст. 77 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалами від 17.08.09 р. та від 07.09.09 р. розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладався.
Ухвалою Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.09.09 р. продовжено процесуальний строк апеляційного провадження по справі №20/91 на один місяць.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
01.10.2008 року між філією «Кобеляцький райавтодор»Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(підрядник, позивач) та ФОП ОСОБА_3 (замовник, відповідач) був укладений Договір підряду № 18-Д на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття в ангарі м. Кобеляки.
Згідно умов названого Договору позивач зобов'язався виконати вказані роботи, а відповідач зобов'язався виконану роботу прийняти та оплатити.
Згідно п. 3.5 Договору оплата здійснюється шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було виконано робіт на загальну суму 16 119,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів виконаних робіт: за жовтень 2008 року на суму 15 167,00 грн., Акт виконаних робіт від 17.10.2008 року на суму 211,86 грн. за надані послуги навантажувача, Акт виконаних робіт від 10.11.2008 року на суму 740,73 грн. за надані послуги автомобілем ЗІЛ 45021.
Відповідач не розрахувався за виконані позивачем роботи, заборгованість склала 16 119,59 грн.
19.12.08 року позивач на адресу відповідача надіслав Претензію № 01-09/1220 з вимогою розрахуватися за виконані роботи. Відповідач відповіді на Претензію не надав, заборгованості не сплатив.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді відповідач належних та допустимих доказів у підтвердження сплати заявленої суми заборгованості не надав.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження виконаних робіт, а саме –товарно-транспортних накладних, оскільки, п. 3.5 укладеного сторонами Договору підряду від 01.10.08 р. №18-Д чітко встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявлених вимог про стягнення з відповідача 16 119,59 грн. боргу з оплати вартості виконаних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 10.1 Договору - при простроченні платежу за виконані роботи замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме у період, за який сплачуватиметься пеня.
За прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем, на підставі п. 10.1 названого Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано 1 813,47 грн. пені за період з 04.11.08 р. по 24.06.09 р., 1 722,74 грн. нарахувань індексу інфляції за період з 04.11.08 р. по 31.05.09 р., 189,78 грн. 3% річних за період з 04.11.08 р. по 24.06.09 р.
В апеляційній скарзі відповідач зауважує на неправильності визначення позивачем періоду нарахувань господарських санкції, проте, контррозрахунку не надає.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені позивача, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 813,47 грн.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 1 722,74 грн. нарахувань індексу інфляції та 189,78 грн. 3% річних.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 20/91.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 20/91 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 20/91 залишити без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи № 20/91 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя:
Судді:
Дата відправки 19.10.09